28.Суть і види собівартості продукції.

Собівартість продукції-виражені в грошовій формі витрати на в-во і реалізацію продукції. До собівартості продукції включають наступні витрати: дослідження ринку, визнач. попиту на пропозицію, витрати повязані із самим процесом виробництва продукції, витрати на обслуговування виробн. процесу та управляння ним, витрати на набір та підготовку кадрів, витрати пов’язані із вдосконаленням процесу виробництва і підвищення його ефективності.

Розрізняють такі види собівартості: розрахункова, фактична, собівартість виробнича, собівартість повна, місячна,річна собівартість.Витрати,які включають до собівартості продукції класифікують за наступними ознаками ,а саме за місцем виникнення-це витрати п-ва (наприкл.,на страхування майна), витрати цеху,витрати дільниці.

29. Суть, види і показники зношування основних фондів

Основні фонди, що беруть участь у процесі виробництва, поступово втрачають первісні характеристики через зношення. Під зношенням основних фондів розуміється втрата їх вартості. Розрізняють два види зношення: фізичне та моральне. Фізичне зношення настає під впливом навколишнього середовища і експлуатаційних навантажень. Фізичне зношення поділяють на усувне і неусувне. Перше періодично усувається шляхом ремонтів, а при другому основні фонди поступово накопичують зношення і з часом їх використання стає неможливим.

На величину фіз зношення впливають: час роботи, якість догляду, кваліфікація працівникв, захищеність від кліматичних факторів, сама якість осн. засобів.

Моральне зношення — це знецінення діючих основних фондів до настання повного фізичного зношення. Найчастіше моральне зношення основних фондів відбувається під впливом НТП або внаслідок здешевлення їх виробництва в сучасних умовах.

Для усунення зношення застосовують різні форми відтворення основних фондів: ремонт, модернізацію тощо. Розрізняють 3 види ремонтів — поточний(дрібні поломки, що принципово не впливають на використання ОФ), капітальний(відновлення зношених ОФ), відновний( відновлення ОФ, зруйнованих внаслідок стихійного лиха).

30. Суть, джерела формування і розподіл прибутку підприємства

Прибуток – це частина чистого доходу, що залишилася підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних із виробництвом, реалізацією та іншими видами діяльності. Прибуток підприємства- основне джерело доходу державного бюджету. За джерелами формування розрізняють прибуток : від реалізації продукції (який визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування податку на додану вартість і акцизного збору) та повною собівартістю продукції), від іншої реалізації, від поза виробничої діяльності. Чистий прибуток – це та частина прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після сплати податку.

Чистий прибуток розподіляється у фонд нагромадження (використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду) і фонд споживання ( виплати власникам, акціонерам, персоналу за результати роботи). Можливими шляхами збільшення величини прибутку є ріст виручки і зменшення затрат, тобто зниження собівартості продукції. Для цього слід досконало володіти ринковою ситуацією, своєчасно реагувати на зміни кон'юнктури ринку, проводити організаційно-управлінські реорганізації тощо.