- •Сутність та засади міжнародних економічних відносин.
- •Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин. Принципи та особливості механізму мев.
- •1. Еволюційність міжнар. Ек. Процесів, без силового навязування співробітництва, без підштовхування до цього.
- •2. Системність розвитку мев, тобто комплексний розвиток с-ми мев, рівномірний розвиток усіх її взаємодіючих елементів і звязків.
- •3. Еквівалентність обміну, тобто взаємовигідність ек. Звязків для 2-х і більше партнерів.
- •Місце та роль міжнародних економічних відносин у розвитку національних економік.
- •Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозв’язок і економічні вигоди.
- •Поняття та міжнародна мобільність чинників виробництва. Причини, які на неї впливають.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •Сутність та види міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв.
- •Здійснення спільних програм;
- •Договірна спеціалізація
- •Створення спільних підприємств.
- •Участь України в міжнародному розподілі праці, спеціалізації та кооперації виробництва.
- •Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •Розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва.
- •Економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;
- •Виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.
- •Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що її визначають.
- •Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонт’єва.
- •Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу.
- •Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •Основні характеристики світового ринку послуг.
- •Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •Місце та роль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.
- •Двобічним(узгодження між торговими партнерами на основі взаємної домовленості);
- •Багатобічним(торгівля регулюється багатосторонніми угодами-діяльність вто).
- •Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •Основні причини державного втручання у зовнішню торгівлю. Позитивні та негативні наслідки його здійснення.
- •Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які її визначають.
- •Україна та Світова організація торгівлі. Результати, проблеми та перспективи взаємовідносин.
- •Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •1)Інструмент торгівельної політики та державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаєминах зі світовим ринком;
- •2)Звід митних ставок, що застосовувалось до товарів що переміщуються через кордон країни та систематизованим відповідно до товарної номенклатури зед;
- •3) Конкретна ставка мита що підлягає при сплаті ввезені чи вивезені товарів в (з) митної території країни;
- •Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •4) Значення принципу ефективного захисту тим більш суттєве, чим вище частка імпортних матеріалів та компонентів у ціні кінцевого продукту.
- •Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •4. Ставка ефективного рівтя митного тарифу збільшується в міру розбіжності між ставкою на кінцеву продукцію і Тпрім.
- •Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •1.Ставка тарифу
- •2.Ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика
- •Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •Економічний зміст квотування. Види квот, їх зміст та призначення.
- •1)Напрямом дії:
- •2)Охопленням:
- •Сутність експортного кредитування.
- •Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •1.Розходження в еластичності попиту в різних країнах.Попит в середині країни,що демпінгує, повинен бути менш еластичним за цінами ніж попит закордоном;
- •2.Недосконала конкуренція, що дозволяє виробнику встановити і диктувати ціни;
- •3.Ринок повинен бути сегментованим тобто виробник повинен відокремити зовніш.Ринок від внутрішнього. Це здійснюється за допомогою торг.Бар’єрів або високих транспортних витрат.
- •Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •IV. За метою укладання::
- •Міжнародний рух капіталу та його наслідки для країн експортерів та імпортерів капіталу.
- •Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •1.Капітал філій, довірчих, асоціацій та компаній.
- •2. Реінвестиції прибутку.
- •Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів в які вкладається міжнародний капітал.
- •Обсяги та значення іноземних інвестицій в економіці України.
- •Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •Поняття та види трудової міграції. Показники, що її визначають.
- •Масштаби та напрями сучасної міграції робочої сили.
- •Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •Україна на міжнародному ринку праці.
- •Поняття міжнародної передачі технологій та форми її здійснення.
- •Моделі технічного прогресу та їх вплив на умови міжнародної торгівлі. Особливості нейтрального, капіталозберігаючого та працезберігаючого технічного прогресу.
- •Моделі неотехнологічного розвитку: технологічних розходжень між країнами; технологічного розриву та ін. Технологічний цикл життя товару в міжнародній торгівлі.
- •1.Теорія технологічних відмінностей – базується на тому, що основою торгівлі між країнами є різні рівні розвитку технологій, навіть при однаковій забезпеченості факторами вир-ва.
- •2. Теорія технологічного розриву - автор амер. Економіст Познер, обґрунтував твердження, що причиною міжнародної торгівлі є технологічний розрив.
- •3. Модель наукомісткої спеціалізації – базується на тому, що розвинуті країни світу, що мають розвинену інфраструктуру (науково-дослідніт інститути, лабораторії).
- •Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація.
- •Поняття патенту, патентоспроможності та особливості патентного захисту.
- •Україна в системі міжнародного обміну технологіями.
- •Міжнародні валютно-фінансові інститути. Цілі функціонування та види діяльності.
- •Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та форми.
- •Основні етапи утворення та розвитку Європейської економічної інтеграції.
- •Особливості інтеграції в різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.
Інтернаціоналізація господарського життя почалася за доби великого машинного виробництва. Вона означає не що інше, як поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового господарства.
Інтернаціоналізація є наслідком міжнародного розподілк праці та міжнародної кооперації виробництва. Глобалізація повязана з поширенням масштабів виробництва та з наявністю в світі проблем, що країни не в змозі вирішити поодинці. Інтернаціоналізація та . глобалізація повязані між собою і обумовлюють створення єдиного світового ринку товарів, капіталів, робочої сили і піднімає міжнародні економічні стосунки сьогодні на їх принципово новий ринок. Глобалізація з одного боку спрямована на надання можливості розвитку країнам, що відстали від провідних країн, а з іншого боку існує небезпека, що глобалізація загальмує їх розвиток. Глобалізація також свідчить про те, що зараз не можуть існувати країни, економіка яких базується на самозабезпеченні.
Процес глобалізації визначають наступні чинники:
Виробничо-технічний (різке зростання масштабів виробництва, міжнародної форми його здійснення- ТНК, нові форми транспорту, комунікацій)
Економічний (значні масштаби концентрації капіталу в окремих країнах, що обумовлює його вихід за межі цих країн. Капітал набуває міжнародного характеру.)
Інформаційний (зміна можливостей обміну інформації, що надає в свою чергу можливості для оперативного рішення технологічних, комерційних, виробничих проблем)
Науково-технічний (поширення в світі провідних досягнень в науці, технології, обмін кваліфікаційними навичками виробників між краінами світу)
Соціологічний (проявляється в послабленні звичок, традицій, що мають окремі нації, народи внаслідок мобільності населення)
Політичний (проявляється в тому, що держава менше втручається в регулювання зовнішньо-економічних стосунків)
Екологічний (обумовлює необхідність вирішення екологічних проблем спільними зусиллями багатьох країн, необхідність консолідації ресурсів для вирішення таких проблем)
Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
Процес глобалізації в світовій економіці проявляється в зростанні обсягів виробництва, його масштабів, поширенні меж міжнародних господарських звязків. Процес глобалізації визначає натупні чинники:
1) виробничо-технічні – різке зростання масштабів виробництва, міжнародних форм його здійснення, поява якіснонових засобів зв’язку, транспорту тощо,
2) економічні – концентрація капіталу в окремих країнах, що обумовлює його вихід за межі країн, в результаті чого рух капіталу набуває міжнародного характеру,
3) інформаційні – зміна засобів ділового спілкування, що виводить рівень підприємств на новий рівень,
4) науково-технологічні – полягають в інтенсивному обміні між країнами в сучасному досягненні науки, технологій тощо,
5) соціологічні – проявляються в тому, що з часом все менше стають національні звички, особливості,
6) політичні – послаблення жорсткості національних кордонів,
7) екологічні – пов’язані з тим, що в світі є багато проблем, які вирішуються сумісними зусиллями.
Глобалізація економічної діяльності розгортається на двох рівнях: мікро- і макроекономічному. Як і будь-які інші процеси у ринковій економіці, все найістотніше починає розвиватися і розвивається насамперед на рівні самостійних господарюючих суб'єктів. Саме вони встановлюють виробничі, торгові, науково-технічні, фінансові зв'язки із своїми зарубіжними партнерами, створюють або купують компанії в інших країнах, формують транснаціональні корпорації і банки, міжнародні альянси та синдикати. Головною особливістю глобалізації на мікроекономічному рівні є насамперед загальна стратегічна орієнтація компаній, глобальна за характером – чи то орієнтація на ринки збуту у всьому світі, чи то на такі ж джерела постачання, а також на розміщення виробництва у різних країнах.
На макрорівні відображаються наслідки цього процесу, що викликають відповідні реакції з боку держав. Головний (хоча і не єдиний і не однонаправлений) зміст таких реакцій полягає у понятті “лібералізація”. Глобалізація економічного життя вимагає його лібералізації, тобто скорочення чи усунення обмежень на шляху міжнародної торгівлі, іноземних інвестицій, міжнародних фінансових операцій. Саме це відбувається на протязі останніх десятиліть.
На думку західних вчених, основою глобалізації економіки стала інтернаціонаціоналізація не обміну, а виробництва, інституційною формою якої виступають транснаціональні корпорації (ТНК); їх стрімкий розвиток відбувається якраз в останні десятиріччя. Злиття, взаємні купівлі реальних активів чи часток капіталу – характерна риса глобальної стратегії. Глобальні ТНК все більш виразно виявляють тенденцію до утворення великих груп, що об'єднують промислові, торгові і фінансові компанії. Результатом глобальних стратегій стає формування інтегрованої міжнародної торгово-індустріальної системи, у порівнянні з якою національні території та держави іноді виступають як другорядні величини. Справді, річні обсяги продаж деяких ТНК – величини одного порядку у порівнянні з обсягами ВНП деяких країн.