
- •1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки.
- •2. Завдання і предмет статистики. Основні категорії статистики.
- •3. Етапи статистичного дослідження.
- •4. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження.
- •5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.
- •8. Завдання та види статистичних групувань.
- •6. Види і способи проведення статистичного спостереження.
- •7. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •9. Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування.
- •10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.
- •11. Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови.
- •12. Статистичні графіки, основні елементи їх побудови.
- •13. Суть, значення та види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання, особливості використання.
- •14. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, способи обчислення та одиниці вимірювання.
- •15. Графічне зображення абсолютних і відносних величин.
- •16. Графічне зображення структури явищ і структурних зрушень.
- •18. Середня арифметична, основні її властивості.
- •17. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
- •19. Умови використання ріізних видів середніх величин та методика їх визначення.
- •20. Види рядів розподілу, частотний їх аналіз, графічне зображення.
- •21. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок.
- •23.Вимірювання варіації ознак - абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення.
- •22. Графічні методи визначення структурних середніх(моди, медіани).
- •25. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій.
- •26. Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
- •28. Аналіз нерівномірності розподілу - коефіцієнти локалізації та концентрації.
- •27.Статистичні характеристики диференціації та концентрації.
- •30.Оцінювання інтенсивності структурних зрушень: лінійний та квадратичний коефіцієнти структурних зрушень.
- •31. Поняття, складові елементи та об’єктивні умови для побудови рядів динаміки (часових рядів), їх види та особливості.
- •32. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки.
- •33. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів.
- •34. Суть тенденції розвитку, методи виявлення та аналізу.
- •35. Використання трендових рівнянь при виявленні тенденції розвитку.
- •36. Інтерполяція та екстраполяція на основі часових (динамічних) рядів.
- •37. Сезонні коливання, методи їх вимірювання.
- •38. Суть та класифікація індексів, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ.
- •39. Методологічні принципи побудови зведених індексів - агрегатний індекс як основна форма загального індексу.
- •40. Методологічні принципи побудови зведених індексів - середньозважені індекси.
- •41. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок.
- •42. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин, їх взаємозв’язок.
- •Індекс структурних зрушень (Іd ) показує зміну середньої за рахунок змін у структурі сукупності:
- •43. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Кореляційне відношення.
- •44. Регресійний аналіз взаємозв’язку, оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії.
- •45. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками.
- •46. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування.
- •47. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності.
- •48. Довірчі межі середньої і частки.
- •49. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок.
- •50. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність.
17. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
Однією з узагальнюючих характеристик в аналізі суспільних явищ є середня величина. Велике значення середньої величини пояснюється тим, що статистика вивчає сукупності за варіюючими ознаками, зміна кількісних значень яких відбувається у окремих одиниць цих сукупностей. середні величини -це узагальнююча міра варіюючої ознаки у статистичній сукупності; це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень ознаки, що варіює, в розрахунку на одиницю сукупності.
Умови наукового використання середніх величин:
якісна однорідність сукупності;
сукупність має бути достатньо великою;
використання загальних середніх із груповими.
Призначення середніх в економічному аналізі:
характеристика рівня масових суспільних явищ;
проведення порівняльного аналізу;
вивчення тенденцій розвитку явищ;
вибіркове спостереження;
вимірювання взаємозв'язків.
Порівняти ж між собою окремі сукупності за якоюсь конкретною ознакою можна за середнім її значенням, визначеним для кожної сукупності. Це можливо тому, що в середній величині відображається те типове, що характерне для всієї сукупності.
Розраховуючи конкретну середню, завжди доцільно опиратись на її логічну формулу (математичне вираження середньої), яка є відношенням обсягу ознаки до обсягу сукупності. Критерій правильного вибору форми середньої величини - це запис логічної формули розрахунку. Для кожної середньої є лише одне правильне співвідношення, для реалізації якого залежно від даних, що існують, можна використовувати різні форми середніх: середню арифметичну, середню гармонічну, середню квадратичну, середню геометричну за не згрупованими (просту) і за згрупованими даними (зважену).
Середня арифметична – використовується для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування. Якщо дані не згруповані:
,
За формулою середньої арифметичної простої обчислюються також середні у хронологічному ряду, якщо інтервали часу, за який подаються значення ознак, рівні. Якщо у хронологічному ряду наведені моментні показники, то для обчислення середньої вони замінюються півсумами значень на початок і кінець періоду. Якщо моментів більше двох і інтервали між ними рівні, то середня обчислюється за формулою середньої хронологічної:
Якщо дані
згруповані, то використовують середню
арифметичну зважену, яку
розраховують за формулою:
Середня гармонічна використовується для осереднення обернених індивідуальних значень ознак шляхом їх підсумовування. Для не згрупованих даних це середня гармонічна проста
Якщо
дані згруповані, то використовують
середню
гармонічну зважену
Очевидно,
що середню гармонічну зважену доцільно
використовувати, коли відсутня інформація
про значення знаменника логічної
формули, тобто відсутні ваги у явному
виді.
Середня геометрична
визначається як добуток відносних
величин динаміки
,
які є кратним співвідношенням
-го
значення показника до попереднього
(
-1).
Формула середньої
геометричної простої
,Якщо
часові інтервали неоднакові, використовують
середню геометричну
зважену
, де
- часовий інтервал.
У інтервальних рядах, припускаючи рівномірний розподіл у межах -го інтервалу, як варіант використовують середину інтервалу. При цьому ширину відкритого інтервалу умовно вважають такою ж, як і сусіднього закритого інтервалу.