18. Поняття, класифікація і оцінка основних фондів

Основні фонди—засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при своєї первинної форми. їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру зношення шляхом амортизаційних відрахувань. Класифыкацыя ОФ:

Кожний об'єкт, який належить до основних фондів, має кілька вартісних оцінок, що зумовлюється їх тривалим функціонуванням. Оцінювання основних фондів полягає у грошовому вираженні їх вартості. Застосовують такі види оцінювання, як первісна, відновна, залишкова та ліквідаційна вартість основних фондів.

19.Поняття основних фондів і показники їх ефективного використання

Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів віддати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.

Такими показниками є: показник фондовіддачі, фондомісткості і фондоозброєності. всі вони відносяться до вартісних показників.

Ф_{віддачі}= ВТП/ВОЗс.р, де ВТП-вартість товарної продукції, ВОЗс.р-вартість осн засобів середньорічної.

Ф_{віддачі} показує на скільки грн товарної продукції за рік створила кожна гривня основних засобів.

Ф_{місткість}= ВОЗс.р/ВТП, показує скільки грн основних засобів припадає на 1 грн товарної продукції.

Ф_{озброєності}=ВОЗс.р/ССч, де СС_ч—сер. спискова чисельність працюючих.

Ф_{озброєності} показує скільки осн засобів припадає на 1 працюючого.

До натуральних показн, які характеризують ефект. використ осн засобів відносять:

1)коеф. екстенсивного використання ОЗ 2)коеф інтенсивного 3)інтегральний коеф 4)коеф змінності

Коеф. екстенсивного використ осн засобів показує як ефективно вони викор у часі.

Кекст= tфактине/tнормов. =>1 (100% втрати часу)

Коеф інтенсивного використ ОЗ характериз рівень використ засобів за виробітком

Кінтен= Виробіток фактичний/ Виробіток за нормою.

Інтегральний коеф характеризує рівень викор ОЗ за виробітком і часом

К інтегр= Кекст*Кінтенс.

Показник, який характеризує ефективність використ виробн потужності є:

К.в.п=Виробнича програма/Виробнича потужність

20. Поняття, функції та види оплати праці.

Оплата праці – це будь-який заробіток,обчислений ,як правило,в грошовому вираженні,який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує робітникові за виконану роботу чи надані послуги.Зарплата виконує відтворювальну,стимувальну,регулювальну і соціальну функції.Оплата праці на підприємстві здійснюється на основі тарифної системи. Тарифна система-це сукупність взаємопов’язаних елементів:тарифної сітки (показує співвідношення в оплаті праці різних категорій працюючих), тарифного розряду (показує рівень кваліфікації робітників і робіт), тарифно-кваліфікаційного довідника (сукупність вимог до робітника для отримання ним відповідної кваліфікації),тарифної ставки ( це годинна,денна чи місячна зарплата працівника). Оплата праці на підприємстві здійснюється відповідно до кількості виготовленої продукції (відрядна) або до кількості відпрацьованого часу (погодинна).

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номіналь­на заробітна плата — це сума грошей, отриманих за встановле­ний період часу (переважно за місяць). Реальна заробітна плата — це кількість товарів та послуг, які можна придбати за номіналь­ну заробітну плату, або як її ще називають «купівельна спромож­ність» номінальної заробітної плати1. Реальна заробітна плата Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основ­ною є грошова форма, оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента. Натуральна форма заробітної плати використову­ється переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підпри­ємствах з працівниками розраховуються виробленою продук­цією. За нормальних умов господарювання натурально-речова оплата праці не застосовується.