
- •2.Основні педагогічні категорії
- •3. Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •2. Історія педагогіки вивчає розвиток педагогічної думки на різних історичних етапах розвитку людського суспільства.
- •6. Професійна педагогіка – питання підготовки фахівців до різних галузей народного господарства…
- •7. Галузева педагогіка (спортивна, педагогіка туризму… інженерна…
- •4. Спостереження як метод науково-педагогічного дослідження: основні види, методика проведення.
- •5. Бесіда як метод науково-педагогічного дослідження: умови ре-зультативності.
- •6. Метод анкетування: основні вимоги до проведення.
- •7. Метод педагогічного експерименту: призначення, основні види.
- •8. «Повчання дітям» володимира мономаха, його освітньо виховне значення
- •9. Діяльність братських шкіл
- •10. Києво-могилянська академія: історія заснування, основні етапи розвитку. Структура і зміст навчання в києво-могилянській академії. Визначні діячі, педагоги, випускники.
- •Здійснив теоретичне обґрунтування педагогіки як науки:
- •Обгрунтував вперше на науковій основі принцип народності виховання
- •Обгрунтував низку новаторських ідей щодо навчання й освіти
- •14. … Виникнення і діяльність таємного університету у львові (1921-1925 рр.).
- •15. Освітня справа в Україні в період державного відродження (1917-1920 рр.). Софія Русова і Іван Огієнко - видатні українські педагоги й культурно-освітні діячі.
- •16. Основні положення педагогічної системи а.Макаренка.
- •17. Провідні ідеї педагогічної спадщини в.Сухомлинського.
- •18. Педагогічна система я.А.Коменського.
- •19.Педагогічні погляди ж.-ж.Руссо.
- •Аспірантуру, докторантуру
- •23. Поняття про особистість та її структуру. Розвиток особистості: види розвитку, характерні особливості, рушійні сили.
- •24. Основні фактори розвитку особистості.
- •4 Основні чинники соціалізації
- •Провідний вид діяльності
- •25.26 Психолого-педагогічні домінанти розвитку учнів середнього шкільного віку та їх врахування у педагогічній діяльності: основні моменти.
- •27. Поняття про педагогічну майстерність вчителя та її складові.
- •28. Педагогічні здібності: загальна характеристика.
- •6) Креативність
- •29. Педагогічне спілкування: сутність, основні аспекти (параметри, сторони).
- •30. Структура педагогічного спілкування. Типові психолого-педагогічні бар’єри у спілкуванні. Стилі педагогічного спілкування.
- •Сутність та завдання дидактики.
- •Основні категорії дидактики.
- •6.Знання – провідний елемент освіти.
- •32. Поняття про закономірності навчання.
- •33. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання. (на прикладі фахової дисципліни
- •34. Сутність і шляхи реалізації принципу свідомості і активності в навчанні. (на прикладі фахової дисципліни
- •35. Сутність і шляхи реалізації принципу систематичності і послідовності навчання (на прикладі фахової дисципліни).
- •36. Сутність і шляхи реалізації принципу міцності знань і доступності навчання. (на прикладі фахової дисципліни
- •37. Традиційна (пояснювально-ілюстративна) дидактична система: її основні характеристики, переваги і недоліки.
- •2.Розвивальне навчання.
- •38. Прогресивістська (реформаторська) система: її основні характеристики, переваги і недоліки.
- •39. Зміст і особливості розвивального навчання.
- •40. Особистісно-орієнтоване навчання: мета, завдання, основні технології.
- •41.Інтерактивні модель навчання
- •42. Поняття процесу навчання. Головні ідеї організації навчального процесу у контексті сучасної освітньої філософії. Функції процесу навчання.
- •43. Стимулюючо-мотиваційний компонент процесу навчання: суть, призначення. Основні способи мотивації навчальної діяльності учнів
- •1. Група пізнавальних мотивів
- •44. Операційно-діяльнісний компонент процесу навчання. Основні ланки (етапи) процесу навчання.
- •45. Поняття і сутність змісту освіти в середній загальноосвітній школі
- •47.Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •1.Тексти
- •2.Позатекстові компоненти.
- •48. Метод бесіди. Види бесіди, методика проведення бесіди
- •49. Метод дискусії. Форми дискусії. Правила і умови ефективної дискусії.
- •50. Метод роботи з книгою. Основні прийоми самостійної роботи з друкованим текстом.
- •52. Практичні методи навчання. Основні види та вимоги до застосування.
- •53. Індуктивні та дедуктивні методи навчання
- •55. Метод ситуаційного навчання (кейс-метод).
- •56.Ігрові методи навчання.
- •57.Класно-урочна система, її основні особливості, переваги і недоліки.
- •58.Урок як основна форма організації навчання в сучасній школі. Елементи уроку.
- •59.Типологія і структура уроків. Класифікація уроків за основною дидактичною метою.
- •60.Основні вимоги до уроку. Підготовка вчителя до уроку
- •61.Колективно-групова форма роботи на уроці: сутність, основні види.
- •62. Позаурочні форми навчання: семінарські заняття, факультативи, домашня робота, навчальні екскурсії: призначення, вимоги до проведення
- •64. Види і методи контролю знань
- •65. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти
- •Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів і. Початковий
- •IV. Високий
- •66.Виховання як педагогічна категорія. Сутність і специфіка виховного процесу.
- •2. Виховання - це тривалий процес.
- •67.Основні закономірності виховного процесу і їх врахування у виховній роботі.
- •68.Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
- •3.Принцип природовідповідності виховання.
- •69.Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та основні напрями сучасного українського виховання.
- •70.Григорій Ващенко - творець національної системи виховання. “Виховний ідеал “ Григорія Ващенка.
- •71.Українська етнопедагогіка - основа національної системи виховання. Основні шляхи і засоби національного виховання молоді.
- •72.Поняття про методи і прийоми виховання. Основні класифікації методів виховання.
- •73.Характеристика методів формування свідомості.
- •74.Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки.
- •75.Характеристика методів стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
- •76.Зміст і основні завдання морального виховання молоді. Система моральних цінностей (вартостей).
- •77.Мета, зміст і завдання розумового виховання молоді.
- •86. Учнівський колектив, його ознаки та етапи розвитку
- •88. Особистість і колектив, їх взаємини. Методи вивчення учнівського колективу.
24. Основні фактори розвитку особистості.
Щоб пізнати процес людського розвитку необхідно відповісти на ключове питання; якими факторами обумовлені хід іі результати цього процесу.
Педагогіка визначає чотири генеральні фактори, які впливають на розвиток та формування особистості.
1. Біологічний фактор із стержневим поняттям спадковість.
2. Соціальний – середовище
3. Виховання
4. Діяльність.
Біологічний фактор. Спадковість – це властивості живих організмів відтворювати подібні собі організми. Носіями спадковості є гени. Спадковість залежить від генотипу – сукупності усіх спадкових структур організму.
Генетика розшифрувала спадкову програму людини. Є певні факти, що дають можливість переосмислити окремі педагогічні положення.
Спадкові програми розвитку людини включають в себе детерміновану (визначальну) і змінну (або варіантну) частини.
Детермінована частина програми забезпечує
а) видові задатки людини як представника людського роду, а саме: здатність рухатися у вертикальному положенні, задатки мислення, трудової діяльності, мови (задатки до мовлення не визначають, якою мовою вона оволодіє – будь-яку мову, що існує у світі… Відповідне мовне середовище)
б) передачу ряду спадкових властивостей:
зовнішні ознаки (особливості конституції тіла, колір очей, шкіри, волосся, риси обличчя)
особливості нервової системи, що зумовлюють протікання психічних процесів
схильність до певних хвороб (хвороби крові- гемофілія (по чоловічій лінії), цукровий діабет, деякі ендокринні розлади, явище людини-шульги (як правило, по жіночій лінії), шизофренія… Генетика виявляє більше 1500 спадкових аномалій людини.. Не все вроджене є успадкованим –умови дородового розвитку, алкоголізм, родові травми…
Варіантна частина програми забезпечує розвиток систем, які допомагають людині пристосуватися до умов її існування. Обширна частина програми залишається незаповненою і кожна людина доповнює цю частину самостійно.
Як бачимо природа надає людині виняткову можливість реалізації свого людського потенціалу шляхом саморозвитку і самовдосконалення.
Необхідність виховання закладена в людині природою.
Для дослідження педагогічних закономірностей розвитку особистості у контексті біологічного фактору важливим є з»ясуванням двох проблем – це успадкування інтелектуальних і спеціальних якостей і успадкування моральних рис.
Щодо першого, відповідь однозначна – успадковується не талант, не здібності, а тільки задатки, тобто потенційні можливості для розвитку здібностей. Таке розуміння цього питання визначає практичну спрямованість виховання і навчання. Сучасна педагогіка робить акцент не на виявленні відмінностей і пристосування до них виховання, а на створенні рівних умов для розвитку задатків людини..
Свого часу у США провалився експеримент по штучному вирощуванні геніїв. У 1980 р. американський генетик Роберт Грекхем затіяв масштабний проект. Йому вдалося зібрати сперму найбільш відомих людей планети, кістяк становили Нобелівські лауреати . За 20 років народилося більше 200 дітей, але всі вони нічим не різнилися від своїх ровесників. Згадується ім.»я одного вундеркінда, який у 2 роки оволодів комп»ютером, у 5 років читав Гамлета, коефіцієнт інтелекту становив 180. Фабрика геніїв…
Втопив талант у вині, наркотик…
Прислів’я На дітях геніїв природа відпочиває.
Інтелект визначається не одним геном, а має складну структуру, в яку включені десятки генів. І якщо від батька – геніального математика, дитині дістануться хоча б декілька „талановитих” генів і вона отримає добру освіту, то стане прекрасним математиком, хоча й не обов”язково таким видатним як батько.
Талант передбачає три компоненти: спадкові передумови (задатки), особисті якості (працелюбство, сила волі) і умови природного середовища.
Геній – 1% таланту, а 99 % - поту, праці.
І питання про успадкування моральних якостей. Більшість сходиться на тому, що всі психічні якості особистості є якостями набутими.
В людині від природи не закладено ніяких на соціальних на асоціальних програм поведінки, тобто її поведінка у суспільстьві біологічно не запрограмована.
Те саме, можна сказати й про успадкування спеціальних задатків, тобто до певного виду діяльності.
При сильному вираженні задатків їх прояв може розпочатися у досить ранньому віці при наявності хоча елементарних умов для здійснення діяльності у цьому напрямку (папір і олівець, музичний інструмент).
Доведено, що успадковуються задатки до музичних, художніх, математичнихз і лінгвістичних занять. Моцарт -3 роки, Мендельсон – 4 роки. Лучано Паваротті – Нот я не вмію читати. Потрібно, щоб музика звучала в голові…
Висновок: кожна здорова нормальна людина дістає від батьків «повний» набір задатків усіх людських здібностей. І, якщо,
а) дитина народилася без будь-якої патології
б) зайнятися розвитком її задатків з раннього віку, то є об»єктивні можливості виховати свою дитину талановитою усім батькам.
Різні приклади
Інститут реалізаціії людського потенціалу у Філадельфії: разючі результати розумового виховання малолітніх дітей (однорічні діти виконують будь-які задачі на 4 дії в межах 100; дворічніі й трирічні успішно справляються зі складнішими завданнями (текстові алгебричні задачі й числа практично будь-якої величини)
В чому секрет? Насамперед у батьках. Їх було проінструктовано, як створювати для дітей середовище, багате на сенсорну інформацію ( використання великих іі яскравих малюнків, різноколірні макети та ін.)
Загалом доведено, що біля 50% розумових здібностей до опанування інформації формується в дитини до 4 років, і 80% - до 8 років. Місія батьків, дошкільних установ...
Коли людина стаає дорослою, завершує свою освіту – вона використовує 15-20 % свого мозкового потенціалу
Приклад Василя Ліщука
І питання про успадкування моральних якостей. Більшість сходиться на тому, що всі психічні якості особистості є якостями набутими.
В людині від природи не закладено ніяких ні соціальних, ні асоціальних програм поведінки, тобто її поведінка у суспільстьві біологічно не запрограмована. Люди народжуються вільними від моральних цінностей і уявлень про форми поведінки і відношення до інших людей, процес становлення цих особистісних якостей для кожної людини розпочинається з нуля.
Табула раса. Теорія чистого листа. ? Є деякі застереження
Є дані генетикки про існування кореляційної залежності між тими чи іншими успадкованими дефектами і відхиленнями в психіціі, поведінці.
Яке коріння, таке й насіння
Яке дерево такий тин, який батько, такий син
ІІ. Соціальний чинник - СЕРЕДОВИЩЕ.
Це реальна дійсність, в умовах якої відбувається розвиток людини. У середовищі людина соціалізується.
Соціалізація – це процес і результат засвоєння людиною соціального досвіду.Від суспільних відносин людей значною мірою залежать можливості індивіда, що розвивається ...
Аксіома: Поза людським суспільством розвиток людської особистості відбуватися не може.
Мауглізм. Народилися людьми, але ними не стали . Є випадки вигодовування малих дітей звірями (вовками, ведмедями, мавпами...).
Казка про Мауглі – це не є вигадка до самого кінця...
Амала і Камала. Двоє дівчаток, який знайшов у вовчому логові індійський лікар Сінг – 2 і 7-8 років. Певний час вони продовжували поводити себе як звірі: ходили і бігали на четвереньках і тільки вночі , вдень спали в кутку.
Молодша померла, так і нічого не навчившись. Старша прожила біля 19 років. 2 роки було витрачено, щоб навчити стояти, тільки через 6 років почала ходити як людина. Через 10 років – 100 слів. У 17 річному віці – рівень розвитку 2-3-х літньої дитини.