20. Розвиток освіти в період українського Ренесансу

Поширенню ренесансної культури в укр. землях сприяв насамперед розвиток освіти. Наприкінці ХУ-ХУІст. помітно зростає прошарок українців, що здобули освіту в кращих західноєвропейських університетах - Краківському, Празькому, Болонському. Зачинателями гуманістичної культури в Україні і визначними гуманістами того часу вважають Юрія Дрогобича, Павла Русина та Станіслава Оріховського. Наприкінці XVI - на поч. ХУІІст. Освіта стає одним з найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності України. На території України розпочали свою діяльність братсва - організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні права українців. Керівниками братств були: Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило Транквіліон Ставровецький, Іов Борецький. Діяли 3 культурно-освітні центри в Україні: в Острозі, Києві, Львові. У 1535р була заснована Львівська баратська школа(вивчали словянську граматику, грецьку і латинську мови). У 1615-1616рр була створена Київська братська школа, яка згодом у 1632р була реформована у Києво-Могилянський колегіум.У 1576р був створений культурний центр в Острозі князем Острозьким(включав в себе колегію, друкарні та науково-літературний гурток; вивчали іноземні мови, граматику, риторику, арифметику, геометрію, музику, астрономію) Перші книжки «Октоїх» та «Часословець», надруковані кирилицею з'явилися в Кракові 1491р. Федоров заснував друкарню і протягом 1574р видав перші українські «Апостол» і «Азбуку». Справжнім Шедевром друкарського мистецтва стала знаменита Остозька біблія 1581р.

21. Львів як ренесансний центр України (братства, друкарство, освіта, мистецтво)

Львів - один з наймогутніших осередків ренесансної культури, який ініціював відродження національного життя всієї України. Закономірним було виникнення тут перших братств: Успенського (1463), Благовіщенського (1542), Миколаївського (1544). Найактивнішим було Успенське братство, яке у 1586 році отримало право Ставропігії.. Заслугою львівської Ставропігії стало фундування школи, друкарні, бібліотеки, шпиталю. У 1585 р.було відкрито Львівську братську школу, яка об'єднувала таких визначних діячів, як брати Зизанії, Іов Борецький, Ісайя Козловськнй, Сїльвестр Косов, Іван Красовський. Організована на зразок колегії, де вивчались «сім вільних наук», а також мови, її навчальна система та програма стала зразком для інших братських шкіл. Разом з Острозькою колегією вона відіграла етапне значення у становленні вищої школи в Україні. Львівська школа відзначилася демократичним характером, опиралась на засади гуманістичної педагогіки. Батьки вносили плату згідно з можливостями. Утримувалась школа коштом львівського міщанства - «посполитих людей», навіть «убогих, вдовиць». Для. потреб школи братська друкарня здійснили видання граматики грецької та старослов'янської мови - «Адельфотес» (1591). Поширення книгодрукування є важливою складовою ренесансної культури, а у Львові, як твердять дослідники, існували друкарня ще перед 1469 роком, бо у 1460 р. багатий львівський міщанин Степнан Дропан подарував Онуфріївській церкві свою власну друкарню, що підтверджує привілей 1469 року. Перші ж книжки кириличним шрифтом вийшли поза межами України, в друкарні Швайпольда Фіоля в Кракові у 1491 році. У поширенні книгодрукування 8 Україні значну роль відіграла і діяльність білоруса Франциска Скорина, який видав «Псалтир» та «Біблію Руську».Подальший розвиток друкарства пов'язаний з іменем Івана Федорова. Перші книжки «Апостол» та «Буквар» вийшли друком у Львові у 1574 році. Ще одне видання «Букваря» було здійснене в Острозі, куди переїхав Іван Федоров на запрошенім князя Костянтина Острозького, де він разом з Гринем Івановичем видрукував знамениту Острозьку Біблію. Після смерті Івана Федорова у 1483 році власником його друкарні стало Успенське братство. Ця друкарня діяла до скасування братства аж до 1787 року. Тут вийшла величезна кількість релігійної, навчально-дидактичиої та світської літератури. Це «Адельфотес» (1591), «Часослов» (1609) , «О вослитонни чад» (1609) , «Псалтир» (1615).

У 1638-1667 рр, бурхливу видавничу діяльність проводила львівська друкарня заснована Михайлом Сльозою.