48. Метод бесіди. Види бесіди, методика проведення бесіди

Бесіда. Це розмова учителя та учнів на підставі чіткої системи запитань , які підводять учнів до активного засвоєння системи фактів, нового поняття тощо. Діалогічна форма викладення та засвоєння навчального матеріалу.Найбільш давній та ефективний метод навчання.

Переваги: активізує мислення, сприяє розвитку пізнавальних сил і можливостей учнів, створює умови для оперативного керівництва.

Сучасна дидактика робить висновок, що бесіда найбільш ефективна для

• підготовки учнів до роботи на уроці («розігрівання», актуалізація опорних знань)

• ознайомлення учнів з новим матеріалом

• систематизації і закріплення знань

• поточного контролю та діагностики знань.

Види бесіди

1.Репродуктивна – це бесіда, яка передбачає поставновку системи інформаційних питань і завдань та відповіді на них. Передбачає відтворення інформації з метою закріплення і запам”ятовування. Не активізує належним чином мислительну діяльність. Різновид - Катехізична: форма – запитання-відповідь. Доцільна у випадках, коли учневі слід відтворити точне формулювання певної дефініції, правила, закону. Що таке екватор? Що називається ізотермою?

2.Евристична, пошукова, полемічна, сократівська бесіда – передбачає систему питань пошукового характеру, які б підводили учнів до самостійних висновків, до можливих відповідей на проблемні завдання. Питання доступні, зрозумілі, але такі, що не мають прямої відповіді у наявних знаннях. Це викликає утруднення, яке стимулює до пошуку.

Методичні завваги до проведення бесіди

• Підготовка вчителя на належному рівні:Тема бесіди і п-ка запитань

• Правильне формулювання і постановка запитань (логічний зв”язок між собою, розкривати у сукупності суть питання, відповідати рівню розвитку учнів). Питання чіткі, недвозначні, короткі.

• Дотримання техніки здійснення бесіди: питання адресуються аудиторії, якщо не має відповіді, слід переформулювати, роздробити на частини, навідні питання та ін.

• Контакт з класом.

49. Метод дискусії. Форми дискусії. Правила і умови ефективної дискусії.

ДИСКУСІЯ . Від лат. - розгляд Це публічне обговорення якогось спірного питання. Обмін думками

Сприяє:

• розвитку критичного мислення

• дає змогу визначити власну позицію,

• формує навички обстоювати свою думку

• поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Головні заповіді

1.Дискусія виступає методом вирішення проблеми, а не формою з”ясування відносини

2.Не говори занадто довго, дай висловитися іншим.

3.Зважуй слова, контролюй емоції.

4.Прагни зрозуміти позицію опонента, віднестися до нього з повагою.

5. Висловлюйся тільки по предмету дискусії, не бравуй своєю ерудицією...

Умови ефективної дискусії

1.Ретельне планування. Складання плану дає змогу організувати як збирання учнями необхідної інформації, так і проведення самої дискусії.

2.Чітке дотримання правил дискусії всіма її учасниками.

3.Обов”якове дотримання регламенту. Краще, коли час залишиться, ніж його брауватиме на колективне обговорення і підбиття підсумків.

4.Добре продумане й ефективно здійснене керівництво перебігом дискусії з боку викладача: надання учням часу на обміркування питань, зміна напрямку думок учнів у разі відхиленя від основної теми і мети дискусії, навність системи уточнюючих питань ...

ФОРМИ ДИСКУСІЇ:

1.Круглий стіл - бесіда, у якій на рівних бере участь невелика група студентів ( \до 5 чол.), відбувається обмін думками як між студентами та з „аудиторією” (решта групи)

2.Засідання експертної групи ­ - спільне обговорення висунутої проюлеми

3.Форум.

4.Метод „Акваріуму”

• постановка проблеми, її презентація групі викладачем;

• розподіл аудиторії на групи (3-4 чол.);

• обговорення проблеми в групах протягом короткого часу;

• вибір групою того, хто буде представляти позицію цілої групи;

• представники груп збираються у центрі аудиторії і відстоюють свої позиції;

проводиться критичне обговорення