
- •1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки.
- •2. Завдання і предмет статистики. Основні категорії статистики.
- •3. Етапи статистичного дослідження.
- •4. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження.
- •5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.
- •8. Завдання та види статистичних групувань.
- •6. Види і способи проведення статистичного спостереження.
- •7. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •9. Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування.
- •10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.
- •11. Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови.
- •12. Статистичні графіки, основні елементи їх побудови.
- •13. Суть, значення та види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання, особливості використання.
- •14. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, способи обчислення та одиниці вимірювання.
- •15. Графічне зображення абсолютних і відносних величин.
- •16. Графічне зображення структури явищ і структурних зрушень.
- •18. Середня арифметична, основні її властивості.
- •17. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
- •19. Умови використання ріізних видів середніх величин та методика їх визначення.
- •20. Види рядів розподілу, частотний їх аналіз, графічне зображення.
- •21. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок.
- •23.Вимірювання варіації ознак - абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення.
- •22. Графічні методи визначення структурних середніх(моди, медіани).
- •25. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій.
- •26. Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
- •28. Аналіз нерівномірності розподілу - коефіцієнти локалізації та концентрації.
- •27.Статистичні характеристики диференціації та концентрації.
- •30.Оцінювання інтенсивності структурних зрушень: лінійний та квадратичний коефіцієнти структурних зрушень.
- •31. Поняття, складові елементи та об’єктивні умови для побудови рядів динаміки (часових рядів), їх види та особливості.
- •32. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки.
- •33. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів.
- •34. Суть тенденції розвитку, методи виявлення та аналізу.
- •35. Використання трендових рівнянь при виявленні тенденції розвитку.
- •36. Інтерполяція та екстраполяція на основі часових (динамічних) рядів.
- •37. Сезонні коливання, методи їх вимірювання.
- •38. Суть та класифікація індексів, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ.
- •39. Методологічні принципи побудови зведених індексів - агрегатний індекс як основна форма загального індексу.
- •40. Методологічні принципи побудови зведених індексів - середньозважені індекси.
- •41. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок.
- •42. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин, їх взаємозв’язок.
- •Індекс структурних зрушень (Іd ) показує зміну середньої за рахунок змін у структурі сукупності:
- •43. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Кореляційне відношення.
- •44. Регресійний аналіз взаємозв’язку, оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії.
- •45. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками.
- •46. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування.
- •47. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності.
- •48. Довірчі межі середньої і частки.
- •49. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок.
- •50. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність.
41. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок.
У статистичному аналізі важлива роль належить індексному методу, який дозволяє у відносному та абсолютному виразі оцінити вплив окремих факторів на результативний показник. В основі індексного методу аналізу лежить прийом розкладання індексів змінного складу, які характеризують зміну загального обсягу явища, на індекси постійного (фіксованого) складу, що його складають.
Добуток індексів об'ємного (кількості продукції, площі посіву та ін.) та якісного (ціни, урожайності та ін.) показників дає індекс змінного складу. Зіставляючи між собою індекси змінного і постійного складу, можна визначити вплив структурних зрушень, оцінка впливу яких має велике значення в індексному аналізі складних явищ.
Можливі дві схеми розкладання індексів змінного складу.
І схема. Спочатку індекс змінного складу розкладається на два індекси постійного складу:
Потім індекс обсягу і структури розкладають на:
Внаслідок двох етапів розкладання матимемо:
II схема. Спочатку індекс змінного складу розглядається як добуток індексів обсягу і середнього рівня якісного показника:
Потім індекс середнього рівня якісного показника знаходять як добуток індексів якісного показника і структури:
Внаслідок двох етапів розкладання матимемо ті самі індекси, що й за І схемою.
42. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин, їх взаємозв’язок.
Середні величини характеризують узагальнений рівень певної ознаки, тому вони відіграють дуже важливу роль в економічному аналізі динаміки суспільних явищ і процесів. Порівняння середніх величин ознаки за різні періоди часу дає можливість вивчати не тільки масштаби зміни явища у часі, але й вплив чинників на зміну середньої величини. При цьому середня величина змінюється як під впливом значень самого осереднюваного показника, так і під впливом зміни структури сукупності, тобто питомої ваги окремих одиниць сукупності в загальному їх обсязі. З цією метою використовують індексний метод, за яким індекс загальної зміни середньої величини розкладається на добуток двох індексів – фіксованого складу (сталої структури) Іх і структурних зрушень Іd:
Рівень середньої залежить від значень ознаки хі та співвідношення ваг fi:
де fi - частота, dі - частка i - ї складової сукупності.
Відповідно динаміка середньої визначається зміною значень хі та структурними зрушеннями dі . Оцінка впливу кожного з факторів здійснюється у рамках системи індексів середніх величин: змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.
Індекс змінного
складу (І
)
характеризує відносну зміну середньої
величини в цілому за рахунок обох
факторів: хі
та dі.
Індекс фіксованого складу (Іх ) показує зміну середньої величини за рахунок зміни тільки значень ознаки xi при незмінній структурі сукупності:
Індекс структурних зрушень (Іd ) показує зміну середньої за рахунок змін у структурі сукупності:
У індексі Іх
ваги фіксуються на рівні поточного
періоду, а у індексі Іd
значення х
- на рівні базового періоду. Такий принцип
зважування забезпечує зв’язок трьох
індексів в систему
=
Іх
· Іd.
Різниця між діленим
і дільником кожного індексу дає можливість
проаналізувати абсолютний приріст
середньої величини в цілому та її
абсолютну зміну під впливом окремих
чинників., тобто визначити
,
та
.
Різновидом індексів середніх величин є територіальні індекси, в яких середні рівні порівнюються за окремими територіями, об’єктами.