Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Groshi_ta_kredit2.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

93. “Кембріджська версія” кількісної теорії грошей.

Одними з перших дослідників попиту на гроші з мікроекономічних позицій були професори Кембриджського університету А. Маршалл, А. Пігу, Д. Робертсон, Дж. М. Кейнс (у своїх ранніх працях), їх пояснення механізму накопичення грошей та впливу на ціни дістали назву «теорії касових залишків», або «кембриджської версії».Подібно Фішеру, представники кембриджської школи відстоювали тезу про вплив зміни маси грошей на рівень цін. Проте, на відміну від І. Фішера, їх підхід до проблеми був не макро-, а мік-роекономічний, і стосувався насамперед попиту на гроші. Кембриджські економісти основну увагу зосередили на мотивах нагромадження грошей в окремих економічних суб'єктів. Вони намагалися дати відповідь на такі питання: чому люди зберігають гроші, від яких чинників залежить розмір попиту їх на гроші, від яких чинників залежить попит господарюючих суб'єктів на касові залишки та ін.Важливою відмінністю «кембриджської версії» було те, що розміри нагромадження грошей не навязувалися господарюючим субєктам із «залізною необхідністю» згори, з боку тих структур і чинників, які «вливали» гроші в оборот, а визначалися мотивами їх поведінки, їх власними рішеннями. Такими мотивами накопичення грошей вони вважали:

1) потребу в запасі засобів обігу і платежу для здійснення поточних платежів (трансакційний мотив);

2) потребу в резерві грошей для покриття непередбачуваних потреб (мотив обачності). У цьому полягав важливий внесок кембриджської школи в монетаристську теорію взагалі:

* у сферу конкретно-прикладного аналізу були включені гроші не тільки як засоби обігу і платежу, а й як засіб нагромадження вартості;

* у поняття кількості грошей стали включатися всі наявні гроші - як ті, що обслуговують потреби обігу, так і ті, що нагромаджуються;

* для кожної частини наявної маси грошей запропонована об'єктивна основа формування - відповідні мотиви економічних суб'єктів щодо створення запасів грошей;

* об'єктивна потреба в грошах була розширена за межі потреб обігу і стала включати потребу в грошах для цілей нагромадження;

* було розширено також поняття швидкості обігу грошей за рахунок визнання такими, що обертаються, і грошових нагромаджень, тільки з дуже малою швидкістю.

94. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.

Досить помітний науковий внесо у розвиток кількісної теорії грошей зробив один з найвідоміших економістів минулого століття Джон Мейнард Кейнс (1883—1946).Аналізуючи погляди Кейнса на теорію грошей, необхідно наголосити на його визначальних зауваженнях.

1. Дослідження Кейнса не стосувалося кардинальних проблем теорії грошей, тобто їх суті та вартості. Щодо цих питань він відстоював традиційну кількісну теорію грошей номіналістичного спрямування. Кейнс вважав, що гроші — це наслідок діяльності держави, а їх вартість визначав, як результат співвідношення маси грошей і маси товарів в обороті. Він також відмічав, що за незмінності впливу всіх інших факторів на рівень цін, зміни кількості грошей прямо впливають на їх рівень, хоч такий вплив не є прямо пропорційним.

2. Визначальні дослідницькі зусилля Кейнса в теорії грошей стосувалися ролі і місця грошей у відтворювальному процесі. Тут він цілком дотримувався методології монетарної теорії грошей, згідно з якою головним об’єктом наукових досліджень мають бути питання щодо практичного використання грошей у розвитку економіки, зокрема подолання спаду виробництва і безробіття.

У своїх дослідженнях Кейнс використовував позитивні напрацю-вання попередників. Ключовим аспектом його теорії виявилися ідеї Туган-Барановського про вплив кількості грошей на ціни виробництва через механізм дисконтного відсотка, а через його відсоток на інвестиції. Кейнс конкретизував передавальний механізм впливу на економічні процеси Туган-Барановського шляхом упровадження в нього механізму відсотка та інвестиції. Водночас Кейнс не виключав можливостей руйнівного впливу інфляції за надмірного зростання пропозиції грошей. Він вважав, що її нарощування може досягти такого рівня, за якого відсоткова ставка знижується до критичної межі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]