61. Особливості української національної кухні

Українська кухня користується широкою популярністю серед слов'янських кухонь. Вона давно набула поширення далеко за межами України, а деякі блюда української кухні, наприклад борщі і вареники, увійшли до меню міжнародної кухні.

Українська національна кухня склалася досить пізно, в основному до початку - середини XVIII ст, а остаточно - на початок XIX ст Доти її насилу можна було відмежувати від родинних їй польської і білоруської кухонь. Це пояснюється тривалістю і складністю процесу формування української нації і української держави.

Українська кухня сприйняла деякі технологічні прийоми не лише німецької і угорської кухні, але і татарською і турецькою, по-своєму частково видозмінивши їх. Так, обсмажування продуктів в перегартованому маслі, властиве тюркським кухням, було перетворене на українське "смаженіє" (тобто пасерування овочів, що йдуть в борщі або в другі блюда), що, наприклад, абсолютно не властиво російській кухні.

Своєрідність національної української кухні виражається, по-перше, в переважному використанні таких продуктів, як свинина, сало, буряк, пшенична мука і деяких Інших, по-друге, в таких особливостях технології приготування їжі, як комбінована теплова обробка великої кількості компонентів блюда на тлі одного головного і визначаючого, чому класичним прикладом служить борщ, де до буряка додають ще два десятки компонентів, не що пригнічують буряковий смак, а що лише відтіняють і розвивають його.

62. Особливості харчування польських туристів.

Страви польської кухні за технологією приготування і набору продуктів схожі з блюдами української і російської. Для приготування страв використовують овочі, рибні продукти, валове і свине м'ясо, птицю, дичину, субпродукти, гриби. Салати зі свіжих овочів рекомендовано заправляти майонезом, олією з лимонним соком. Не слід включати в раціони харчування блюда з баранини. З гарячих напоїв популярні чорна кава або кава з молоком.

Багато смаків, традицій і особливостей харчування визначаються віросповіданням народу, при цьому з раціону харчування можуть повністю або частково виключатися продукти тваринного походження, а прийоми їжі проводяться у визначений час. В процесі історичного розвитку країн, розширення економічних, торгівельних і культурних зв'язків традиції в харчуванні частково можуть мінятися, але основні їх особливості, які є характерними для даного народу, залишаються постійними.

Обслуговування іноземних туристів проводиться за кредитними картками: «Американ експрес», «Дайнерс Клаб», «Бенк оф Америка/Віза», «Єврокард», «Ексесе», «Мастер Кард», «Карт Бланш» та ін. Кожна фірма має свою емблему

63. Розвиток готельних підприємств в Криму

В Україні туристична індустрія перебуває в стадії становлення як самостійний сектор економіки. Станом на 1 січня 2006 p., країну відвідало 17,6 млн іноземних громадян. Послуги з виїзного туризму надано 16,4 млн громадян. Обсяг в'їзного туризму зріс на 12,8 % порівняно з минулим роком, стрімко скорочується кількість одноденних відвідувачів.

Крим, маючи більший туристичний потенціал, є невід’ємною складовою частиною світового туристичного процесу. По висловленню Н.В. Багряна «Крим повинен стати Причорноморською Швейцарією, а саме високорозвиненим курортно-рекреаційним, торгово-фінансовим регіоном міжнародного значення, забезпеченим сучасною інфраструктурою з розвиненим море господарським комплексом, ефективним, екологічно чистим сільським господарством і переробною промисловістю».

Однак, що зложилася в Криму організація рекреаційного господарства зовсім неконкурентоспроможна на світовому ринку: слабка матеріально-технічна база, на 70 % має потребу в реконструкції або в новому будівництві привабливих для туристів об’єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, занедбаність пам’ятників історії й культури, екологічні проблеми й т.д.

Туризм як активний вид відпочинку й спорту одержав загальне визнання й став масовий і доступним, а Крим перетворився в курортний і туристичний центр.

У цей час Крим являє собою складний багатогалузевий територіально-господарський регіон, що веде ланкою якого є рекреаційний комплекс, що включає 636 санітарно-курортних і туристичних установ, загальною ємністю 115 тис. місць, 11,5 тисяч пам’ятників історії, культури й архітектури, 300 музеїв, 6 державних заповідників, 33 заказника, 87 пам’ятників природи, близько 900 карстових печер і т.д.

Із природними, археологічними, художньо-історичними памятниками Криму курортників і відпочиваючих знайомлять численні бюро подорожей і екскурсій. Вони проводять одне- і дводенні пішохідні й автобусні групові екскурсії, а також організують захоплюючі подорожі по Чорному морю. У Крим приїжджають численні спортивні групи туристів, спелеологів, скелелазів, що робить походи й сходження. По гірському Криму прокладені маршрути I і II категорій складності, проходження яких надає право на одержання спортивного розряду по туризму. У Криму відомо більше 800 печер і шахт, що робить дуже популярним подорож по підземних лабіринтах.

По загальній величині рекреаційного потенціалу Крим займає лідируючі позиції. По розмаїтості рекреаційно-туристичних ресурсів у Криму практично немає конкурентів. Унікальність Криму полягає в тому, що тут є море, ріки, гори, луги, степи, історичні й культурні пам’ятники, гірські й гірничо-лісові ландшафти й природні заповідники, що включають водоспади, печери, каньйони. Крим багатий бальнеологічними ресурсами. Запаси лікувальних брудів, ропи й мулу в Криму значні. Крим також багатий мінеральними джерелами різних видів: сульфатними, хлоридними, гідрокарбонатними, які поки освоєні в невеликих обсягах.