30.Оцінювання інтенсивності структурних зрушень: лінійний та квадратичний коефіцієнти структурних зрушень.

Узагальнюючими показниками структурних зрушень у випадках, коли виникає необхідність оцінити структурні зрушення у соціально-економічному явищі в цілому за якісь окремі часові періоди або у кількох структур, що відносяться до окремих об’єктів за один і той же часовий період, є лінійний та квадратичний коефіцієнти “абсолютних” структурних зрушень, які визначають за формулами:

лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень

, де k – кількість структурних частин сукупності;

d_ij - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в j – ий період часу;

d_ij-1 - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в (j – 1) період часу.

квадратичний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень

.

Лінійний та квадратичний коефіцієнти “абсолютних” структурних зрушень (у процентних пунктах) дозволяють отримати зведену оцінку швидкості зміни питомої ваги окремих частин сукупності. Для зведеної характеристики інтенсивності зміни питомої ваги окремих частин сукупності використовують квадратичний коефіцієнт відносних структурних зрушень:

,

Цей показник відображає той середній відносний приріст питомої ваги (у відсотках), який спостерігався за період, що досліджується.

Для зведеної оцінки структурних зрушень у досліджуваній сукупності в цілому за весь часовий інтервал, що охоплює кілька тижнів, місяців, кварталів чи років, найбільш доцільно використовувати лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень за n періодів (у процентних пунктах):

,

де d_in - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в останній період часу;

d_i1 - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в 1 - ий період часу.

Цей показник може використовуватися як для порівняння динаміки двох і більше структур, так і для аналізу динаміки однієї і тієї ж структури за різні за тривалістю періоди часу.

31. Поняття, складові елементи та об’єктивні умови для побудови рядів динаміки (часових рядів), їх види та особливості.

Для статистики характерним є велика кількість чисел, що опису­ють розвиток явищ у часі. Для аналізу досліджуваних статистичних даних їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називають рядами динаміки, або часовими рядами. В статистиці це — ряди чисел, що характеризують закономірності зміни суспільних явищ і процесів у часі.

Кожний ряд динаміки складається з періодів, або моментів часу t, до яких належать рівні ряду, та статистичних показників у, які характеризують рівні часу.

□ Залежно від характеру рівнів ряду розрізняють два види рядів динаміки: моментні та інтервальні (періодичні).

Моментний ряд динаміки характеризує обсяг явищ на певні мо­менти часу, наприклад:

Підсумовування рівнів моментного ряду не має сенсу, оскільки Це призводить до повторного рахунку, однак різниця рівнів має певний економічний зміст.

Важливе економічне значення має підсумовування рівнів інтер-вального ряду. Сума рівнів інтервального ряду динаміки характеризує рівень даного явища за триваліший проміжок часу.

Інтервальний ряд динаміки — це числовий ряд, що характеризує розміри суспільних явищ за певні періоди часу (день, місяць, квартал тощо.

□ За кількістю показників, що змінюються, ряди динаміки бува­ють одновимірні та багатовимірні.

Одновимірні ряди динаміки характеризують зміну в часі одного показника (наприклад, валовий збір картоплі, як показано вище).

Багатовимірні ряди динаміки характеризують зміну в часі двох, трьох і більше показників.

У свою чергу багатовимірні динамічні ряди поділяються на пара­лельні ряди і ряди взаємопов'язаних показників.

Паралельні ряди динаміки відображують зміну в часі або одного показника різних об'єктів (чисельність населення різних країн), або різних показників одного об'єкга (валовий збір пшениці, цукрових буряків і картоплі в районі).

Ряди взаємопов 'язаних показників характеризують залежність одно­го явища від іншого (залежність заробітної плати робітників від їхнього тарифного розряду).

□ За повнотою часу динамічні ряди поділяються на повні й неповні.

У повних динамічних рядах дати або періоди ідуть один за одним з рівними інтервалами.

У неповних динамічних рядах у послідовності показників спостері­гають нерівні часові інтервали.

□ За способом вираження рівнів динамічні ряди поділяються на ряди абсолютних, середніх і відносних величин.

Наведені вище ряди показують зміну в часі абсолютних показ­ників.

Важливою вимогою будь-яких динамічних порівнянь є порів-нюваність території рівнів динамічного ряду. Межі територіальних одиниць держав, областей, районів протягом досліджуваного періоду змінюються внаслідок приєднання до них нових територій або відокремлення їхньої певної частини. У кожному окремому випадку питання порівнюваності розглядають залежно від мети дослідження. Для зведення даних динамічного ряду до порівнюваного вигляду здійснюють перерахунок попередніх даних з урахуванням нових меж (кордонів).

Статистичні дані, необхідні для побудови ряду динаміки, мають бути порівнювані за колом охоплюваних об'єктів. Непорівнюваність може бути наслідком переходу деяких об'єктів із одного підпоряд­кування в інше.

Порівнюваність за колом охоплюваних об'єктів забезпечується зімкненням динамічних рядів шляхом заміни абсолютних рівнів відносними.

У моментних радах динаміки треба дотримуватися порівнюваності за критичним моментом реєстрації рівнів явищ, які піддаються се­зонним коливанням.

Рівні динамічного ряду мають бути порівнювані за методом обчислення показників.

Статистичні дані динамічного ряду мають бути порівнюваними за періодами, або тривалістю часу. Для того щоб виявити закономірності розвитку явищ зі значними сезонними коливаннями, потрібно порівнювати між собою дані за одні й ті самі періоди часу та за однаковою тривалістю періоду.

Важливе значення має правильне визначення інтервалів і відстані між моментами в рядах динаміки, що залежить від характеру до­сліджуваних явищ. Для явищ, які змінюються повільно, інтервал беруть ширший, для динамічних явищ, навпаки, потрібно брати менший інтервал.

Часто статистичні величини виражають у різних одиницях, що призводить до непорівнюваності динамічних рядів. Треба дотри­муватися порівнюваності показників ряду за одиницями величин, якщо ряд явищ описується паралельно в різних фізичних або облікових одиницях.

Порівнюваність за одиницями величин вимагає, щоб рівні дина­мічного ряду завжди були виражені в однакових одиницях. Ста­тистичний аналіз такого ряду доповнюють паралельним аналізом за іншим способом вимірювання.

Непорівнюваність рядів динаміки через одиниці досліджуваних величин виникає внаслідок непорівнюваності грошової оцінки (зміна грошової одиниці, інфляція, зміна курсу валюти тощо). Для зведення до порівнюваного вигляду таких рядів динаміки всі попередні рівні досліджуваних ознак перераховують за діючою грошовою оцінкою.

Непорівнюваність статистичних показників динаміки може бути зумовлена також різною структурою сукупності за кілька років. Для зведення даних таких рядів до порівнюваного вигляду використову­ють так звану стандартизацію структури (стандартизовані коефіцієн­ти народжуваності, смертності, природнього приросту тощо), що значною мірою залежить від вікової структури населення в різні роки. За стандартну структуру використовують структуру певного періоду часу, а всі показники інших періодів розраховуються за цією самою структурою, що й робить такі показники порівняльними.