12. Нова нафтова магістраль

Після заяви президента Азербайджану Ґейдара Алієва про те, що каспійська нафта у будь-якому разі пройде територією Грузії, до Тбілісі прибув керівник компанії «Шеврон Оверсіз» Річард Мацке. Він та керівник грузинської компанії «Нафтопродукти» підписали контракт про спорудження в Грузії нового трубопроводу та реконструкції існуючого.

Під існуючим мають на увазі трубопровід, що зв'язує грузинські міста Хашурі та Батумі. Його довжина 232 кілометри. Ця «труба» зв'яже Грузію з азербайджанським містом Алі-Байрамли. Остаточну здачу об'єкта намічено на першу половину 1999 року. А відновлювані роботи планують завершити до травня нинішнього року. Нафтопроводом транспортуватиметься нафта з казахстанського родовища Тенгіз, а також каспійська нафта.

Як заявив на прес-конференції Річард Мацке, діятиме також і залізнична транзитна переправа, якою за півтора року вже перевезено більш як півтора мільйони тонн казахстанської нафти. Планують перевозити територією Грузії і скраплений газ та сірку.

Нинішній проект - перша гілка трубопроводу, яка через Грузію зв'яже Каспійський басейн із зовнішнім світом. Нагадуємо, що на кінець року має стати до ладу трубопровід західного маршруту перекачування ранньої каспійської нафти. Як очікують, у червні Азербайджанський операційний консорціум схвалить остаточне рішення про маршрут доставки на Захід так званої «великої нафти». На думку експертів, цей маршрут пройде територією Грузії, звідти -до країн Західної Європи, Туреччини та України.

13. Вільнюський міжнародний суд над кпрс

Усе більше і більше відкривається страхітливих злочинів комуністичної імперії проти нашого народу. Це страшний і повчальний урок для нас, живих.

Сьогодні завдяки відновленню української державності ми маємо можливість і повинні належно оцінити це жахливе минуле, засудити столітні варварства московської імперії на нашій святій землі. Україна рясно вкрита ще донедавна таємними похованнями, як биківнянські, і мабуть найзрозуміліше висловився Василь Симоненко у своєму запитанні: «Де зараз ви, кати мого народу?»

Багато наших батьків невинними розстріляли більшовики в ті страшні тридцяті. Ми, їхні діти, онуки, повинні засудити злочини більшовицьких нелюдів. На Міжнародному конґресі в листопаді 1995 року вже вирішувалося питання про трибунал для суду над комуністами-злочинцями. Але далі гучних слів і гнівного осуду конґрес так і не пішов. І ось, нарешті, червень 2000 року і перший міжнародний суд у Вільнюсі. Ідею організації міжнародного трибуналу над КПРС (Нюрнберг-2) підхопила Литва.

Для покарання фашистських вожаків потрібен був міжнародний процес. Подібний суд обов'язково повинен відбутися і над організаторами масових убивств невинних людей колишнім режимом.

Матеріалів для організації такого трибуналу є більш ніж достатньо, починаючи від мільйонів смертей «куркулів» і їхніх дітей на Соловках і в Сибіру 1929-1930 років і закінчуючи страхітливим голодомором 1933р., репресіями 1937-1938 pp. та винищенням українців за підтримку діяльності ОУН. Нашим депутатам Верховної Ради, багато з яких схвалюють ідею створення трибуналу, необхідно розглянути питання про засекречені процеси над радянськими людьми і домогтися рішення владних структур про широке висвітлення правди щодо тих підступних «судових» процесів, про вироки трійок без суду та слідства, про тортури над заарештованими.

Справжня гласність, висвітлення всіх злочинів і конкретних злочинців- це не помста принижених і мучених, це наш обов'язок перед пам'яттю закатованих.

Організацію в Україні суду над КПРС тепер вестиме Громадське представництво, якому вже зараз необхідно перш за все звернутися до прогресивного людства, до антикомуністичних комітетів тих країн. Де такі комітети є, аби вони вплинули на парламенти своїх держав.

Дуже добре було б, якби справу створення такого трибуналу своїм конкретним рішенням чи заявою офіційно підтримала влада нашої держави, адже колись навіть сам генсек комуністів М.С.Хрущов засудив злочини сталінізму!