30. Друге культурно-національне відродження в Україні: причини, періодизація, характеристика основних етапів.

Українське національно-культурне відродження – процес становлення і розвитку культурно-освітнього та громадсько-політичного життя України протягом 17- поч 20 століть. Причини Українського національно-культурного відродження:

1. ідея народності. Такі поняття як: народ,нація та їх права,спричинили появчу наук етнографії та фольклористики(займається вивченням фольклору, традицій, народної культури). Прикладом є етнографічна робота Калиновського « Про малоросійські весільні звичаї»

2. Катерина 2 зрівняла в правах козацьку старшину з російським дворянством,проте козаки всеодно вважались другим класом.Внаслідок цього українська шляхта вкладає кошти в розвиток історії, складання генеалогічних дерев і гербів,щоб нагадати , що рід український є набагато древніший тому,що в ньому є візантійські корені.

3. романтизм опирався на народну культуру, емоції, почуття. Відродилась козацька історія; інтерес до літописів,грамот, документів.

4. відкриття Харківського університету у 1805 році завдяки В.Каразіну – перший український приватний університет створений за кошти харківської громади.Тут сформувалась українська національна еліта,дух якої підтримував ректор П.Гулак-Артемовський.

Періодизація:

1. 1798-1840 рр- Шляхетний період(основною силою була дрібна шляхта)

2. 40 -80 рр 19 ст- народний(основними представниками були різні верстви населення,або ті які пішли з народу)

3. 90-ті рр 19 ст.-30 рр 20ст- модерністський

31. Українська культура 19ст. (характеристика шляхетного періоду).

Починається 1798р. з появою «Енеїди» і до 1840. Відкриття Харківського приватного університету з ініціативи громадськості та на її кошти, завдяки Каразіну у 1805р. Цар затвердив статут університету, в якому передбачалося створення наукових товариств, що мали друкувати періодичні видання і наукові праці. Ректором університету був Гулак-Артемовський. З 1816р. видається науковий журнал «Укр. Вісник». Срезневський об.єднує навколо себе молодих людей,які захоплюються ідеями романтизму, його підтримують М.Костомаров та А.Метлинський.Помітний перхід від драматургії релігійного характеру до світського, професійного театру. Котляревський для Полтавського театру написав п.єси «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник». Квітка-Основ.яненко – основоположник укр.. прози в новій укр.. літературі, один із засновників професійного театру в Харкові(«Сватання на Гончаріці»). Актори: Щепкін і Соленик. Архітектура України продовжувала стверджувати свою самобутність. Відомі архітектори: Ярославський, Метлинський. Рос. Уряд від 1801р. заборонив будувати храми в національному стилі.