Питання №2. Організація морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу.

Історія Збройних Сил України, світовий і вітчизняний досвіт військового будівництва переконливо свідчить про велике значення морального духу і психологічної стійкості особового складу військ, добре організованого морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності Збройних Сил в мирний час і в умовах воєнного конфлікту.

Необхідність морально-психологічного забезпечення визначається роллю людського фактору в зміцненні безпеки країни, підтримані високої бойової готовності військових частин і підрозділів, досягненні перемоги на полі бою, значними моральними, фізичними і психологічними навантаженнями під час виконання службових обов'язків в мирний і воєнний час.

Морально-психологічне забезпечення в Збройних Силах України визначено як один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил). Зростання ролі морального фактора в сучасних умовах викликає об’єктивну необхідність подальшого вдосконалення системи, форм і способів впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців в різних умовах обстановки.

Морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділу - це комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності підрозділу, реалізацію духовного в професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергування, бойової підготовки.

Основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу – це моральна та психологічна підготовка особового складу, під час якої розвиваються моральні та психологічні якості військовослужбовця. До моральних якостей можна віднести такі: любов до рідної землі, свого народу, до держави, в якій живеш; відданість національним ідеалам, повага до духовних і матеріальних цінностей свого народу; свідоме виконання законів, встановлених правил та порядку; вірність історичним традиціям свого народу, патріотизм; свідоме ставлення до виконання свого військового обв'язку; вірність військовим традиціям; повага до товаришів по службі; готовність надати допомогу товаришам; мужність, готовність до самопожертви заради перемоги над ворогом; гуманізм.

Розвиток перелічених якостей здійснюється командирами і начальниками у своїх підлеглих постійно, під час бойової та гуманітарної підготовки, повсякденної життєдіяльності та відпочинку. При цьому використовуються різноманітні форми і методи впливу на свідомість. Цей процес прийнято називати виховною роботою.

Психологічна підготовка - це комплексний, тісно пов'язаний з бойовою і моральною підготовкою, учбово-виховний процес, спрямований на формування здібності військовослужбовців діяти у екстремальних умовах учбово-бойової обстановки. Вона складається з загальної, спеціальної та цільової психологічної підготовки.

Психологічна підготовка особового складу в процесі повсякденного бойового навчання здійснюються завдяки відпрацюванню на кожному занятті елементів психологічного загартування військовослужбовців.

Організаційні засади психологічної підготовки: планування психологічної підготовки (визначення її загального змісту, цілей та психологічних якостей, що необхідно сформувати у особового складу); спеціальний підбір та застосування умов, прийомів, методів, які під час занять, тренувань та навчань здійснюють необхідний психологічний вплив; створення та удосконалення бази (засобів імітації, спеціальних майданчиків і смуг для проведення занять по психологічній підготовці); розробка матеріальних посібників та інструктаж керівників занять з питань психологічної підготовки.

Форми психологічної підготовки: обкатка танками; подолання інженерних загороджень; подолання підривних інженерних загороджень; виконання прийомів рукопашного бою; подолання вогневого лабіринту; стрибки в воду, подолання водних перешкод; подолання димових завіс, лісових завалів; бойові стрільби.

Основні методи психологічної підготовки: імітація; моделювання сучасного бою; навіювання; вправи; переконання; змагання; ігри.

Засоби психологічної підготовки: учбові вибухові речовини, імітатори ядерних вибухів, учбові рецептури отруйних речовин, імітаційні гранати і фугаси, вибухові пакети, вогневі суміші, холості набої тощо; трансляція записів шумових ефектів бою (гарматні постріли, вибухи снарядів, звуки атакуючих літаків, вертольотів тощо); різноманітні інженерні загородження і перешкоди (імітаційні мінні поля, дротові та малопомітні загородження, завали, барикади, зруйновані ділянки шляхів і мостів); спеціально підготовлені групи особового складу, які діють в ролі противника.

Бойова готовість підрозділу - це такий стан повсякденної життєдіяльності, бойової та морально-психологічної підготовки, техніки і озброєння, який дозволяє точно і своєчасно виконати поставлену бойову задачу.

Бойова готовність - це, перш за все здатність особового складу підрозділу діяти згідно свого призначення незалежно від існуючих обставин зовнішнього характеру.

Вимоги до бойової готовності підрозділу: бойова готовність повинна бути постійною; кожен військовослужбовець, техніка, озброєння, що за ним закріплені повинні бути готові до бойового застосування; бойова готовність підрозділу повинна постійно удосконалюватись.

Складові елементи бойової готовності підрозділу: морально-психологічний стан особового складу підрозділу; рівень свідомості та морально-бойових якостей; укомплектованість підрозділу особовім складом, технікою та озброєнням; матеріально-технічне забезпечення; рівень бойової та гуманітарної підготовки; рівень підготовки командного складу та їх здатність управляти підлеглими; сувора дисципліна і організованість.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу.

1. Забезпечення моральної та психологічної готовності та здатності особового складу виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Батьківщини, створення таких умов, які б забезпечили успішну діяльність особового складу.

2. Формування необхідних морально-психологічних якостей у військовослужбовців, їх особистої відповідальності за виконання покладених на Збройні Сили України завдання у мирний та воєнний час.

3. Своєчасна переорієнтація свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час при зростанні воєнної грози, досягнення морально-психологічної переваги над противником і підтримання психологічної рівноваги.

4. Створення та забезпечення реалізацій соціальних гарантій військовослужбовців, членів їх сімей, згуртування військових колективів, підтримка військової дисципліни та профілактика правопорушень, задоволення духовних, релігійних і культурних потреб.

Алгоритм діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи по забезпеченню бойової готовності підрозділу:

• постановка конкретних завдань, інструктаж та навчання молодших командирів і активу практиці виховної роботи стосовно підвищення бойової готовності підрозділу;

• планування, організація, підготовка і проведення основних заходів виховної роботи що до підвищення бойової готовності;

• організація контролю і надання допомоги молодшим командирам і активу в проведенні системних виховних заходів;

• турбота про забезпечення зразковості командного складу підрозділу в підвищенні бойової готовності;

• організація розповсюдження передового досвіду в роботі по забезпеченню бойової готовності підрозділу;

• постійний аналіз стану виховної роботи, яка спрямована на підвищення рівня бойової готовності з метою внесення необхідних коректив і підвищення її дієвості та ефективності;

• постійна увага морально-психологічного стану бойових змін, особового складу, що несе вартову і внутрішню службу;

• доповідь командиру щодо проведення заходів та їх ефективності у підтриманні високої бойової готовності.

Важливим елементом бойової готовності виступає стан техніки та озброєння підрозділу. Підтриманню техніки та озброєння у бойовій готовності сприяє технічна підготовка військовослужбовців.

Успішне вирішення цієї проблеми пов'язане з організацією цілеспрямованої виховної роботи по мобілізації особового складу на доскональне вивчення, вміле збереження та використання зброї й бойової техніки.

Основні цілі виховної роботи з особовим складом щодо мобілізації його на досконале вивчення, використання та зберігання бойової техніки і озброєння:

• роз'яснення вимог Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, статутів Збройних Сил України стосовно якісного вивчення, експлуатації та збереження бойової техніки і зброї;

• пропаганда прикладів майстерного володіння зброєю і технікою.

Відповідно до цих вимог організується виховна робота з водіями та механіками бойових машин.

Під час підготовки та проведення експлуатації бойових машин і автомобільної техніки виховна робота зосереджується на:

• роз'ясненні механікам-водіям їх вагомої ролі в системі забезпечення необхідного рівня бойової готовності підрозділу;

• роз'ясненні механікам-водіям вимог статутів, настанов і командування до вивчення, експлуатації та збереження техніки;

• роз'ясненні умов, порядку виконання вправ по водінню машин і відповідних нормативів;

• вивчення з водіями пам'яток по водінню машин та інструкції про заходи безпеки під час експлуатації техніки;

• постановці завдань офіцерам, прапорщикам і сержантам та їх інструктуванні по організації виховної роботи під час підготовки і водіння машин;

• підготовці похідного комплексу комплекту наочної агітації для роботи на автодромі чи танкодромі.

Під час підготовки та експлуатації бойових машин необхідно:

• нагадати водіям умови та порядок виконання вправи (завдання), засоби безпеки;

• проінструктувати актив підрозділу про форми та методи виховної роботи під час занять (маршу);

• організувати заохочення кращих водіїв та проінформувати весь особовий склад підрозділу про їх дії, оперативно розповсюдити з цією метою бойові аркуші, листівки-блискавки;

• організувати обмін досвідом кращих водіїв та взаємодопомогу у відпрацюванні вправ та нормативів;

• звернути увагу на молодих водіїв, а також на тих, хто вперше виконує складні вправи.

Після закінчення заняття підводяться його підсумки, організується заохочення кращих, узагальнюється і аналізується позитивний досвід. Одночасно звертається увага на негативні моменти, які мали місце, проводиться їх аналіз та вживаються заходи по їх усуненню.