Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
питання- відповідь.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
998.91 Кб
Скачать

4 Основні чинники соціалізації

  • Мікрочинники (найближче оточення-сім”я, мікросоціум, ровесники...)

  • Мезочинники (засоби масової інформації, територія (місто, село), субкультури

  • Макрочинники ( існуюча ідеологія суспільства, духовно-моральні відносини... на рівні держави...)

  • Мегачинники (космос, планета..)

У різні вікові періоди ці чинники з різною інтенсивністю впливають на соціалізацію, а відтак на розвиток і формування особистості.

Народна педагогіка:

Як зайдеш між реп”яхи, то й репяхів наберешся

З ким поведешся, від того й наберешся...

ІУ. ВИХОВАННЯ. Суттєвий фактор розвитку і формування особистості. Виховання корегує вплив спадковості і середовища. Сила виховного впливу полягає в тому, що це спланований, цілеспрямований, керований вплив на формування рис, якостей, поглядів, переконань, способів поведінки у суспільстві.

У. АКТИВНІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ

ІІІ. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Ефективність виховання і навчання багато в чому залежить від врахування вікових особливостей дітей.

Вік людини – це конкретний, відносно обмежений у часі ступінь психічного і фізичного розвитку.

Хараактерні для кожного вікового періоду розвитку людини анатомо-фізіологічні та психічні особливості прийнято називати віковими особливостями.

Вік дитини – це не просто сума прожитих років, місяців. Для дитини її вік - це ступінь розвитку, це набутий досвід життя, спілкування, значення якого є вкрай важливим в загальному процесі становлення її як особистості.

Враховувати вікові особливості – це класичний принцип педагогіки. Це не що інше як принцип природовідповідності.

Я.А.Коменський: у процесі навчання і виховання дитини учитель повинен дотримуватися природних законів її розвитку.

Г.Сковорода – принцип сродної праці.

На відміну від своїх попередників. Сковорода висуває ідею "спорідненого", тобто природовідповідного виховання. Природні задатки у людей неоднакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути успішну діяль­ність у тій чи іншій галузі. Мислитель вдається до такого образу. Природа, писав він, подібна до багатого фонтана, що наповнює різні посудини до повної місткості.

За Г.Сковородою, головним для педагога є пізнання і вдосконаленню природних здібностей кожної людини. Оскільки доля суспільства залежить від вдалого вибору кожним його членом спорідненої діяльності відповідно до природних здібностей та покликання, то, готуючи дітей до тієї чи іншої діяльності, насамперед доцільно враховувати їхні нахили та уподобання.

Вікова періодизація. Аристотель, Коменський Руссо...

І. Пренатальний (від фр.–дородовий) – час від зародкової стадії (2 тижні) до 7-9 місяців. Відомо, що у східних культурах народження дитини рахувалося не від часу появи на світ, а від зачаття. Якщо ця дитина є бажаною, взаємна любов, то воно неодмінно відбивається на емоційному стані...

Пренатальні знання

2. Новонародженість (від народження до 1 місяця)

3. Стадія немовляти (1 місяць – 1 рік)

4. Молодший дошкільний вік, раннє дитинство (1-4 р.)

5. Дошкільний вік, дошкільне дитинство, перше дитинство (4–6-7 р.)

6. Молодший шкільний вік, раннє шкільне дитинство, друге дитинство (6-7 – 11 років)

7. Підліткковий вік (11-15)

8.Старший шкільний вік, рання юність (15-18 р.)

Якщо продовжити

18-21 - середній юнацький вік

21-25 – пізня юність

25-40 – рання зрілість

20-60 – пізня зрілість

Похилий, старечий, довгожителі...

У народній педагогіці (0-5) – народженятко, сідунчик, ходунчик, брехунець, бігунець, товкунець.

Природньо постає питання, що лежить в основі вікової періодизації? Які критерії вікової періодизації. Три основні критерії: