
- •Ресторанна та готельна справа, туризм
- •1. Види послуг
- •2. Місце послуги харчування в туризмі
- •Визначення індустрії гостинності
- •Визначення послуги
- •5. Чинники, що визначають соціально-економічні аспекти ресторанних послуг
- •6. Функції, що виконує ресторанне господарство
- •7. Назвіть види готельних тарифів, що існують в міжнародній готельній практиці
- •8. Склад континентального сніданку
- •9. Склад розширеного континентального сніданку
- •10 Склад англійського сніданку.
- •11. Дайте визначення ресторану – як підприємству ресторанного господарства
- •12. Дайте визначення кафе – як підприємству ресторанного господарства
- •13. Класифікація барів, в залежності від їхнього розташування в готельній будівлі
- •14. Охарактеризуйте методи обслуговування, що використовуються при організації надання послуг харчування туристам
- •15. Розвиток готельних та ресторанних підприємств в древні часи
- •16. Розвиток готельних та ресторанних підприємств в середньовіччя
- •17. Розвиток готельних підприємств в сша
- •18. Розвиток готельних підприємств в Україні після Першої світової війни
- •19. Розвиток готельних підприємств в Україні після Другої світової війни
- •20. Історія розвитку кав’ярень
- •21. Внесок Огюста Ескоф’є в розвиток ресторанної справи
- •22. Сучасні тенденції розвитку готельної справи
- •23. Сучасні тенденції розвитку ресторанної справи
- •24. Поясніть походження англійського терміна hospitality
- •25. Назвіть цінності, вироблені індустрією гостинності ще в Середні століття, які цінуються і сьогодні
- •26. Висвітлите, наскільки змінився соціальний статус хазяїна готелю (ресторану) з часів Древнього Рима і як це зв’язано з еволюцією індустрії гостинності
- •27. Висвітлите вплив Французької революції на розвиток ресторанної справи
- •28. Визначте сутність сучасної гостинності
- •29. Внесок Елсворта Мільтон Статлера у розвиток готельної справи
- •30. Внесок Цезаря Рітца у розвиток готельної справи
- •31. Історія готелів «Хілтон»
- •32. Історія готелів «Шератон»
- •33. Джон Уіллард Марріот
- •34. Історія готелів «Холідей Іннз»
- •35. Рей Крок
- •36. Нормативний показник забезпеченості готелів місцями
- •37. Місце фахівця готельно-ресторанної справи в структурі господарства держави
- •38. Визначте вплив туристичної організації «Інтурист» на розвиток готельного господарства
- •39. Визначте взаємозв’язок ямської служби та готельної справи
- •40. Визначте зв’язок між розвитком готельного господарства та розвитком туризму в усьому світі
- •41. Визначте взаємозв’язок між розвитком транспорту та готельною індустрією
- •42. Визначте вплив Олімпіади-80 на розвиток готельної індустрії Радянського союзу
- •43. Видатні світові ресторатори
- •44. Структура засобів розміщення в Черкаському регіоні
- •45. Визначте роль готельного господарства в створенні позитивного іміджу України
- •46. Назвіть риси, що притаманні ресторанним послугам
- •47. Назвіть риси, притаманні готельним послугам
- •48. Розвиток ресторанної справи в Америці
- •49. Визначте внесок у розвиток ресторанної справи Джона Дельмоніко
- •50. Визначте внесок у розвиток підприємств індустрії гостинності Кеммона Уілсона
- •51. Назвіть чинники, що впливають на розвиток готельної індустрії
- •52. Дайте характеристику розвитку готельного господарства під час становлення раннього капіталізму.
- •53. Що таке аперитив, коли він пропонується гостям, що в якості аперитиву варто пропонувати?
- •54. Особливості харчування туристів з сша.
- •55. Особливості харчування туристів з Англії
- •56. Особливості харчування туристів з Ізраїлю
- •57. Особливості харчування туристів з Німеччини
- •58. Особливості харчування туристів з Франції
- •59. Особливості харчування туристів з Угорщини
- •60. Особливості харчування туристів з Китаю
- •61. Особливості української національної кухні
- •62. Особливості харчування польських туристів.
- •63. Розвиток готельних підприємств в Криму
- •64. Особливості італійської національної кухні
- •65. Видатні світові ресторатори.
- •66. Види фуршетів
- •68. Історія фужера та чарки
- •69. Культура споживання кави
- •70. Винна карта ресторану
26. Висвітлите, наскільки змінився соціальний статус хазяїна готелю (ресторану) з часів Древнього Рима і як це зв’язано з еволюцією індустрії гостинності
Ще у І ст. до н. е. у Римській імперії виникли державні заїжджі двори, що знаходилися один від одного на відстані денного кінного переходу. Заїжджі двори розташовувались у містах і на головних шляхах, якими проїжджали кур'єри та державні службовці з Риму. Уже у давніх римлян мала місце певна класифікація готелів. Існувало два типи «пристановищ» у провінціях і в самому Римі: одні з них призначались тільки для патриціїв, інші — для плебеїв.
У зв'язку з новими завоюваннями та розширенням території Римської імперії її звичаї, господарська та організаційна структури знаходили також застосування в нових провінціях і підкорених країнах. Про те, наскільки глибоко та всебічно були розвинені в давнину заклади, що надавали подорожнім притулок, харчування та ночівлю, свідчить той факт, що в римському законодавстві було передбачено особливу відповідальність такого закладу за речі гостя. Таким чином, ще у стародавніх Греції та Риму були закладені традиції, що дотримуються і в сучасному готельному господарстві.
27. Висвітлите вплив Французької революції на розвиток ресторанної справи
Французька революція відбулася приблизно в той же час, коли американські колонії почали війну за незалежність. Крім іншого, Французька революція багато в чому сприяла зміні напрямку розвитку кулінарних смаків людства.
В даний час щороку Франція, затаївши подих, чекає оголошення результатів Мишленовського конкурсу серед тризіркових ресторанів. Зараз важко повірити, що лише не набагато більше двохсот років тому в Парижі, та й у всій Франції існував тільки один ресторан цієї категорії. Tour d’Argent відкрився в 1533 р. і протягом двох сторіч залишався унікальним закладом. Звичайно, на постоялих дворах теж подавали їжу, але це не було їхньою єдиною функцією, як у Tour d’Argent. За законом тільки члени гільдії постачальників провізії мали право продавати м'ясні страви, та й то лише під час банкетів.
Постоялі двори в континентальній Європі дуже уступали англійським за всіма показниками. Навіть у ті часи, коли мандрівники були досить невибагливими щодо комфорту, більшість британців, буваючи в Європі, жахалися від умов проживання на постоялих дворах, що вважалися їм особливо убогими в порівнянні з англійськими. Навіть у Франції, країні, уже тоді відомої своїми високими кулінарними стандартами, постоялі двори відрізнялися потворною якістю їжі і величезною кількістю неприємних комах.
М. Буланже, «батько сучасного ресторану», мав на вулиці Баєль таверну, що працювала і вночі. Головною стравою тут був суп, що мав назву restorantes (зміцнювальний, що відновлює), звідси і виникла назва «ресторан». Однак Буланже не хотів обмежувати свій кулінарний репертуар тільки супом. У 1767 р. він кинув виклик гільдії постачальників провізії, якій належала монополія на м'ясні страви, створивши свій знаменитий «суп» з баранини в білому (винному) соусі. Гільдія подала позов, і справа дійшла до Верховного суду Франції. Буланже виграв справу, і незабаром його ресторан відновлював сили сотням зголоднілих відвідувачів, пропонуючи їм широкий набір соковитих, прекрасно приготовлених страв. Серед них є одне, що має цікаву історію. Буланже дозволяв сусідам приходити до нього в пекарню і запікати картоплю, використовуючи жар печей після того, як звідти вийняли хліб.
У 1782 м на вулиці Ришельє відкрився перший дійсний ресторан – Гранд Таверн де Лондр, а три роки потому недалеко від Пале-Рояль – ще один, Про Труа Фрер Прованс. До 1794 р., коли по вулицях Парижа покотилися зрубані голови, там уже було п'ять сотень ресторанів.
У результаті революції тільки самі вірні із шеф-кухарів аристократичних будинків залишилися у Франції, більшість же з них революційна буря розкидала по всій Європі. Багато хто перетнули океан і опинилися в Америці. На новому місці майже усі вони зайнялися ресторанним бізнесом.
Одним із самих знаменитих новоорлеанських ресторанів дотепер залишається Court of the Two Sisters (Дворик двох сестер). На стінах при вході до нього написані імена американців, що побували в полоні під час різних війн, у яких брала участь Америка.