- •В. І. Губар
- •Імпульсна та цифрова електроніка
- •З задачами і вправами
- •Навчальний посібник
- •Передмова
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори.
- •1.2 Електронні інтегратори.
- •1.3 Диференціатори.
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Задачі.
- •1.4 Аналіз імпульсних кіл
- •2. Транзисторні ключі
- •2.1 Біполярний транзисторний ключ.
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі.
- •2.2 Покращення характеристик транзисторних ключів (тк).
- •Підвищення швидкодії тк.
- •2.3 Ключі на польових транзисторах (пт).
- •2.4 Контрольні питання.
- •3 Генератори імпульсів і перетворювачі напруга-Частота
- •3.1 Транзисторний мультивібратор
- •3.2 Мультивібратори на операційному підсилювачі
- •3.3 Несиметричний мультивібратор
- •3.4 Мультивібратор в режимі очікування на операційному підсилювачі (одновібратор)
- •3.5 Перетворювачі напруга-частота (пнч)
- •3.5.1. Вступ
- •3.5.2. Генератори, керовані напругою (гкн)
- •3.5.3 Пнч з розрядом конденсатора.
- •3 .5.5. Пнч з імпульсним зворотнім зв’язком.
- •3.6 Контрольні питання
- •3.7 Задачі і вправи.
- •Частота зрізу за аналогією зі звичайними фільтрами визначається як
- •4.3. Інтегратори на комутаційних конденсаторах (кк).
- •4.4. Перетворювачі напруги на комутаційних конденсаторах (зарядовий насос).
- •Число періодів перемикання ключа на один період коливання дорівнює:
- •4.6. Псевдодиференційний вхід схем на комутаційних конденсаторах.
- •4.7 Контрольні питання
- •5. Логічні елементи і мінімізація бульових функцій
- •5.1 Бульові функції.
- •5.2 Контрольні питання.
- •5.3 Завдання до самостійної роботи.
- •6. Тригерні схеми і лічильники імпульсів
- •6.1. Тригерні схеми
- •6.1.1 Вступ.
- •6.1.3 Синхронізуємі rs-тригери.
- •6.1.4. Лічильні тригера (т- тригера).
- •6.1.5 Тригер затримки (d-тригер).
- •6.1.6 Універсальний тригер (jk-тригер).
- •6.2 Лічильники імпульсів (лі)
- •6.2.1 Вступ.
- •6.2.2 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
- •6.2.3 Віднімаючий лічильник імпульсів.
- •6.2.4 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
- •6.2.5 Лічильник імпульсів на jk-тригерах.
- •6.2.6 Реверсивний лічильник імпульсів (рлі).
- •6.2.7 Лічильники імпульсів з к≠2n.
- •6.2.7.1 Лічильники імпульсів зі зворотним зв'язком та їхній синтез.
- •6.2.7.2 Паралельне включення лічильників.
- •6.2.7.3 Лічильники з виявленням деяких кодових комбінацій.
- •6.3 Контрольні питання.
- •6.4 Задачі
- •7. Цифрові комбінаційні схеми
- •7.1 Регістри
- •7.2 Шифратори і дешифратори
- •7.3 Мультиплексори і демультиплексори
- •7.5 Задачі
- •8.Пристрої пам’яті. ПрограмОвАні логічні
- •8.1 Вступ
- •8.2 Напівпровідникові пристрої оперативної пам’яті (поп)
- •8.3 Пристрої постійної пам’яті (ппп)
- •Програмовані ппп
- •Репрограмовані ппп
- •8.4 Пристрій вибірки-зберігання (пвз) аналогового сигналу
- •8.5 Деякі приклади застосування ппп
- •8.6 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •8.6.3 Пппп в якості пліс
- •8.6.4 Програмована матрична логіка (пмл)
- •8.7 Контрольні питання.
- •8.8 Задачі та вправи
- •9. Література.
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори 4
Підвищення швидкодії тк.
Підвищити
швидкодію транзисторного ключа можна
за допомогою форсованого ланцюга в колі
бази (рис 2.7).
При „стрибку” Uупр струм бази спочатку визначається Uупр і R1, а після закінчення перехідного процесу струм дорівнює
Uупр/( R1+R2).
Недолік схеми : через температурний вплив неможливо задати транзистору малий
коефіцієнт насичення.
У більш досконалій схемі використовують діод у колі зворотного зв’язку (рис 2.8).
В
початковий момент часу діод закритий.
При надходженні імпульсу Uупр
виникає струм в базовому колі і транзистор
починає відкриватися. Потенціал емітера
знижується. Коли потенціал точки А
більший за Uвих,
діод відкривається, схема охоплюється
від’ємним зворотнім зв’язком, коефіцієнт
підсилення всієї схеми падає і основна
частина всього струму з ланцюга управління
надходить через діод і лише мала його
частина потрапляє на базу. Транзистор
знаходиться на границі насичення,
температурний вплив малий.
2.3 Ключі на польових транзисторах (пт).
В польовому транзисторі провідністю каналу керує електричне поле, створене прикладеною до затвору напругою. В даному випадку немає зміщених р-п переходів, тому найбільш важливою характеристикою польових транзисторів є відсутність струму затвору, як наслідок маємо високий вхідний опір (до 1014 Ом і більше). Це суттєво спрощує проектування схем. Дуже вдале використання ПТ в схемах аналогових перемикачів та підсилювачів з великим вхідним опором. Самі по собі або в комбінації з біполярними транзисторами ПТ чудово реалізується в інтегральних схемах.
Переваги ключів на польових транзисторах :
Відсутність залишкової напруги при відкритому транзисторі;
В
исоке
відношення :мала потужність у колі управління;
можна використовувати безтрансформаторну схему управління польовими транзисторами “відірваними” від загальної шини.
Недоліки таких ключів – це нижча швидкодія порівняно з ключами на біполярних транзисторах.
Найбільш просто схемотехнічно вирішується задача управління ключами для польових транзисторів з індукованим затвором.
Схема паралельного ключа на МОН- транзисторі зображена на рис. 2.9.
Коли Uз-в=0 (напруга затвор-виток) –транзистор закритий. Якщо Uз-В>Uпор (порогова напруга), то транзистор відкривається. Перехідні процеси зумовлені ємністю С=См+Снав+Сс-в, де См – ємність монтажу, Снав – ємність навантаження, Сс-в – ємність переходу стік – витік.
При цьому стала часу розряду приблизно визначається як роз СrC-B , стала часу заряду зарСRRH/(R+Rн), rс-в – опір переходу стік-витік.
Перезаряд буде проходити приблизно за експонентою
У схемі послідовно-паралельного ключа використовують польові транзистори різної провідності (комплементарна пара МОН–
транзисторів)
При подачі Uупр>0 нижній транзистор відкривається, верхній- запирається і навпаки, при Uупр<0 нижній транзистор запирається, а верхній- відкривається,
(рис. 2.10).
В статичному режимі струм від Uвх майже не протікає, енергія використовується тільки на перезаряд ємності С, тому схема дуже економічна.
Схема має високу швидкодію, бо
перезаряд ємності С відбувається
через малий опір відкритого транзистора верхнього або нижнього.
