13. Основні методи нарахування амортизації

Метод зменшення залишкової вартості.

Згідно з цим методом річна сума амортизації визначається як добуток річної норми амортизації на залишкову вартість об’єкта основних засобів на початок звітного року (або первісна вартість на початок нарахування амортизації).

Sa=Vz *Na

N_a=1

Vz –загальна вартість

Na –річна норма амортизації

N – к-сть періодів, років

Vp – первісна вартість

Прямолінійний метод амортизації основних засобів. Сума амортизації визначається діленням вартості основних засобів, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів

Sa=

Va - амортизаційна вартість

T – термін корисного використання об’єкта ОФ (к-сть періодів)

Цей метод використовується для тих об’єктів основних засобів, які виконують відносно постійний обсяг роботи впродовж всього строку служби і для яких основним чинником, який обмежує строк служби, є їх фізичне старіння.

Виробничий метод. Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції на виробничу ставку амортизації. Виробнича ставка визначається діленням різниці первісної та ліквідаційної вартості об’єкта на очікуваний загальний обсяг продукції з використанням даного обладнання

Sa=Qi*Naz

Naz – виробнича норма амортизації

Qi – обсяг продукції, який планують виробити

Naz =

Qp/am – обсяг продукції

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом подвоюється і застосовується до залишкової вартості об’єкта. Sa=Vz*2*Na

VІІ. Кумулятивний метод.

Кккумул.коеф.= Метод полягає в тому, що для підрахунку суми амортизації за обліковий період вартість активу, яка амортизується, множать на кумулятивний коефіцієнт.

14. Основні правові форми фірми в сучасній економіці

У розвинутій ринковій економіці розрізняють три правові форми фірми:

1. Одноосібне володіння –власник фірми і той, хто веде господарство, - одна особа;

2. Партнерство– особиста справа, але з декількома засновниками. Основою взаємовідносин між сторонами є договір. За ступенем відповідальності засновників партнерства розрізняють: повне і обмежене. У повному – кожен їз засновників несе необмежену відповідальність за діяльність фірми. В обмеженому – визначають одного або кілька засновників із необмеженою відповідальністю за борги і кількох, відповідальність яких обмежується внеском до статутного фонду;

3. Корпорація – партнерство, що випускає цінні папери.

15. Персонал підприємства його склад і структура

Персонал – це постійні працівники які працюють на підприємстві, отримали професійну підготовку і мають досвід практичної роботи. Персонал поділяється на:

1)промислово-виробничий – працівники, що безпосередньо беруть участь у діяльності п-ства:робітники, службовці, спеціалісти, керівники

2)невиробничий – працівники невиробничої сфери: їдальні, санаторію, медпункту .

До помислово-виробничого персоналу відносять: осн і доп робітників, керівників, спеціалістів, службовців, МОП. Осн персонал—безпосередньо зайняті на виготовленні продукції. Допоміжні—виконують ф-ії обслуговування осн. в-ва( слюсари-ремонтники, водії, електрики) Спеціалісти—займаються інженерно-техн, ек. та іншою діяльністю( технологи,економісти,юристи). Службовці—прац, що здійснюють підготовку до оформлення документації, облік та контроль, госп обслуговування. зокрема діловоди, обліковці, архіваріуси. За струткурою персонал поділяється у такому співвідношенні: 80%-робітники, 20%--управлінський персонал. Персонал підпр поділяється за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. За кваліфікацією працівники под на 6 розрядів, 6 розряд—найвища кваліфікація. За рівнем кваліф. спеціалістів поділяють на 4 категорії: найвищої кваліфікації, вищої, середньої кваліфікації, спеціалісти-практики.