
- •28. Графічна модель ринку капіталів.
- •158. Банк міжнародних розрахунків, його призначення, організація та діяльність.
- •1. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- •2. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •3. Форма грошей та їх еволюція. Причини та механізм демонетизації золота.
- •4. Неповноцінні форми грошей, їх економічна природа. Паперові та кредитні гроші.
- •5. Характеристика сучасних кредитних грошей.
- •6. Цінність грошей. Механізм формування цінності грошей при ріхних їх формах.
- •7. Функції грошей.
- •8. Якісні властивості грошей.
- •9. Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •10. Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту у їх взаємозв’язку.
- •18. Необхідність та шляхи ремонетизації економіки України.
- •20. Суб'єкти і об'єкти грошового ринку.
- •27. Попит і пропозиція на ринку капіталів. Проблеми трансформації заощаджень населення в інвестиції.
- •33. Державне регулювання грошового обороту.
- •37. Фіскально-бюджетна політика в системі регулюванні грошового обороту
- •45. Особливості проведення грошової реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •58 Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •65. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •66. Грошовий мультиплікатор
- •68. Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор.
- •71. Влив бюджетного дефіциту на грошову базу.
- •72. Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •89. Товарна теорія грошей та критика її м.Туганом-Барановським.
- •90.91 Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів. Внесок і.Фішера в кількісну теорію.
- •93. “Кембріджська версія” кількісної теорії грошей.
- •94. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
- •95.Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмана в кількісну теорію.
- •96. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •97. Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики в Україні.
- •99. Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •100. Функції кредиту.
- •102 Стадії та закономірності руху кредиту
- •103. Принципи кредитування, суть та практичне значення окремих принципів.Принципи кредитування:
- •104 Форми, види та функції кредиту.
- •105. Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- •106. Характеристика банківського кредиту.
- •109 Роль кредиту в розвитку економіки.
- •110. Сутність, види та економічні передумови появи процента як економічної категорії.
- •111. 112.Процентна ставка та маржа
- •124. Функції та роль процента.
- •126. Види фінансових посередників.
- •127.128. Послуги фінансових посередників. Економічні переваги (вигоди) посередництва перед фінансовим ринком.
- •129. Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •130. Небанківські фінансові посередники, їх види, призначення та особливості діяльності в Україні.
- •132. Банківська система в механізмі фінансового регулювання, її сутність та функції.
- •134 Інновації у фінансовому посередництві.
- •136. Походження та розвиток комерційних банків.
- •138. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- •141. Комісійно-посередницькі операції банків.
- •142. Формування і використання прибутку банку.
- •145. Розвиток комерційних банків в Україні.
- •146 Міжнародне банківництво. Проблема допуску іноземного капіталу в банківський сектор України.
- •147 Призначення, роль та основи організації центрального банку.
- •148 Походження та розвиток центральних банків.
- •152. Місце центрального банку в системі банківського регулювання і нагляду.
111. 112.Процентна ставка та маржа
Існують різні способи нарахування процентів, які залежать від умов договору позички. Відповідно застосовують різні види процентних ставок, кожна з яких має свої ознаки. Зокрема, проценти розрізняються за базою, яка береться для їх нарахування. При постійній базі використовуються прості, а при змінній - складні процентні ставки. Процентні ставки можуть бути фіксованими або "плаваючими". В останньому випадку фіксується не сама ставка, а лише базова ставка і розмір надбавки до неї.
Маржа (від фр. marge край) - різниця між процентними ставками за наданий кредит і за залучені ресурси. Розмір маржі залежить від фінансового стану позичальника, строку кредиту, темпів інфляції, процентної ставки, яка сплачена за залучені кредитні ресурси тощо, і може бути постійним або змінним протягом терміну існування кредитних відносин між сторонами кредитної угоди. Інколи її розмір може обмежуватись центральним банком країни.
117. Ринкова норма процента, її сутність, межі коливання та чинники зміни.
Та норма позичкового процента, яка існує на грошовому ринку в кожен даний момент, називається ринковою нормою процента. А норма позичкового процента, яка переважає в країні протягом більш-менш тривалого відрізку часу, є середньою нормою процента. Зазвичай середня норма позичкового процента коли-вається в межах середньої норми прибутку.Взагалі ж у генеральній перспективі норма позичкового процента має тентенцію до зниження. Мінімальну межу норми позичкового процента точно встано-вити неможливо, хоч іноді вона дорівнює нулю. Такою процентнаставка буває дуже рідко, бо за такої ставки немає сенсу надаватипозичковий капітал у кредит. Проте банки можуть надавати кре-дит під процентні ставки, нижчі за ринкові. Адже вони формуютьсвої кредитні ресурси з різних джерел, вартість коштів з яких зна-чно різниться. Верхня межа процентної ставки теоретично дорівнює середнійнормі прибутку. Проте в окремі періоди процентна ставка має вла-стивість різко коливатися. Це передусім відбувається під впливомзміни фаз економічного циклу. Так, під час економічної кризи ско-рочення виробництва і надлишок реального капіталу супрово-джуються гострою нестачею позичкового капіталу і різким підви-щенням норми процента. У період застою (депресії), коли частина продуктивного капіта-лу набуває грошової форми, нагромадження позичкового капіталувипереджає нагромадження реального капіталу, знижується середня норма прибутку і норма позичкового процента. Під час пожвав-лення економіки попит на капітал у країні, де він є, зростає дужеповільно: підприємці здебільшого обходяться власними коштами.Тому процентна ставка зростає повільно. У період економічногозростання попит на кредит швидко зростає за недостатніх обсягівпозичкового капіталу, а тому підвищуються процентні ставки, однак, як правило, вони не перевищують середньої норми прибутку.
118. Коли процентні ставки змін, то наведена вартість цих платежів зміни, а також, в результаті чого ціна облігації змінюватися разом з ним. Зазначимо, що оскільки фактор процентна ставка в знаменнику, то у зворотній залежності від ціни облігації.
Відносини між цін на облігації і переважаючих процентних ставок не є ні простим, ні лінійної. Скільки цін на облігації рости чи падати залежно від умов облігації, поточна прибутковість облігацій, і чи є облігації мають вбудовані опції, такі як викликаються або обчислюваною. Бертон Г. Малкіеля описав більшість з важливих загальних відносин між процентними ставками і ціни на облігації.
- Найбільш очевидний зв'язок, легко бачити на малюнку нижче, є те, що, коли процентні ставки зростають, то падіння цін на облігації, збільшуючи прибутковість у поточних ринкових процентних ставок по облігаціях рівної довжини та термін кредитного рейтингу, і навпаки.
- Збільшення врожайності облігації до погашення результати в меншу зміна ціни облігації, ніж зниження рівної величини. Як ви можете бачити на малюнку нижче, зниження врожайності на певній збільшується кількість ціна облігації більше ніж збільшення виходу на ту ж суму зменшується ціна облігації.
- Чим вище прибутковість облігації, тим менше вона змінюється в ціні на одиницю зміни прибутковості. У наведеному нижче графіку, високоврожайний облігацій буде в правій нижній частині графа, де зміна ціни облігацій менше на одиницю зміни прибутковості. Таким чином, наступні слідства вірні:
- Процентний ризик обернено пропорційна поточна прибутковість до погашення облігацій вища прибутковість до погашення, тим менше ціна буде змінюватися для даної зміни процентних ставок. Це має сенс, тому що будь-яка зміна процентної ставки буде менший відсоток, ніж висока прибутковість для менша доходність.
- Процентний ризик також обернено пропорційна ставкою купона облігацій. Чим вища ставка, тим менше ціна облігації зміни для даної зміни процентних ставок. З купонних виплат крупніше, облігації отримує більше грошей раніше, що збільшує поточну вартість майбутніх грошових потоків облігації.
119 Ризикова структура процентної ставки. Ризикові чинники впливу на ринкову норму процента.Зазвичай різні активи, наприклад, облігації з однаковою чи бли-зькою тривалістю часу до погашення, мають різні процентні ставкичерез різні графіки виплат доходу за ними. Окрім цього, процентніставки на різні види цінних паперів відрізняються одна від одної убудь-якому році. Таке співвідношення між цими процентними ста-вками називають ризиковою структурою процентних ставок, абоструктурою процентних ставок за ступенем ризику.
На процентні ставки впливають також строки погашення бор-гових зобов'язань. Взаємозв'язок між процентними ставками наборгові зобов'язання з різними строками погашення називаєтьсястроковою структурою процентних ставок, або структуроюпроцентних ставок за строками погашення.
Ризикова структура процентних ставок залежить від сту-пеня ризику невиконання зобов'язань, рівня ліквідності активу,порядку оподаткування доходів на ті чи ті активи, вартості інформації про стан грошового ринку та гравців на ньому.
Ризик невиконання зобов 'язань спричинюється неоднаковоюспроможністю боржників повернути основну суму боргу та спла-тити проценти відповідно до боргової угоди. Різниця між тими процентними ставками, які виплачу-ються на звичайні цінні папери, і ставками на державні цінніпапери називається ризиковою премією. Вона показує, яку вели-чину процента може заробити інвестор, купуючи ризикові цінніпапери замість державних.
120 Строкова структура процентної ставки. Теорії, що пояснюють залежність норми процента від строків погашення заборгованості.
Строкова структура процентних ставок означає, що за всіхінших рівних умов рівень процентної ставки зростає зі зростан-ням строку позички і, навпаки, знижується при його скороченні.Це випливає, як говорилось вище, з вартості грошей сьогодні і вмайбутньому. Окрім цього, на рівень процентної ставки впливаєпрогнозування тренду процентних ставок на перспективу. Він, усвою чергу, залежить від багатьох відомих і невідомих чинників.Відомим є чинник зниження рівня процентних ставок через влас-тивість до зниження середньої норми прибутку. Решта чинників,які прогнозуються, на довгострокову перспективу визначитиважко. Тому в довгострокових позиках може застосовуватись«плаваюча» процентна ставка, яка залежить від конкретної ситу-ації на грошовому ринку у відповідний момент.
121. Способи нарахування і сплати процентних доходів.
Існують різні способи нарахування процентів, які залежать відумов договору позички. Відповідно застосовують різні види про-центних ставок, кожна з яких має свої ознаки. Зокрема, процентирозрізняються за базою, яка береться для їх нарахування. Прицьому застосовуються постійна чи послідовно змінна база длярозрахунку. У разі застосування змінної бази за неї береться сума,отримана на попередньому етапі нарощення, або дисконтування.Інакше кажучи, проценти нараховуються на проценти, тобто принарахуванні використовуються складні процентні ставки.Прикладом можуть бути наднаціональні процентні ставки,які застосовуються на євроринку валют. Наприклад, змінноюбазою вважається Лондонська міжбанківська ставка пропози-ції — ЛІБОР. До ЛІБОР додаєтьсянадбавка (спред) за кредитами. При цьому розмір спреда можебути постійним протягом усього строку користування позичкоючи змінним.У разі постійної бази використовуються прості процентніставки. Процентні ставки також можуть бути фіксованими або «пла-ваючими». Перша з них установлюється незмінною на весь пері-од користування позичкою. «Плаваюча» — процентна ставка, ве-личина якої змінюється залежно від обумовлених у кредитнійугоді чинників, наприклад, від зміни темпів інфляції, обліковоїставки центрального банку, зміни вартості кредитних ресурсів нагрошовому ринку тощо. У розрахунках на практиці застосовують так звані дискретні проценти, тобто проценти, які нараховуються за фіксовані у договірні періоди.Другий метод визначення суми погашення платежів полягає втому, що використовуються проценти з приближеним числомднів у періоді (рік — 360 днів, квартал — 90, місяць — 30 днів).Цей метод називається правилом торгівця При кредитуванні на споживчі потреби проценти, як правило,начисляють на всю суму позички і приєднують до основного бо-ргу ще в момент відкриття кредиту. Цей метод називають разо-вим нарахуванням процентів. Іноді банки за користування кредитом установлюють так званікаскадні процентні ставки щодо періодів користування креди-том. Складні проценти нараховуються тоді, коли проценти вклад-никові не виплачуються після їх нарахування за певний період(місяць, квартал, рік), а приєднуються до суми боргу для нарощення.
122. 123. Нарахування процентів.
Існують різні способи нарахування процентів, які залежать відумов договору позички. Відповідно застосовують різні види про-центних ставок, кожна з яких має свої ознаки. Зокрема, процентирозрізняються за базою, яка береться для їх нарахування. Прицьому застосовуються постійна чи послідовно змінна база длярозрахунку. У разі застосування змінної бази за неї береться сума,отримана на попередньому етапі нарощення, або дисконтування.Інакше кажучи, проценти нараховуються на проценти, тобто принарахуванні використовуються складні процентні ставки.Прикладом можуть бути наднаціональні процентні ставки,які застосовуються на євроринку валют. Наприклад, змінноюбазою вважається Лондонська міжбанківська ставка пропози-ції — ЛІБОР. До ЛІБОР додаєтьсянадбавка (спред) за кредитами. При цьому розмір спреда можебути постійним протягом усього строку користування позичкоючи змінним.У разі постійної бази використовуються прості процентніставки. Процентні ставки також можуть бути фіксованими або «пла-ваючими». Перша з них установлюється незмінною на весь пері-од користування позичкою. «Плаваюча» — процентна ставка, ве-личина якої змінюється залежно від обумовлених у кредитнійугоді чинників, наприклад, від зміни темпів інфляції, обліковоїставки центрального банку, зміни вартості кредитних ресурсів нагрошовому ринку тощо. У розрахунках на практиці застосовують так звані дискретні проценти, тобто проценти, які нараховуються за фіксовані у договірні періоди.Другий метод визначення суми погашення платежів полягає втому, що використовуються проценти з приближеним числомднів у періоді (рік — 360 днів, квартал — 90, місяць — 30 днів).Цей метод називається правилом торгівця При кредитуванні на споживчі потреби проценти, як правило,начисляють на всю суму позички і приєднують до основного бо-ргу ще в момент відкриття кредиту. Цей метод називають разо-вим нарахуванням процентів. Іноді банки за користування кредитом установлюють так званікаскадні процентні ставки щодо періодів користування креди-том. Складні проценти нараховуються тоді, коли проценти вклад-никові не виплачуються після їх нарахування за певний період(місяць, квартал, рік), а приєднуються до суми боргу для нарощення.
Метод нарахування по складних процентах полягає в тому, що в першому періоді нарахування здійснюється на первісну суму інвестицій (кредиту), після цього вона складається з начисленим процентом і в кожному наступному періоді проценти нараховуються на вже нарощену суму. Тож база для нарахування процентів постійнозмінюється. Використання у фінансових розрахунках простих і складних процентів дає неоднакові результати. Відмінності в них зумовлені термінами угод. При рівній величині простої і складної процентної ставки (iп = iс) та при терміні позички (інвестування) меншому 1 року (n < 1), нарощена сума, обчислена за простими процентними ставками, буде більшою за нарощену суму, обчислену за складними процентами, тобто 1 + iп n > (1 + iс)n. При терміні угоди більшому за рік (n > 1) нарощування за складними процентами випереджає нарощування за простими, тобто (1 + iпn) < (1 + iс)n.