109 Роль кредиту в розвитку економіки.

Кредит — це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента. Із суті кредиту випливає, що за його допомогою відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення. Кредит у ринковій економіці необхідний вже функціонуючому товаровиробникові. Однак ще більшою мірою він потрібний тому, хто тільки прагне організувати виробництво, але не має для цього власних коштів. Кредит допомагає уникнути кризових явищ. Отже, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою с наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту,— коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юр, так і у фізичних осіб. Виконання кредитом певних функцій, які є проявом його сутності, дає змогу йому відігравати надзвичайнол велику роль у розвитку економіки і суспільства в цілому. З часом ця роль змінювалась.Кредит сприяв розпаду первіснообщинного ладу та утворенню рабовласницького (не зміг повернути– раб),а потім сприяв становленню капіталістичного, допомагаючи стаорювати нові виробництва, сприяючи концентрації і централізації капіталу. Відіграє значну роль в орг–ї грошових розрахунків – готівкових та безготівкових., забезпечує безперебійність кругообігу осн–го та обор–го капіталу, збільшує обсяги вир–ва, сприяє розширенню виробництва, відновлення діяльності підприємств під час кризи, допомагає змінити асортимент продукції, поліпшити якість, нова продуекція, насичення споживчого ринку товарами, реформування с/г (іпотечний кредит), забезпечення населення якісним житлом, побутовою технікою. Значна роль в економії витрат обігу (скорочення витрат на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік тощо),прискорюється обіг засобів обігу. На сучасному етапі роль кредиту в його цій перерозподільчій функції поки що недостатня, бо дефіцит позичкового капіталу в країні.. Проте зростає роль кредиту в його контрольній функції. В емісійній функції кредит на сучасному етапі повинен відігравати антиінфляційну роль.

110. Сутність, види та економічні передумови появи процента як економічної категорії.

Позичковий процент існував не завжди. Він виник тоді, коли товарне виробництво уже досягло певного ступеня розвитку, на якому склався регулярний грошовий обіг та виникли більш-менш розвинуті кредитні відносини. Процент взагалі неможливий без існування кредиту, хоч останній іноді, як виняток, може надаватись на безпроцентній основі. Процент (від лат. pro centum — на сотню) — сота частка будь-якого числа, що взяте за ціле. В умовах ринкової економіки його сутність полягає в тому, що позичковий процент є платою за користування позичковим капіталом, його ціною. При цьому між кредитором і позичальником відносно величини процента, строків і методів його сплати виникають певні економічні відносини, тому процент є економічною категорією. Процентна сума повністю переходить від позичальника до кредитора. Цей перехід вартості за напрямом протилежний рухові кредиту, що надається, але збігається з рухом кредиту, котрий повертається. Проте сплата процента, як правило, не збігається в часі з поверненням кредиту. Процентні ставки диференціюються залежно від виду кредиту, його цільового призначення та забезпеченості повернення, його розміру і строків користування, особистості клієнта тощо. Джерелом сплати процента є додаткова вартість, що створюється у процесі виробництва, а його кількісним визначенням — його ставка, або норма.

115. 116.Портфель активів, його економічна суть, призначення та чинники впливу. Вплив процента на портфель активів.

Із попередніх розділів відомо, що існують три мотиви попиту на гроші: трансакційний, завбачливості, спекулятивний. Якщо ж доходи сім'ї значно перевищують прожитковий мінімум, частину з них може бути витрачено на придбання фінансових активів.За сучасних умов, коли значного розвитку досягли банківські технології, усі мотиви попиту на гроші реалізуються під активним пливом ставки процента, за якою фінансові посередники сплачу- ють за передані їм у розпорядження грошові кошти. Адже на рішення індивідів щодо того, збільшувати поточні видатки чи заощаджувати, як зберігати за- ощадження (в готівці чи у банківських вкладах та інших фінансо- вих активах), яким активам надати перевагу (короткостроковим чи довгостроковим і т. д.), значною мірою залежить від процент- них ставок. При цьому в кожному з можливих варіантів як фізичні, так і юриди- чні особи повинні оцінювати процент, який вони отримають, і норму віддачі на свої інвестиції, аби мати змогу вибрати най-вигідніші для себе активи. З метою зменшення ризику втрат вони намагаються якомога вигідніше розподілити свої заощадження поміж різними активами, тобто сформувати диверсифікований портфель активів. Про активи див шпору №122. Портфель активів дає можливість сім'ям отримати додаткові доходи або додаткові вигоди, яких не було б, якби все майно угрошовій формі зберігалося вдома чи на поточних рахунках у бан-ках. Це стосується і підприємств. При цьомуперевага буде надана тому способу зберігання грошей, який при-несе більший дохід, дозволить швидше і без втрат у разі потребивикористати свій вклад, тобто має вищу ліквідність і вищу надій-ність, а значить і меншу ризиковість

Теорія попиту на активи. Поняття активу, їх види, чинники, що визначають попит на активи.

Активи — це певний набір майна, нагромадженого у розпо-рядженні власника (економічного суб'єкта). Ними можуть бутигроші, цінні папери, земельні ділянки, будинки, машини та уста-ткування, цілісні виробничі комплекси, ювелірні вироби, творимистецтва й антикваріат, дорогоцінні метали і коштовне каміннятощо. Усі активи можна розділити на дві групи:

• фінансові активи (готівка, поточні та строкові депозити, ак-ції, облігації, інші боргові зобов'язання);

• матеріальні активи (будинки, земельні ділянки, машини,твори мистецтва, дорогоцінні метали, іноземна валюта тощо).

Набір певних активів заведено називати портфелем активів,тобто можна говорити про загальний портфель активів, портфельфінансових активів, портфель матеріальних активів. Набір певних активів заведено називати портфелем активів. При цьомуперевага буде надана тому способу зберігання грошей, який при-несе більший дохід, дозволить швидше і без втрат у разі потребивикористати свій вклад, тобто має вищу ліквідність і вищу надій-ність, а значить і меншу ризиковість. Отже, на формування портфеля активів впливає ціла низка окре-мих чинників: рівень багатства (доходів) економічних суб'єктів, рі-вень дохідності окремих активів, рівні їх ризиковості та ліквідності,вартість інформації про окремі активи та їх емітентів