
- •28. Графічна модель ринку капіталів.
- •158. Банк міжнародних розрахунків, його призначення, організація та діяльність.
- •1. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- •2. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •3. Форма грошей та їх еволюція. Причини та механізм демонетизації золота.
- •4. Неповноцінні форми грошей, їх економічна природа. Паперові та кредитні гроші.
- •5. Характеристика сучасних кредитних грошей.
- •6. Цінність грошей. Механізм формування цінності грошей при ріхних їх формах.
- •7. Функції грошей.
- •8. Якісні властивості грошей.
- •9. Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •10. Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту у їх взаємозв’язку.
- •18. Необхідність та шляхи ремонетизації економіки України.
- •20. Суб'єкти і об'єкти грошового ринку.
- •27. Попит і пропозиція на ринку капіталів. Проблеми трансформації заощаджень населення в інвестиції.
- •33. Державне регулювання грошового обороту.
- •37. Фіскально-бюджетна політика в системі регулюванні грошового обороту
- •45. Особливості проведення грошової реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •58 Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •65. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •66. Грошовий мультиплікатор
- •68. Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор.
- •71. Влив бюджетного дефіциту на грошову базу.
- •72. Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •89. Товарна теорія грошей та критика її м.Туганом-Барановським.
- •90.91 Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів. Внесок і.Фішера в кількісну теорію.
- •93. “Кембріджська версія” кількісної теорії грошей.
- •94. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
- •95.Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмана в кількісну теорію.
- •96. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •97. Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики в Україні.
- •99. Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •100. Функції кредиту.
- •102 Стадії та закономірності руху кредиту
- •103. Принципи кредитування, суть та практичне значення окремих принципів.Принципи кредитування:
- •104 Форми, види та функції кредиту.
- •105. Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- •106. Характеристика банківського кредиту.
- •109 Роль кредиту в розвитку економіки.
- •110. Сутність, види та економічні передумови появи процента як економічної категорії.
- •111. 112.Процентна ставка та маржа
- •124. Функції та роль процента.
- •126. Види фінансових посередників.
- •127.128. Послуги фінансових посередників. Економічні переваги (вигоди) посередництва перед фінансовим ринком.
- •129. Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •130. Небанківські фінансові посередники, їх види, призначення та особливості діяльності в Україні.
- •132. Банківська система в механізмі фінансового регулювання, її сутність та функції.
- •134 Інновації у фінансовому посередництві.
- •136. Походження та розвиток комерційних банків.
- •138. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- •141. Комісійно-посередницькі операції банків.
- •142. Формування і використання прибутку банку.
- •145. Розвиток комерційних банків в Україні.
- •146 Міжнародне банківництво. Проблема допуску іноземного капіталу в банківський сектор України.
- •147 Призначення, роль та основи організації центрального банку.
- •148 Походження та розвиток центральних банків.
- •152. Місце центрального банку в системі банківського регулювання і нагляду.
65. Грошово-кредитний мультиплікатор.
Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
Ек зміст грош-кред м-ра полягає в тому,що він показує у скільки разів збільшуються банківські депозити в порівняні з додатковим резервом.
Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r,або m=гроші створ/гроші отрим. Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r , де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.
Фактори що впливають на процес грошово-кредитної мультиплікації:
- зміна норм обов’язкового резервування;
- надходження готівки в банківську систему або надання позичок у готівковій формі.
1. Роль грошово-кредитного мультиплікатора у формуванні пропозиції грошей Грошова маса – це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу в певний момент. Для визначення обсягу та структури грошової маси застосовується відповідний набір грошових агрегатів (це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів) [2, c. 85]. Основними принципами формування грошових агрегатів є: Грошова маса містить не лише готівкові гроші, а й депозитні. Уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яка нагромаджується та виконує функцію збереження вартості. Сукупна грошова маса містить також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом. Грошові агрегати будуються приєднанням до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Для країн з розвинутою ринковою економікою характерні такі грошові агрегати. Агрегат М1 містить найбільш ліквідні грошові елементи: готівка (банкноти - особливий різновид кредитних грошей, емісію яких здійснює центральний банк; казначейські (скарбничі) білети - пов'язані з фінансуванням дефіциту державного бюджету; розмінні монети); банківські вклади до запитання (трансакційні депозити).
66. Грошовий мультиплікатор
Розглядаючи процес депозитного розширення, ми припустили, що: 1) гроші не залишають банківську сферу і не осідають у вигляді готівки, 2) кредитніможливості використовуються банками повністю та 3) пропозиція грошей визначається тільки поведінкою банківського сектора. Однак, вивчаючи пропозицію грошей, слід мати на увазі, що на його величину впливає поведінка домогосподарств і фірм (небанківського сектора), а також важливо врахувати той факт, що комерційні банки можуть використовувати свої кредитні можливості не повністю, залишаючи у себе надлишкові резерви, які вони не видають у кредит. І за таких умов зміна величини депозитів має мультиплікативний ефект, однак його величина буде іншою. Виведемо формулу грошового мультиплікатора Грошова маса (М1) складається з коштів на руках у населення (готівка) і коштів на поточних банківських рахунках (депозити): М = С + D Проте центральний банк, який здійснює контроль за пропозицією грошей не може безпосередньо впливати на величину пропозиції грошей, оскільки не він визначає величину депозитів, а може лише непрямим чином впливати на їх величину через зміну норми резервних вимог. Центральний банк регулює тільки величину готівки (оскільки він сам її пускає в обіг) і величину резервів (оскільки вони зберігаються на його рахунках). Сума готівки і резервів, контрольованих центральним банком, носить назву грошової бази (monetary base) або грошей підвищеної потужності (high-powered money) і позначається Н: Н = С + R Яким чином центральний банк може контролювати і регулювати грошову масу? Це виявляється можливим через регулювання величини грошової бази, оскільки грошова маса являє собою добуток величини грошової бази на величину грошового мультиплікатора. Щоб вивести грошовий мультиплікатор, введемо такі поняття: 1) норма резервування rr (reserve ratio), яка дорівнює відношенню величини резервів до величини депозитів: rr = R / D або частці депозитів, поміщених банками в резерви. Вона визначається економічною політикою банків і регулюють їх діяльність законами; 2) норма депонування Сr (), яка дорівнює відношенню готівки до депозитів: Сr = С / D. Вона характеризує переваги населення у розподілі коштів між готівкою і банківськими депозитами. (Cr + 1) М = mult ден x H mult ден = ---------- (Сr + rr) Величина [(Сr + 1) / (Сr + rr)] представляє собою грошовий мультиплікатор або мультиплікатор грошової бази, тобто коефіцієнт, який показує, у скільки разів збільшиться (скоротиться) грошова маса при збільшенні (скорочення) грошової бази на одиницю. Як будь-мультиплікатор, він діє в обидві сторони. Якщо центральний банк хоче збільшити грошову масу, він повинен увелічте грошову базу, а якщо він хоче зменшити пропозицію грошей, то грошова база повинна бути зменшена.
67. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.
Поповнення маси грошей в обороті здійснюється таким чином: 1) Емісія грошей (готівкова і безготівкова). Емісія є монопольним правом НБУ. Емісія – це та частина випуску, яка не забезпечена надходженнями грошей.
Механізм створення грошей комерційними банками полягає у грошово-кредитній мультиплікації.
Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб - обов'язковий резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.
Незважаючи на те, що кожний окремий банк надає додаткові позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створює (прирощує) депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні — від ЦБ. У цьому наочно виявляється участь комерційних банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий оборот.
Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r . Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r , де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.