- •28. Графічна модель ринку капіталів.
- •158. Банк міжнародних розрахунків, його призначення, організація та діяльність.
- •1. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- •2. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •3. Форма грошей та їх еволюція. Причини та механізм демонетизації золота.
- •4. Неповноцінні форми грошей, їх економічна природа. Паперові та кредитні гроші.
- •5. Характеристика сучасних кредитних грошей.
- •6. Цінність грошей. Механізм формування цінності грошей при ріхних їх формах.
- •7. Функції грошей.
- •8. Якісні властивості грошей.
- •9. Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •10. Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту у їх взаємозв’язку.
- •18. Необхідність та шляхи ремонетизації економіки України.
- •20. Суб'єкти і об'єкти грошового ринку.
- •27. Попит і пропозиція на ринку капіталів. Проблеми трансформації заощаджень населення в інвестиції.
- •33. Державне регулювання грошового обороту.
- •37. Фіскально-бюджетна політика в системі регулюванні грошового обороту
- •45. Особливості проведення грошової реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •58 Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •65. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •66. Грошовий мультиплікатор
- •68. Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор.
- •71. Влив бюджетного дефіциту на грошову базу.
- •72. Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •89. Товарна теорія грошей та критика її м.Туганом-Барановським.
- •90.91 Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів. Внесок і.Фішера в кількісну теорію.
- •93. “Кембріджська версія” кількісної теорії грошей.
- •94. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
- •95.Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмана в кількісну теорію.
- •96. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •97. Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики в Україні.
- •99. Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •100. Функції кредиту.
- •102 Стадії та закономірності руху кредиту
- •103. Принципи кредитування, суть та практичне значення окремих принципів.Принципи кредитування:
- •104 Форми, види та функції кредиту.
- •105. Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- •106. Характеристика банківського кредиту.
- •109 Роль кредиту в розвитку економіки.
- •110. Сутність, види та економічні передумови появи процента як економічної категорії.
- •111. 112.Процентна ставка та маржа
- •124. Функції та роль процента.
- •126. Види фінансових посередників.
- •127.128. Послуги фінансових посередників. Економічні переваги (вигоди) посередництва перед фінансовим ринком.
- •129. Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •130. Небанківські фінансові посередники, їх види, призначення та особливості діяльності в Україні.
- •132. Банківська система в механізмі фінансового регулювання, її сутність та функції.
- •134 Інновації у фінансовому посередництві.
- •136. Походження та розвиток комерційних банків.
- •138. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- •141. Комісійно-посередницькі операції банків.
- •142. Формування і використання прибутку банку.
- •145. Розвиток комерційних банків в Україні.
- •146 Міжнародне банківництво. Проблема допуску іноземного капіталу в банківський сектор України.
- •147 Призначення, роль та основи організації центрального банку.
- •148 Походження та розвиток центральних банків.
- •152. Місце центрального банку в системі банківського регулювання і нагляду.
68. Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор.
Коефіцієнт Го/Дп та його зв’язок з мультиплікатором.
Грошово-кредитний мультиплікатор — процес створення нових банківських депозитів при кредитуванні та інвестуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів. На процес мультиплікації депозитів активно впливають небанківські інституції, тобто клієнти банків. Такий вплив грунтується на тому, що пропозиція грошей (Пр) складається з двох елементів: готівки поза банками (Го) та поточних депозитів (Дп).
Власниками обох елементів пропозиції грошей є небанківські інституції і вони вирішують, яку частку свого запасу грошей тримати в готівковій формі і яку - в безготівковій формі. Тому готівка може вільно переходити з позабанківського у внутрішньобанківський оборот, перетворюючись у депозити, внаспідок чого обсяг Го зменшуватиметься, а обсяг Дп збіпьшуватиметься та посилюватиметься мультиплікатор депозитів. Будь-які зміни обсягу Дп унаслідок маніпуляцій з готівкою вплинуть на рівень мультиплікації депозитів: при ↑ Дп за рахунок зменшення Го рівень мультиплікації підвищиться і зросте загальна пропозиція грошей, а при ↓ Дп, за рахунок зростання Го знизиться і зменшиться пропозиція грошей. У цьому й полягає основний напрям впливу небанківських інституцій на грош. мультиплікатор та пропозицію грошей.
Важливого значення набуває показник Го/Дп як відношення готівки до депозитів: його зменшення свідчить про те, що небанківські інституції зменшують частку своїх грошових запасів у готівковій формі і збільшують частку у депозитній. Отже, зниження показника Го/Дп дає можливість збільшити депозити, банківські резерви і рівень мультиплікації без зміни грошової бази, тобто має позитивний вплив на пропозицію грошей;
зростання цього показника, навпаки, свідчить про те, що небанківські інституції збільшують частку своїх грошей у готівці і зменшують частку їх у депозитах, що знижує грошовий мультиплікатор, а тому має негативний вплив на пропозицію грошей.
Отже, між динамікою показника Го/Дп та рівнем мультиплікації і пропозиції грошей існує обернена залежність.
69. Чинники впливу на коефіцієнт Го/Дп та їх роль у зміні мультиплікатора.
У зв'язку з визначенням впливу небанківських інституцій на грошовий мультиплікатор важливого значення набуває показник Го/Дп як відношення готівки до депозитів. Його зменшення свідчить про те, що небанківські інституції зменшують частку своїх грошових запасів у готівковій формі і збільшують частку у депозитній; зростання цього показника, навпаки, свідчить про те, що небанківські інституції збільшують частку своїх грошей у готівці і зменшують частку їх у депозитах, що знижує грошовий мультиплікатор.Основними чинниками, що впливають на розподіл запасу грошей між Го і Дп отже, на показник Го/Дп, є такі явища і процеси в економіці: накопичення багатства, очікувана віддача, очікувані ризики, стан ліквідності, інформаційна вартість, перевага анонімності. Накопичення багатства спонукає економічних суб'єктів до пропорційного накопичення запасу грошей. Проте його складові (готівка і депозити) з цієї причини зростають не однаково, особливо коли накопичення багатства досягло високого рівня.
Очікувана віддача від зберігання грошей. Якщо під віддачею розуміти процентний дохід від зберігання грошей, то і запас готівки, і запас чекових депозитів не дає такої віддачі. Чекові депозити, звичайно, теж не дають процентного доходу, крім депозитів на новітніх поточних рахунках типу нау-рахунків, за якими можуть виплачуватися невеликі доходи, що усе-таки може сприяти зниженню показника Го/Дп, а тому посилювати грошову мультиплікацію і збільшувати пропозицію грошей.
Очікування ризиків пов'язане з тим, що зберігання грошей у будь-якій формі супроводжується можливістю втрат від зниження їх купівельної спроможності через зростання цін, тобто інфляції; від втрат депозитів унаслідок банкрутства банків.Стан ліквідності як чинник впливу на Го/Дп повязаний зі змінами обсягів та структури боргових зобов'язань небанківських інституцій по заробітній платі, по податках, по платежах за енергоносії тощо
,
70. . Вплив уряду та державного бюджету на пропозицію грошей.
Дефіцит державного бюджету - це перевищення урядових витрат, пов'язаних з виконанням державою покладених на неї функцій, над законодавчо визначеними державними доходами. Отже, дефіцит виникає за умови, що бюджетних надходжень недостатньо для фінансування запланованих бюджетних видатків.
Світова практика виробила кілька способів монетизації бюджетного дефіциту. Одним із них є збільшения оподаткування економічних суб'єктів через введения нових податків, підвищення податкових ставок, скасування пільг за старими податками тощо.
Більш надійним з погляду правового урегулювання джерелом монетизації дефіциту є надання уряду права випускати власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Світова практика знає ще один метод монетизації бюджетного дефіциту - надання уряду (казначейству) права емітувати власні боргові зобов 'язання (казначейські білети) зі статусом законних платіжних засобів. Дохід від такої емісії заведено називати сеньйорджем.
В Україні створені правові умови для успішного регулювання НБУ впливу бюджетного дефіциту на грошову базу та на пропозицію грошей: використання емісійних ресурсів визначається цілями і завданнями грошово-кредитної політики НБУ і заборонено пряме фінансування НБУ бюджетних витрат; емісійне право законодавчо закріплене за НБУ; законодавчо визначено високий рівень незалежності НБУ від органів виконавчої та законодавчої влади. Разом з тим в українській практиці частіше за все використовується комплекс методів монетизації бюджетного дефіциту: тимчасове збільшення оподаткування, розміщення державних цінних паперів на вторинному ринку з викупом їх НБУ; прямий викуп цих паперів на первинному ринку.