Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори 86.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
548.86 Кб
Скачать

2)Охопленням:

  • глобальні – встановлюються на імпорт чи експорт певного товарого на певний проміжок часу поза залежністю від того з якої країни товар імпортується чи в яку експортується.Їх мета полягає в забезпеченні рівня внутр.споживання,а їх розмір визначвється як різниця між внутр.споживанням і вир-вом;

  • індивідуальні – встан.в рамках глобальних квот на основі двобічних угод між країнами і за їх допомогою надаються переваги в експорті чи імпорті тим країнам, з якими існують тісні політич.та ек.стосунки

  1. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.

Ліцензування – це регулювання ЗЕД через дозволи, що видаються державними органами на експ. чи імп. товарів у встановлених кількостях на визначений проміжок часу. При ліцензуванні вільне вивезення товарів забороняється. Л-ня може бути складовою частиною квотування.

Форми л-ня:

1. разова – письмовий дозвіл терміном до 1 року на вивезення чи ввезення товарів видається конкурентній фірмі на здійснення однієї зовнішньо торгівельної операції. 2.генеральна – дозвіл діє протягом року без обмеженої к-сті операцій.

3. глобальна – дозвіл на торгівлю певним товаром на визначений проміжок часу.

4. автоматична – дозвіл, що видається при умовах одержання від імп. чи експ. всіх необхідних документів. Заявка не може бути відхилена урядом. Л-ня використовується багатьма країнами світу, і насамперед тими, що розвиваються. Механізм розподілу ліцензії:

1. аукціон – продаж ліцензій на конкурсній основі. Найефективніший спосіб розповсюдження л-зій, що можуть приносити значні доходи до бюджету. Можуть проводитися і серед законодавчих експортерів.

2. система явних переваг – закріплює урядом л-зії за визначеними формами. Пропорційна обсягам їх імп. чи експ. за попередній період.

3. розподіл л-зій на неціновій основі – видача л-зій тим фірмам, що продемонстрували здатність здійснювати імп. чи експ. найбільш ефективно. Цей спосіб вимагає створення спеціальної комісії розробки критеріїв оцінки.

  1. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.

Методи схованого протекціонізму являють собою немитні бар’єри, що зводяться на шляху торгованими органами центральної державної влади і місцевої влади. Групи прихованих методів:

1. технічний бар’єр - виникають для перешкоджання ввезення товарів в країну. Найбільш розповсюдженими – вимоги про дотримання національних стандартів, про отримання сертифікату якості, про спеціальне маркування і упаковку товарів, про дотримання санітарно гігієнічних норм. Мета – турбота про захист споживача та відокремити внутрішній ринок від іноземної конкуренції.

2.адміністративне зволікання - навмисні адм. затягування оформлення товарів при ввезення на територію країни, що збільшують невизначеність при митному оформленні.

3. внутрішні податки і збори – спрямовані на підвищення внутрішньої ціни імп. товарів і скорочення тим самим їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. Різновиди: податок на додану вартість, на продаж, акцизний, збори на митне оформлення, портові збори. Можуть відігравати дискримінаційну роль тоді, коли вони накладаються тільки на імпорт товарів. Якщо ж правила однакові, то така політика створює рівні умови торгівлі.

4. політика державних закупівель – вимагає від державних установ і п-в купувати товари тільки у національного виробника. Якщо державні закупівлі складають значну частину витрат державного бюджету, то така політика регулювання має велике значення в підвищенні міжнародної конкурентно спроможності країни.

5. вимоги про вміст місцевих компонентів - цей метод законодавчо встановлює частину кінцевого продукту, яка повинна бути зроблена національним виробником. Ця політика використовується країнами , що розвиваються в рамках політики імпортозаміщення і сприяє створенню та нарощуванню національної бази вир-ва товарів. В розвинутих країнах така політика може впроваджуватися для того, щоб уникнути переміщення вир-ва в ІІІ країни з дешевою робочою силою і тим самим зберегти рівень зайнятості в країні.

6. обмеження послуг – це може бути пов’язане не тільки з міжнародними товарообміном, а й з послугами транспортування товарів, страхування товарів, банківське обслуговування, консультаційні послуги.

  1. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.

Субсидія – грощова виплата спрямована на підтримку національного експорту або опосередковану дискримінацію імпорту.

Субсидії можуть бути:

1)прямі – безпосередні виплати експортерам для здійснення ними торгових операцій. Предметами прямого субсидування найчастіше в країнах є товари промислового призначення і великої вартості. Однак прямі субсидії заборонені правилами СОТ, ВТО і перед встановленням факту їх застосування країни можуть впроваджувати компенсаційне мито;

2) непрямі субсидії – приховане дотування експортерів через надання їм пільг по сплаті податків, пільгових умов страхування, кредитів поставкам, нижчеринкових, через повернення сплаченого імпортного мита. Крім того, непрямі дотації можуть бути у вигляді надання інформації про стан на зовнішніх ринках, через поведення виставок товарів вітчизняних виробників закордоном, через допомогу з боку держави у встановленні торг. контактів за кордоном.

При субсидуванні товарів, що конкурують з імпортом на внутрішньому ринку, може надаватися внутрішня субсидія. В результаті надання субсидій може виникати два економ явища:

І-ше ЯВИЩЕ пов’язане з тим, що одна частина субсидій надходить до ефективних виробників товарів і це є позитивним для економіки країн;

ІІ-ге ЯВИЩЕ пов’язане з тим,що субсидії можуть надходить до неефективних виробників, які за їх рахунок стримують можливість продавти свої товари. В цьому випадку це є прямв втрати для економіки. Внутрішні субсидії вважаються кращим методом обмеження імпорту з економічної т. зору, ніж імпортне мито. Це повязано з тим, що мито і квоти впливають на внутрішні ціни, викривляють їх і в результаті споживання товарів на внутр. ринку скорочується. Субсидія місцевим виробникам забезпечує обмеження імпорту так само, як мито і квоти, але за рахунок менших втрат для нац. економ.

Специфічним випадком субсидування може бути субсидування імпорту. Воно застосовується рідко у випадку різкого коливання курсів нац валюти, що може зробити ціни на товари занадто високими і їх споживання неможливим. Тоді держава може субсидувати імпортерів цієї продукції

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]