65. Моделі неотехнологічного розвитку: технологічних розходжень між країнами; технологічного розриву та ін. Технологічний цикл життя товару в міжнародній торгівлі.

1.Теорія технологічних відмінностей – базується на тому, що основою торгівлі між країнами є різні рівні розвитку технологій, навіть при однаковій забезпеченості факторами вир-ва.

Обєктивною основою міжнародної торгівлі є відмінності країн у забезпеченості ресурсами та технологіями необхідними для вир-ва.

Такий підхід характерний для всіх теорій, що розглядають технологію як фактор вир-ва.

Так теорія абсолютних та відносних переваг припускають відмінності в технологіях вир-ва товарів між країнами, що зумовлює різні рівні продуктивності праці і є основою торгівлі (витрати робочого чаус – переваги в тих, хто менше використовує його).

Теорія Хекшера –Оліна виходить з того, що товари виробляються в різних країнах за умови наявності різних чинників вир-ва.

Якщо припустити, що країни використовують для вир-ва одних і тих же товарів різні технології – то це повністю співпадає з положенням теорії Х-О.

Всі ці теорії не враховують вплив змін технологій в часі на міжнародну торгівлю – це досліджує група теорій – динамічних технологічних відмінностей між країнами.

2. Теорія технологічного розриву - автор амер. Економіст Познер, обґрунтував твердження, що причиною міжнародної торгівлі є технологічний розрив.

Згідно з цією теорією розробка нової технології дає країнами тимчасову монополію у вир-ві товарів та їх експорту.

Країна, що перша створила технологію і почала виготовляти товар на основі неї стає експортером цих товарів.

Товари поширюються по світу і поступово країна-винахідник втрачає монополію.

Позер розвиваючи цю теорію запропонував модель імітаційного лага (лаг – розрив в часі). Існує лаг попиту – час розриву між появою товарів і розвитком попиту на них.

Лаг реагування – час між появою нових товарів і реакцією інших виробників на ці товари.

Торгівля країни, що експортує нову продукцію залежить від того на скільки час або лаг реагує білеше лага або часу попиту.

Час реагування, лаг (великий) > час попиту, лаг (короткий)

Модель технологічного розриву була розвинена саме в теорії життєвого циклу.

3. Модель наукомісткої спеціалізації – базується на тому, що розвинуті країни світу, що мають розвинену інфраструктуру (науково-дослідніт інститути, лабораторії).

Виробляють наукомісткі та капіталомісткі товари і технології, а кріїна, що розвиваються в основному експортують ресурсномісткі та трудомісткі товари.

Також до моделей неотехнологічного розвитку належать такі як, теорія життєвого циклу, теорія економії та масштабу вир-ва, теорія внутрішньо-галузевої торгівлі.

66. Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація.

Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація. Ринок технологій почав розвиватися ще на початку ХХ століття, але бурхливого розвитку досяг у 60-х рр.., тобто в час науково-технічного прогресу. Міжнародний науково-технологічний обмін включає в себе продаж патентів та ліцензій на найновіші техніку та технології, продаж та купівлю вже готових товарів, які були виготовлені з допомогою новітніх технологій, а також найм висококваліфікованої робочої сили, вчених і т ..д Технологія - сукупність знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції. Технологія як товар має такі особливості: 1) Може забезпечити високі прибутки; 2) Дуже цінний товар, який потребує значних затрат коштів та часу на виготовлення чи створення . Для забезпечення окупності витрат на створення нових технологій вживають ряд заходів, які передбачають вихід за вузькі межі національних ринків на міжнародні ринки. 3) Мобільний товар, що може легко переміщуватись між країнами і зазвичай не залежить від національної та територіальної специфіки. 4) Товар з великими експортними можливостями. Торгівля технологіями на внутрішньому ринку є меншою за обсягами, ніж на міжнародному. На це є такі причини: 1) БНК надають перевагу передачі своїх технологічних досягнень своїм підрозділам, оскільки прагнуть утримати монопольне право на використання технологій. 2) Наявність менших обмежень на шляху передачі технологій порівняно з обмеженнями на переміщення товарів та капіталів. 3) В більшості випадків зовнішні ринки є більш місткими, ніж внутрішні. 4) Зазвичай передача технологій супроводжується додатковими поставками напівфабрикатів, устаткування, сировини, а це в свою чергу дає можливість експортеру збільшити свої прибутки. Світовий ринок технологій можна підрозділити на 4 сегменти: ринок патентів і ліцензій; ринок науко- і технологічно ємної продукції; ринок високотехнологічного капіталу; ринок науково-технічних фахівців. На промислово розвиті країни приходиться близько 90% світового ринку технології, у т.ч. більш 60% приходиться на США, Японію, Великобританію, Німеччину і Францію. Велика частина торгівлі ліцензіями приходиться на наступні галузі: електротехнічна й електронна промисловість – 19%, загальне машинобудування – 18%; хімічна промисловість – 17,4%, транспортне машинобудування – 10,2% всього обсягу комерційних операцій. Сучасний ринок технологій має ряд особливостей, зокрема: - Суб’єктами переважно виступають розвинені країни світу; - Збільшується асортимент продукції, темпи зростання обсягів виробництва та міжнародної торгівлі інноваційними товарами; - Відбувається диверсифікація та індивідуалізація продуктів цього ринку; - Поширюється міжнародне регулювання ринку технологій; - Зростає частка інтелектуальних послуг; - Спостерігається лібералізація ринку і т п - Значно скорочується тривалість життєвого циклу товарів та зростає швидкість морального старіння продукції. - Скорочуються терміни впровадження науково-технологічних розробок від стадії лабораторних досліджень до серійного виробництва. - Значно скорочується час впровадження інновацій За оцінками вчених за останню чверть століття ринок технологій збільшився в 10-15 разів Суб’єктами міжнародної передачі технологій виступають підприємства, ТНК та БНК, фірми та компанії, науково-дослідні інститути, технополіси, країни, інтеграційні угрупування, міжнародні організації. Учасники процесів міжнародної передачі технологій діють під впливом певних мотиваційних чинників: 1) Дуже часто передача технології є необхідною умовою руху капіталу; 2) МПТ є альтернативою торгівлі у випадку заборони чи обмеження експорту в певну країну. 3) Наявність обмеження можливості для використання та комерціалізації технологій в середині країни; 4) Продаж технологій дає змогу отримати додаткові валютні ефекти; 5) Продаж ліцензій та патентів дозволяє компенсувати витрати на їх розробку і отримати відповідний прибуток; 6) Продаж технологій може забезпечити додаткові прибутки за ті товари, що вже пройшли пік життєвого циклу у своїх країнах, проте ще можуть виготовлятись в інших. 7) Правовий захист дозволяє продавцям на міжнародних ринках тимчасово зберегти комерційну таємницю. Мотивація покупців базується на - економії часу та коштів на розробку технологій; - можливості підняти технологічний рівень виробництва в країні за короткі строки завдяки купівлі технологій. Технології для покупців мають наукомісткий та інноваційний характер, що дозволяє не тільки оновити виробництво, а й розширити його. Це сприяє зростанню конкурентоспроможності країни, обсягів експорту та її експортного потенціалу.