- •2. Конфуціанство і даосизм
- •3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •37. Учення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- •42. Філософія Демокріта.
- •68. Рух, основні його форми і властивості
- •69.Простір і час, основні характеристики
- •107. Альтернативи діалектики.
- •102. Методологія, рівні методологічного знання.
- •13. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •14. Апологетика: примат віри.
- •16. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- •17. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •8.Філософія Сократа
- •20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження.
- •47. Філософія Просвітництва
- •23. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •25. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •41. Філософія марксизму( діалектичний та історичний матеріалізм)
- •35. Філософія історії Гегеля
- •34. Метод і система філософії Гегеля
- •46. Неотомізм
- •53.Університетська філософія в Україні в 18-поч.19 ст.(Костомаров, Куліш)
- •54. «Філософія Серця» п.Юркевича.
- •78. Емпіричні методи пізнання
- •72.Чуттєве пізнання, його форми
- •73. Істина як процес
- •74.Критерії істини
- •83.Взаємодія природи і суспільства
- •85. Сутність людини, сенс її життя.
- •86. Проблема свободи і відповідальності людини
- •87. Філософська антропологія
- •57. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •7. Екзистенційна філософія
- •1. "Філософія життя'" (а. Шопенгауер, ф. Ніцше)
- •10. Епікуреїзм в античній філософії.
- •19. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- •34.Філософія л.Українки
- •32. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •4. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії
- •33. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •8. Елейська школа в античній філософії
- •25. Позитивізм
- •26. Прагматизм
- •34. Українська філософія XX ст
- •28. Скептицизм в античній філософії
- •30. Стоїцизм в античній філософії.
- •38. Філософія Арістотеля.
- •53. Філософська думка Київської Русі
- •32. Теорія пізнання і. Канта
- •57. Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.
- •54. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- •93. Поняття науки.Класифікація наук.
- •52.Філософія г.Сковороди
- •65. Основні функції філософії.
- •66. Буття та його основні форми.
- •110. Українська філософська думка доби Відродження
- •111.Філософія в Києво-Могилянській академії
- •105.Герменевтика.
- •7. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
- •104. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •45. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •72. Закони взаємопереходу кількісних та якісних змін у діалектиці.
- •103. Плюралізм філософських методологій.
- •88. Людина, як індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- •120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •114. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •118. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •92. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- •84. Форма буття людини
- •96. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •64. Система філософії та її структурні складові.
- •119. Проблеми сенсу і спрямованості історичного процесу.
- •94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •97. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •98. Політична свідомість.
- •77. Форми і методи наукового пізнання
- •63. Проблема визначення предмету філософії.
- •6.Основні принципи гнесеології
- •17.Теоретичні методи пізнання
- •46. Суб*єкт і об*єкт у процесі пізнання
- •89. Практика у процесі пізнання
- •56.Особистість і суспільство
- •76.Чуттєве й раціональне пізнання
96. Поняття суспільної свідомості, її структура
Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії. Важливими елементами структури суспільної свідомості виступають суспільна психологія та ідеологія. Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів. Суспільна психологія виступає як безпосередня реакція на умови життя людини, є першим ступенем чуттєвого сприйняття всієї багатогранності суспільного буття. Діалектика розвитку суспільної свідомості полягає в суперечливому переході суспільної психології в ідеологію, спонукаючи тим самим до якісних змін у ній (суспільній свідомості). При всіх відмінностях між соціальною психологією та ідеологією їхнє формування має здійснюватись в органічній єдності, оскільки межа між ними дуже відносна і передбачає взаємопроникнення їх одна в одну. Важливе місце в структурі суспільної свідомості належить масовій свідомості.Масовій свідомості, на відміну від побутової, все більше властиве засвоєння елементів узагальнено-теоретичних уявлень про дійсність. Таким чином, масова свідомість являє собою ідеологічно-психологічний феномен, сукупність поглядів, уявлень, думок, настроїв, оцінок, норм, почуттів певної соціальної групи, етнічної спільності, вироблених у процесі їхньої діяльності. Передові ідеї, пов'язані з усвідомленням необхідності підвищення соціальної активності людей на шляху до прискорення прогресу суспільства, його свободи, гармонізації суспільних відносин, ще не оволоділи повною мірою масовою свідомістю, не знайшли в ній достатнього відображення. В цьому полягає суперечливий характер розвитку як масової свідомості, так і суспільної свідомості в цілому.
64. Система філософії та її структурні складові.
Філосо́фія (від грец. φιλοσοφια - в дослівному перекладі означає: "любов до мудрості") - теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі. Запровадження поняття "філософія" приписується грецькому мислителю Піфагору (з Самосу).
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнуючий характер знання, принциповий людиноцентризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі. На відміну від окремих наук, що вивчають деякі області дійсності, предметом філософії є найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнаня, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія - це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.
Структура філософії
Відповідно до сфер реальності виділяють:
філософія природи, світу і космосу:
онтологія
натурфілософія
космологія
філософія суспільства та суспільної історії:
соціологія
соціальна філософія
філософія історії
культурологія
етнофілософія
філософія самої людини з її особливостями, здібностями і властивостями:
філософська антропологія
антропософія
структурна антропологія
соціобіологія
філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів:
логіка
гносеологія
етика
естетика
філософія релігії
філософія права
історія філософії
ноологія.
