7. Співвідношення загального і спеціального цивільного законодавства. Дія цивільного законодавства. Аналогія права і аналогія закону.

8. Поняття, ознаки та види цивільних правовідносин. Елементи цивільних правовідносин.

цивільно-правові відносини — це майнові та особисті немайнові

відносини (урегульовані нормами сучасного цивільного право) між майнова

відокремленими, юридична рівними учасниками, що є носіями суб'єктивних

цивільних прав і обов'язків, які виникають, змінюються, припиняються на

підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування

засобів державного примусу.

Види цивільно-правових відносин.

 розрізняють такі види цивільних правовідносин.    Майнові та особисті немайнові. Майнові правовідносини спрямовані головним чином на задоволення матеріальних інтересів сторін. Більшість цивільних правовідносин є майновими (відносини власності, договірні, із відшкодування заподіяної шкоди тощо). Особисті немайнові правовідносини пов'язані з охороною індивідуальності людини і з нематеріальними благами, які належать громадянину з народження і є невідчужуваними від нього (честь, гідність, ділова репутація тощо).    Абсолютні та відносні. В абсолютних правовідносинах правомочній особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних осіб. Так, у відносинах власності зобов'язаною стороною виступають всі особи, що оточують власника, оскільки ніхто з них не може порушувати права власника щодо володіння, користування та розпорядження річчю. У відносних правовідносинах правомочній особі протистоїть певна особа. Так, за договором купівлі-продажу продавець має право вимагати оплати товару від конкретного покупця, а покупець — відповідно передачі речі від конкретного продавця.    Речові та зобов'язальні. У речових правовідносинах права можуть бути здійснені їх носієм самостійно. Так, власник користується своєю річчю і не потребує сприяння інших осіб. У зобов'язальних правовідносинах реалізація права передбачає певні дії зобов'язаної особи: продавець реалізує своє право на отримання грошової суми, якщо покупець виконає обов'язок щодо її сплати.

За своєю природою майнові правовідносини мають такі ознаки:

1) вони є економічними, тобто носять грошово-товарний характер;

2) вони виникають та існують між учасниками, які наділені майновою самостійністю та юридичною рівністю;

3) вони забезпечують задоволення переважно матеріальних потреб та інтересів.

Особисті немайнові правовідносини мають такі ознаки:

1) вони є особистісними, тобто мають тісний зв'язок з їх учасниками;

2) вони є немайновими, тобто їх зміст не можна визначити в грошовому чи іншому майновому еквіваленті;

3) вони виникають та існують між юридично рівними учасниками;

4) вони забезпечують задоволення переважно внутрішніх (духовних) потреб та інтересів.

елементи: суб'єкти і об'єкти, суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок.

9. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права. Зміст правоздатності фізичних осіб.

Фізична особа – це людина, що виступає як учасник цивільних відносин (ст. 24 ЦК).

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст.30 ЦК).

Дієздатність юридично забезпечує активну участь фізичної особи у цивільному обороті, реалізації її майнових та особистих немайнових прав. Види цивільної дієздатності фізичних осіб:

1. повна дієздатність;

2. часткова дієздатність;

3. неповна дієздатність.

Під змістом правоздатності фізичної особи розуміють перелік цивільних прав і обов'язків, які можуть належати їй. Цивільне законодавство України встановлює, що фізична особа може мати: • особисті немайнові права; • майно на праві власності; • право користування житловими приміщеннями; • право на підприємництво; • право заповідати та успадковувати майно; • бути стороною в договорі.