Спори при укладанні адміністративних договорів

спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;(наприклад, договорів між податковим органом і платником податків щодо розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань платника податків, укладення контракту з військовослужбовцями, договорів оренди комунального майна тощо)

Поряд з цим, компетенційні спори мають свої особливості. Обидві сторони є владними структурами, які вступають в протидію з приводу їх компетенції.

Частіше суди (загальні та арбітражні) встановлюють межі компетенції

(а фактично і розмежовують повноваження) місцевих органів і посадових

осіб виконавчої влади та органів і посадових осіб місцевого

самоврядування у процесі розгляду скарг фізичних та юридичних осіб на

незаконні акти, дії чи бездіяльність цих органів і посадових осіб. Ця

судова практика потребує свого узагальнення та обнародування.

Конституційний Суд шляхом встановлення конституційності та тлумачення

відповідних нормативно-правових актів також встановлює – прямо чи

опосередковано – певне розмежування повноважень органів і посадових

осіб місцевої влади, тобто певні норми прецедентного права. Ці норми є

обов’язковими для виконання всіма органами і посадовими особами

державної влади і місцевого самоврядування, але на практиці є випадки,

коли це правило не дотримується. Знов таки через політичну

неструктурованість українського суспільства.

між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування

Найефективнішим засобом вирішення компетенційних спорів між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування є судовий розгляд справ з даного приводу. Конституція і законодавство передбачають можливість звернення до суду цих органів з вимогою скасувати незаконні акти один одного.

Самі місцеві адміністрації чи органи місцевого самоврядування не можуть звертатися до Конституційного Суду з приводу їх компетенційних спорів, але вони можуть до нього направляти свої подання щодо тлумачення компетенційних норм Конституції у разі порушення їх конституційних функцій і повноважень. 

На практиці існують також інші способи розмежування функцій і повноважень між органами влади на місцях. Перспективним слід визнати спосіб укладання договорів та угод щодо спільної діяльності у відповідних галузях суспільного життя. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування мають право укладати такі договори, які можуть конкретизувати відповідно до закону їх взаємні права та обов'язки. Договорами та угодами можна також вирішувати компетенційні спори (суперечки) між цими органами.

Виборчі спори та їх судовий розгляд

Вибори Президента України є водночас ознакою демократичної держави та окремим етапомреалізації її демократичних засад. Сьогодні вже не викликає сумніву, що виборчий процес потребує належного законодавчого регулювання.

В Україні простежено «традиційне» оновлення виборчого законодавства напередодні проведення виборів. Така ситуація має місце не лише на чергових виборах, але й під час проведення позачергових виборів, відбувається внесення значних змін до чинного законодавства, що створює труднощі для його практичного застосування.  Безперечно, відсутність належного врегулювання виборчих відносин та нестабільність законодавства спричинює виборчі спори. У виборчому законодавстві закріплено альтернативні форми вирішення таких спорів – оскарження до виборчих комісій вищого рівня і судового. Тому було значно розширено правові можливості виборця щодо захисту його виборчих прав, що і відповідає конституційному принципу верховенства права та міжнародним актам.      У чому ж полягає саме поняття «виборчий спір». Такий спір характеризується як вияв суперечності між учасниками виборчого процесу, що виникає на підставі норм виборчого законодавства. Так, наприклад, згідно ст. 92 Закону України «Про вибори Президента України» предметом оскарження можуть бути питання, що стосуються: • призначення, підготовки і проведення виборів Президента України; • рішення,  дії чи бездіяльності  виборчих  комісій  та  їх членів; • дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.           Потрібно врахувати, що з метою позначення усіх процедурних дій, спрямованих на підготовку і проведення виборів, законодавець користується терміном «виборчий процес». Відповідно до статті 11 Закону України «Про вибори Президента України» (із змінами) виборчий  процес  - це здійснення суб'єктами виборчого процесу  виборчих  процедур,  передбачених  Законом. У свою чергу, суб’єктами виборчого процесу згідно вищевказаного Закону є: виборець; виборчі  комісії; кандидати на  пост  Президента  України,  зареєстровані  у  порядку, встановленому Законом; партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України; уповноважені  представники,   довірені   особи,  офіційні  спостерігачі від  партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та  від кандидатів на пост Президента України.       Кожна окрема процедура виборчого процесу складається з послідовності певних дій, для яких характерні  часові рамки і відповідне коло суб’єктів. Оскарження є формою перевірки законності і обґрунтованості будь-якого рішення, що стосується виборів.       Згідно статті 91 Закону України «Про вибори Президента України» суб’єктами звернення є кандидат на пост  Президента  України,  партія  (блок)  -  суб'єкт  виборчого  процесу,  виборча комісія,  а також  виборець,  виборчі права або охоронювані  законом  інтереси  якого щодо  участі  у  виборчому  процесі  порушено  рішенням,  дією  чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.  Від імені  кандидата  на  пост  Президента  України суб'єктом звернення із скаргою може бути також його довірена особа.   Скарги,  що  стосуються  призначення, підготовки і проведення  виборів  Президента України, можуть бути подані на рішення, дії чи  бездіяльність  виборчих  комісій  та  їх членів, дій кандидатів на  пост Президента України, їх довірених осіб.      Особа, залежно від виду спору, має змогу звертатися до виборчої комісії вищого рівня або безпосередньо до адміністративного суду.      Частинами 3-5 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено предметну та територі¬альну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій або без¬діяльності виборчих комісій та членів цих комісій. Рішення, дії або бездіяльність Центральної ви¬борчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржується до Вищого адмі¬ністративного суду України. Усі інші рішення, дії або безді¬яльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Окружного адміністративного суду міста Ки¬єва. Рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Пре¬зидента України, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місце¬знаходженням відповідної комісії. Усі інші справи щодо оскар¬ження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходжен¬ням відповідної комісії. У зв'язку з необхідністю опера¬тивного реагування на порушення законодавства про вибори і захисту порушених прав, свобод чи інтересів по¬зовні заяви може бути подано до адміністративного суду у п'я¬тиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або до¬пущення бездіяльності виборчою комісією, комісією з референ¬думу, членами цих комісій. При цьому, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність мали місце до дня голосування, то позовна за¬ява подається до суду у п'ятиденний строк, але не пізніше двад¬цять четвертої години дня, що передує дню голосування. Якщо рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії,  членів цієї комісії, що оскаржу¬ються, мали місце у день голосування, під час підрахунку голо¬сів та встановлення результатів голосування на дільниці — по¬зов до адміністративного суду може бути подано у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Строк   подання   скарги  продовженню  або  поновленню  не підлягає.  Зміна або уточнення вимог скаржника  під  час  розгляду скарги  у  виборчій  комісії  або  в  суді,  викликані  виявленням обставин,  невідомих раніше  суб'єкту  звернення  із  скаргою,  не  вважається  новою  скаргою  і  не підлягає встановленим обмеженням строків. У разі прийняття судом позову до розгляду з того ж питання і  з  тих  же  підстав, що є предметом розгляду скарги відповідною виборчою  комісією,  така  виборча  комісія  зобов'язана  зупинити розгляд  цієї  скарги до набрання рішенням суду законної сили. Суд повинен  повідомити  відповідну  виборчу комісію та комісію вищого рівня  про надходження позову не пізніш як на наступний день з дня надходження скарги.      Скарга  до  суду або до  виборчої  комісії  подається обов’язково   у  письмові формі та повинна містити наступні відомості:       1) назву виборчої комісії або  суду,  до  якої  (якого)  вона подається;        2) прізвище,  ім'я, по батькові, місце проживання громадянина України або точну назву  та  місцезнаходження  (офіційну  поштову адресу) виборчої комісії чи партії (блоку) - заявника скарги;       3) назву суб'єкта оскарження та його поштову адресу;       4) суть порушеного питання;       5) виклад обставин і зазначення доказів, якими заявник скарги обґрунтовує свої вимоги;        6) чітко сформульовані вимоги;        7) перелік документів і матеріалів, що додаються;        8) зазначення зацікавлених осіб,  яких суб'єкт подання скарги вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;        9) підпис  заявника  скарги  (представника  юридичної особи - заявника) із зазначенням дати підписання.       Скарга підписується особою,  яка її подає. Якщо скарга від імені   кандидата   на  пост  Президента  України  подається  його довіреною особою,  то в заяві зазначаються також прізвище, ім'я та по   батькові,  місце  проживання  або  місцезнаходження  (поштова адреса), вид та номер засобів зв'язку кандидата, в інтересах якого вона  подається,  та засвідчений відповідно до вимог законодавства документ,  що посвідчує повноваження особи,  яка її подає. Скарга, що  подається  від  імені  виборчої  комісії  або  партії (блоку), підписується її головою (керівником) або іншою уповноваженою на те особою  із  засвідченням  підпису  печаткою  виборчої  комісії або партії (партій, що входять до блоку).       До скарги додаються її копії  у  кількості,  яка  дорівнює  кількості суб'єктів оскарження та зацікавлених осіб,  зазначених у  скарзі.       Днем  подачі  скарги вважається день фактичного отримання  скарги суб'єктом розгляду скарги.       Скарга,  оформлена  без  дотримання вимог чинного законодавства,   повертається  суб'єктові  подання  скарги  (представнику юридичної   особи   -  суб'єкта  подання  скарги)  з  відповідними роз'ясненнями не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а подана напередодні, в день голосування чи наступного дня - невідкладно.  Позовна заява щодо рішення, дії чи бездіяльності вибор¬чої комісії або члена відповідної комісії приймається до розгляду незалежно від сплати судового збору. Якщо особу, яка звертається до адміністративного суду із позов¬ною заявою не звільнено від сплати судового збору, вона його може сплатити і після відкриття провадження у справі. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одно¬часно вирішує питання про стягнення судового збору відповід¬но до правил розподілу судових витрат (ст.ст. 94-96 КАС України).                 З огляду на необхідність оперативного вирішення адміні-стративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих ко¬місій, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає їх судовому розгляду.       Суд, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта оскарження не відповідають законодавству про вибори Президента України, задовольняє скаргу, скасовує рішення повністю або частково, визнає дії чи бездіяльність неправомірними, зобов’язує суб’єкта оскарження задовольнити вимоги заявника або іншим шляхом поновити порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу, чи зобов’язує суб’єкта оскарження та (або) інший орган, партію (блок), засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів Президента України, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності неправомірними.                   У разі скасування судом рішення відповідної виборчої комісії, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було скасовано, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, скасоване судом.      Суб’єкт розгляду відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що оскаржувані рішення дії або бездіяльність вчинені відповідно до закону і в межах повноважень, передбачених законом.      Суд розглядає та вирішує адміністративні справи протягом двох днів з часу закінчення голосування на виборчих дільницях. Позови, не розглянуті судом протягом цього терміну, залишаються без розгляду.      Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом двох днів з дня, наступного після дня одержання копії рішення, скарги, подані після закінчення цього терміну, залишаються без розгляду.      Учасники судового розгляду справи мають право оскаржити в апеляційному порядку повністю або частково судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, що не набрало законної сили, якщо суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, не дав належну оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права або істотно порушив норми судочинства. Апеляційна скарга також може бути подана третьою особою — суб’єктом виборчого процесу, яка не брала участі в судовому розгляді справи, якщо рішення суду першої інстанції порушує її права та свободи, що охороняються законом.      Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом двох днів з дня закінчення строку на апеляційне оскарження, а стосовно судових рішень, що були ухвалені судом першої інстанції до дня голосування, не пізніше часу початку голосування.      Рішення   апеляційної  інстанції  з  виборчих  спорів  є остаточним    і    оскарженню    не   підлягає.   Рішення   Вищого адміністративного суду України щодо скарги на результати виборів є остаточним  і  не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

217