
- •1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- •2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
- •Поняття адміністративного процесу, його ознаки, принципи, структура
- •1.3. Види адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян
- •2.Характеристика окремих видів адміністративних проваджень.
- •4. Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства.
- •Реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
- •Реєстрація фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
- •Акти законодавства, що регулюють порядок державної реєстрації нормативно-правових актів
- •Які органи здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів
- •Які акти підлягають державній реєстрації
- •Терміни подачі нормативно-правових актів та терміни їх реєстрації
- •Реєстрація спільно виданих нормативно-правових актів або актів, положення яких поширюється на інші органи
- •Вимоги до нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію
- •Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання
- •Ліцензування певних видів підприємницької діяльності
- •Виконавче провадження в Україні
- •В Україні
- •Стадії виконавчого провадження
- •Перша стадія виконавчого
- •Адміністративна юстиція - поняття й види
- •Відмінності адміністративного процесу від інших видів юридичного процесу
- •Стаття 8. Верховенство права
- •1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
- •2. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території у країни.
- •3. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
- •Стаття 38. Верховний Суд України - найвищий судовий орган
- •Розділ II організація адміністративного судочинства Глава 1 адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ
- •Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
- •Глава 4 фіксування адміністративного процесу
- •Стаття 46-1. Зауваження до протоколу
- •Глава 6 докази
- •Процесуальні строки
- •Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •Глава 5 учасники адміністративного процесу
- •Стаття 48, Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
- •Право на звернення до адміністративного суду
- •1. До адміністративного суду має право звернутися з адміні
- •Форма і зміст адміністративного позову
- •Вимоги до позовної заяви
- •Відкриття провадження в адміністративній справі
- •Відкриття судового засідання
- •1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається.
- •3. Суд встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб, представників.
- •Початок судового розгляду справи по суті
- •2. При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.
- •Дослідження доказів
- •Судові дебати
- •Види судових рішень
- •1. Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
- •2. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
- •Набрання судовим рішенням законної сили
- •Провадження за нововиявленими обставинами
- •Спори при укладанні адміністративних договорів
- •Виборчі спори та їх судовий розгляд
Реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Закон).
Стаття 5 р.1 Закону:
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця.
Реєстрація юридичних осіб
Порядок.
Для проведення реєстрації юридичної особи державному реєстратору по¬даються документи, які він перевіряє на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, згідно ч. 1 ст.27 Закону.
Якщо таких підстав немає, державний реєстратор до реєстраційної картки вносить ідентифікаційний код заявника та робить запис до Єдиного державного ре¬єстру про державної реєстрації юридичної особи.
Дата внесення до Єдиною державного реєстру запису є датою державної реєстрації юридичної особи.
Строк не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження до¬кументів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Документи:
- паспорт;
- заповнена реєстраційна картка(форма № 1);
- копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
- два примірники установчих документів;
- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб.
Реєстраційний збір.
Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб -170 гри.
Держання реєстрація припинення діяльності юридичної особи
Для внесення до Єдиною державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи засновники (учасники) юридичної особи або уповноважені ними орган чи особа повинні подати (надіслати рекомендова¬ним листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
- нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Слід пам'ятати, що:
- свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця та юридичної особи повинно бути оформлено держанням реєстратором і видано (надіслано рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного ро¬бочого дня з дати державної респірації;
- свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою;
- у разі подання документів поштою (рекомендованим або цінним листом) підписи на реєстраційних картках мають бути нотаріально посві¬дчені (п.2 ст.8 Закону).
Реєстрація фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
Порядок.
Для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, держа¬вному реєстратору подаються документи для їх перевірки на відсутність під¬став для відмови у проведенні реєстрації, які передбачені ч.1 ст. 44 Закону.
Якщо таких підстав немає, реєстратор повинен внести до Єдиного держа¬вного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної карт».
Дата внесення до Єдиного державного реєстру є датою державної реєст¬рації фізичної особи-підприємця.
Строк реєстрації не повинен перевищувати два робочих дні з дати надхо¬дження документів і не пізніше наступного дня фізична особа-підприємець отримує свідоцтво про державну реєстрацію, яке має бути оформлено державним реєстратором і видано заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати держа¬вної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов'язаний передати відповід¬ним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про реєстрацію фізи¬чної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття його на облік.
Документи:
- паспорт;
- заповнена реєстраційна картка (форма №10);
- копія договору про включення заявника до Державного реєстру фізич¬них осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця
Реєстраційний збір.
За проведення державної реєстрації - підприємця - оплачується збір 34 гривні.
Документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія кви¬танції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.
Для державної реєстрації документи подаються заявником особисто, ре¬єстратору й додатково пред'являється паспорт.
ПРАВО ГРОМАДЯН НА ОБ’ЄДНАННЯ У ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
Право громадян на свободу об’єднання регулюється Конституцією України та Законами «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 p., «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997 p., «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 12 січня 1998 p., «Прополітичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 p., іншими нормативно-правовими актами. Конституція встановила, що громадяни мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи нена-лежність до політичних партій або громадських організацій. Конституція гарантує рівність перед законом усіх об’єднань громадян.
Обмеження щодо діяльності політичних партій та громадських організацій закріплені у Ст. 37 Конституції України.
Обмеження зводяться до таких положень:
- забороняється утворення і діяльність об’єднань громадян, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
- не допускається створення об’єднаннями громадян воєнізованих формувань;
- не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій як різновиду об’єднань громадян в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у державних навчальних закладах та інших державних установах та організаціях.
Взагалі, обмеження діяльності об’єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян. Належність чи неналежність до об’єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.
Об’єднання громадян – це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав та свобод.
Незалежно від назви, об’єднання громадян визнається:
- політичною партією;
- громадською організацією. Назва об’єднання громадян визначається рішенням установчого з’їзду (конференції) або загальними зборами об’єднання громадян. Назва повинна складатися з двох частин – загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об’єднань громадян. Індивідуальна назва об’єднання громадян є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об’єднань громадян з такою ж загальною назвою.
Дія Закону «Про об’єднання громадян» не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об’єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, профспілки, інші об’єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.
Об’єднання громадян України утворюються і діють зі всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.
До всеукраїнських об’єднань належать об’єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.
До місцевих об’єднань належать ті, діяльність яких поширюється на територію певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.
Статус міжнародної може мати тільки та громадська організація, діяльність якої поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
Об’єднання громадян підлягають обов’язковій легалізації.
Легалізація – це офіційне визнання об’єднання громадян з боку державних органів, що здійснюється шляхом реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації об’єднання громадян набуває статусу юридичної особи.
Заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку. Діяльність об’єднань громадян, які нелегалізо-вані або заборонені в судовому порядку, є протизаконною.
Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:
- зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;
- підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;
- пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; - розпалювання національної та релігійної ворожнечі;
- створення незаконних воєнізованих формувань;
- обмеження загальновизнаних прав людини.
Для реєстрації об’єднань громадян її учасники подають заяву, статут та інші документи. Заява про реєстрацію розглядається у двомісячний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово у десятиденний термін. Про зміни, що сталися в статутних документах, об’єднання громадян повідомляє у 5-денний строк у реєструючий орган.
Діяльність об’єднань громадян припиняється шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску чи примусового розпуску). Нагляд за виконанням та додержанням законності об’єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури.
Законодавство встановлює деякі відмінності в діяльності політичних партій та громадських об’єднань.
Політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Політичні партії в Україні утворюються і діють Тільки зі всеукраїнським статусом.
Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії. Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії. Членство в політичній партії є фіксованим. Обов’язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.
Членами політичних партій не можуть бути:
- судді;
- працівники прокуратури;
- працівники органів внутрішніх справ;
- співробітники Служби безпеки України;
- військовослужбовці.
Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з’їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів, не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим. Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції України.
Для реєстрації політичної партії до Міністерства юстиції України разом з заявою подаються:
- статут і програма політичної партії;
- протокол установчого з’їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;
- підписи громадян України, зібрані на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи;
- відомості про склад керівних органів політичної партії;
- платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;
- назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.
Протягом ЗО днів з моменту надходження документів Міністерство юстиції України приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації політичної партії. Цей строк може бути продовжений Міністерством юстиції України у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.
Політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим. Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії.
Реєструючі органи приймають рішення про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом партії, протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.
Рішення Міністерства юстиції України чи його органу юстиції щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.
Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань. В той же час закон «Про політичні партії в Україні» встановив деякі обмеження щодо фінансування політичних партій. Не допускається фінансування політичних партій:
- органами державної влади та органами місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених законом;
- державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки (паї, акції), Що є державною чи комунальною власністю, або які належать нерезидентам;
- іноземними державами та їх громадянами, підприємствами, установами, організаціями;
- благодійними та релігійними об’єднаннями та організаціями;
- анонімними особами або під псевдонімом;
- політичними партіями, що не входять до виборчого блоку політичних партій.
Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
- Міністерство юстиції України – за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії;
- Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії – за додержанням політичною партією порядку участі політичних партій у виборчому процесі.
У разі порушення політичними партіями Конституції України та законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:
- попередження про недопущення незаконної діяльності;
- заборона політичної партії.
Забороненою політична партія може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України та законами України. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України.
Поряд з забороною політичної партії чинне законодавство передбачає також процедуру анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії у таких випадках:
- у разі неутворення у встановлений строк обласних, міських та районних організацій;
- у разі виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах;
- у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років. З поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва має звернутися до Верховного Суду України орган, який зареєстрував політичну партію. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії.
Громадська організація – це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій – 15-річного віку.
Членами громадських організацій, крім дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, установлених законами України.
Легалізація громадської організації здійснюється, в залежності від її статусу, Міністерством юстиції України, місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.
За порушення законодавства до об’єднань громадян можуть бути застосовані такі стягнення:
- попередження;
- штраф (в разі грубого або систематичного вчинення правопорушень);
- тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності або діяльності в цілому (до трьох місяців, а суд може продовжити цей строк до шести місяців);
- примусовий розпуск.
Про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян реєструючий орган протягом п’ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.
Правове регулювання діяльності благодійних організацій здійснюється у відповідності до закону «Про благодійництво та благодійні організації». Благодійна організація – недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
Засновниками благодійних організацій можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.
Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.
Благодійні організації підлягають державній реєстрації. За державну реєстрацію благодійної організації вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заява про державну реєстрацію благодійної організації розглядається в двомісячний термін з дня подання всіх необхідних документів. Про результати розгляду у 10-денний термін повідомляється заявнику.
Благодійна організація зобов’язана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових органах за її місцезнаходженням.
Про зміни у статутних документах благодійна організація повідомляє у 10-денний термін до реєструючого органу.
Порядок утворення та діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій регулює закон «Про молодіжні та дитячі громадські організації».
Молодіжні громадські організації- об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.
Дитячими громадськими організаціями є об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.
Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку.
Членами молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 28 років, членами дитячих громадських організацій -особи віком від 6 до 18 років. Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує третину загальної кількості членів, а у складі виборних органів молодіжних та дитячих громадських організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третину членів виборних органів.