1.Капітал філій, довірчих, асоціацій та компаній.

2. Реінвестиції прибутку.

3.внутрішньокорпоратині перекази у формі кредитів позик між прямим інвестором та філією, асоціацією та ін. Головною ознакою ПЗІ – на їх основі виникають приватні ділові зв’язки між п-ми, а інвестор отримує значний вплив на прийняття рішень на п-ві куди вкладені його кошти. П-во з іноземними інвестиціями – акціонерне чи неакціонерне п-во в якому прямому інвесторові належить більше, ніж 10%. Може мати форму: 1. дочірньої компанії (інвестор володіє більше 50%); 2. асоційована (до 50%); 3. філія (100%). Серед інвесторів виділяється група фінансових п-в: банки, інвестиційні і страхові компанії та ін. Головна причина ПЗІ – прагнення розмістити капітал у тій галузі де він буде приносити найбільший прибуток.

Прямі інвестиції поділяються на двох груп:

• трансконтинентальні капітальні вкладення, обумовлені можливими кращими умовами ринку, тобто тоді, коли існує можливість поставляти товари з нового виробничого комплексу безпосередньо на ринок даної країни (континенту). Витрати грають тут невелику роль, головне - перебування на ринку. Різниця у витратах виробництва в порівнянні з материнською компанією є меншим чинником впливу на розміщення виробництва на даному континенті. Витрати виробництва є вирішальної для визначення країни даного континенту, у якій необхідно створити нові виробничі потужності;

• транснаціональні вкладення - прямі інвестиції, часто в сусідній країні. Ціль цих вкладень - мінімізація витрат у порівнянні з материнською компанією.

Прямі закордонні інвестиції направляються в приймаючі країни двома шляхами:

• організація нових підприємств;

• скупка або поглинання вже існуючих компаній.

49. Причини та роль прямих інвестицій в міжнародній економіці.

Причини прямих закордонних інвестицій :

1) прагнення розмістити капітал у тій країні і у тій галузі, де він буде приносити найбільший прибуток;

2)зменшити оподаткування;

3)девірсифікувати ризики.

Причини імпорту та експорту капіталу можуть співпадати, але здійснюються по різним напрямкам.

Причинами експорту капіталу є:

1)технологічне лідерство країн. Чим більше частка витрат на науково-дослідницькі та конструкторські роботи в обсязі продажів корпорацій, тим більше буде експорт прямих інвестицій за кордон. Здійснюючи прямі інвестиції за кордон, корпорації тим самим прагнуть утримати контроль над своїми ключовими технологіями і одержати конкурентні переваги на ринку.

2) переваги кваліфікації робочої сили, оскільки вони вимірюються рівнем оплати праці, то чим вище кваліфікація й оплата праці в корпорації, тим більше буде обсяг прямих інвестицій за кордон.

3) переваги в рекламі – відображають накопичений досвід міжнародного маркетингу, тобто досвід роботи на світ. ринках. Чим вище питома вага витрат на рекламу в продажах корпорації, тим вище буде обсяг прямих закордонних інвестиції.

4)економіка масштабу: чим більший розмір вир-ва в корпорації на внутрішній ринок, тим більшим буде обсяг прямих заордонних інвестицій. Більшість корпорацій перед тим. як інвестувати за кордон, намагаються цілком використати можливості внутрішнього ринку.

5)розмір корпорації.

6) cтупень концентрації вир-ва: чим більше концентрація вир-ва певного товару в рамках корп-ї, тим більше буде обсяг прямих інвест. за кордон.

7)забезпечення доступу до природних ресурсів: чим вище потреба корпорації у певному природному ресурсі, тим більшим буде обсяг прямих інвестицй в ту країну, де цей ресурс є в наявності.

Причини імпорту капіталу:

1)технологічне лідерство: чим вища частка витрат на наукові роботи, тим вище продаж капіталу. Імпорт прямих інвестицій звично пов’язаний з імпортом новітніх зарубіжних технологій, до яких корпорації намагаються отримати доступ.

2)рівень кваліфікації роб сили: чим вищий рівень кваліфікації, оплати праці, тим вище імпорт. Причина імпорту – залучення висококваліфікованої роб сили до корпорацій.

3)переваги в рекламі: чим вища питома вага витрат на рекламу, тим вищі інвест. 4)економіка масштабу: чим більший розмір вир-ва корпорацій на внутрішньому ринку, тим меншим буде обсяг імпорту прямих інвест.

5)розмір корпорації: чим більший розмір корпорації, тим більший імпорт прямих інвестицій.

6)ступінь концентрації вир-ва: чим вищий рівень вир-ва певного товару в корпорації, тим меншим буде обсяг імпорту прямих інвестицій.

7)потреба в капіталі: чим більша потреба, тим більший імпорт інвестицій. 8)кількість національних філій: чим більше підрозділів має корпорація в середині країни, тим більшим буде імпорт капіталу.

9) витрати вир-ва.

10) рівень захисту внутрішнього ринку країни. Оскільки імпорт товарів і імпорт капіталу взаємопов’язані, то чим вищий рівень митного та іншого захисту товарного ринку країни, тим більшим буде імпорт прямих закордонних інвестицій.

11)розмір ринку: чим більший розмір внутр ринку країни, тим більший обсяг імпорту прямих інвест.

50. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.

Способи держ. підтримки прямих інвестицій:

1.Надання державних гарантій.

Гарантії можуть надаватися країну базування і приймаючою країною.Відповідно до законодавства баготьох країн інвестори, що бажають роозмістити сві капітал закордоном, можуть отримати від своєї чи іноземної держави гарантії своїх інвестицій. Уряди, що зацікавлені в стимулюванні експорту ПІ капіталу, можуть надавати своїм корпораціям гарантії повернення повної суми інвестованого капіталу чи його частини за рахунок держ. джерел вразі стихійних лих, неможливості переказу прибутку, неконвертованості місцевої валюти тощо. Такі гарантії зазначені в різних двобічних і регіональних угодах, підписаних багатьма країнами світу.Це угоди про захист інвестицій. На багатобічному рівні гарантування інвестицій займається створене під ігідою Св. банку “Багатобічне агенство по гарантуванню інвестицій.”

2.Страхування

Специфічна форма страховки, яка здійснюється приватними або держ агенствами. Прямий інвестор отримує страховку від обумовлених ризиків, якщо настає випадок зазначений у страх. договорі. Стах. компанія зобов’язується відшкодувати інвестору його втрати.

3. Врегулювання інвестиційних суперечок.

Таке врегулювання теретично можливо на базі нац. законодавства приймаючої країни або країни базування прямого інвестора, а також на основі міжн. арбітражу.

4. Виключення подвійного оподаткування.

Держави, корпорації яких активвно здійснюють ПІ, підписують угоди про виключення подвійного оподаткування під-в з іноз.інвестиціями, в яких визначають з чкої частини прибутку і в якій країні корпорація платитиме податок. Це пов’язане з тим, що якщо корпорація оперує в декількох країнаї, то існує можливість, що уряд кожної країни обкладатиме нац.податком прибуток корпорації.

5. Адміністративна і дипломатична підтримка.

Прямими інвесторами, як правило, опікуються держ.органи країни базування. Для цього уряди країн домовляються з закордон.представниками про створення найб.сриятливих умов закордоном для своїх нац.інвесторів. Предчтавники міжн.бізнесу можуть включатись до складу урядових делегацій, що виїджають закордон для обговорення ек.питань. Урядові агенства по економіці, торгівлі, розвитку з метою знайомлення потенційних інвесторів з можливостями інвестування капіталу в ек-ку своєї країни можуть органцзовувати спец.інвестиц. тури.