Р

Володар

Робочої сили

Підприємець

Власники

Оборотних коштів

Покупець товару

Власники

Основних засобів

М

РС

М

Го

Гм

Го

ОЗ

Гт

ис. 4.1. Принципова схема виробничого підприємництва

Далі для виробництва необхідні основні засоби (03) у вигляді робочих приміщень, машин, обладнання тощо. За це необхідно сплатити власникам основних засобів виробництва певну грошо­ву суму (Го). Виробництво вимагає залучення підприємцем ро­бочої сили (РС). Частіше за все це наймані працівники, а затра­ти підприємця на оплату праці позначені у схемі буквами Гр. До цієї суми необхідно включити також заробітну плату самого підприємця.

Виробниче підприємництво завершується випуском товару (Т), який продається підприємцем або безпосередньо спожива­чу або торговельним організаціям. У результаті підприємець отримує виручку від продажу товару (Гт).

Комерційне підприємництво — це діяльність, пов'язана з обміном, розподілом та споживанням товарів і послуг.

Змістом комерційного підприємництва є товарно-грошові та торговельно-обмінні операції. Комерція у вузькому розумінні слова — це торгівля, а комерсант — це працівник торгівлі. Торговельно-обмінні операції здійснюються у вигляді угоди з купівлі-продажу або перепродажу товарів і послуг. Представ­никами комерційного підприємництва є різні торговельні ор­ганізації, що реалізують (продають) предмети споживання і за­соби виробництва.

Володар товару підприємець Покупець товару т т Гф Гт

Принципова схема комерційного підприємництва є істотно простішою за схему виробничого підприємництва у зв'язку з незначною кількістю основних чинників, які впливають на комерційний бізнес. У спрощеному вигляді схема комерційно­го бізнесу подана на рис.4.2.

Рис. 4.2. Принципова схема комерційного підприємництва

Підприємець закупає товар (Т) у володаря товарів. Товар є для комерсантів визначальним чинником бізнесу. Підприємець сплачує за товар його власнику грошову суму (Гф), яка зале­жить від обсягу товару та його ціни на ринку продажу, як пра­вило, за оптовими цінами, які значно менші, ніж ринкові роз­дрібні ціни, за якими потім реалізуються закуплені товари.

Тому під час реалізації всієї партії товару комерсант отри­мує відповідну виручку (Гт).

Основною формулою торговельної угоди є: "товар — гроші" (за товар — гроші) при продажу та "гроші — товар" (за гроші — товар) при купівлі. Торгівля охоплює і так звані бартерні, то­варообмінні операції, які здійснюються за формулою: "товар — товар" (за товар — інший товар або послуги).

Формула торговельної угоди нібито є простою, але реальна картина комерційного підприємництва набагато складніша, ніж це здається на перший погляд. Комерційне підприємництво включає пошук, закупівлю товару будь-якого виду і типу, за­безпечує його збереження, транспортування, доставку в торго­вельне підприємство (місце), продаж товару, а інколи і після­продажне обслуговування покупця-споживача, наприклад, до­ставку додому, встановлення, налагодження, усунення дефектів тощо. Торгівля включає також і документальне оформлення торговельної угоди.

Суб'єктами комерційного підприємництва є магазини, ре­чові та продовольчі ринки, біржі, виставки-продажі, аукціо­ни, торговельні доми, ярмарки, торговельні бази, інші заклади торгівлі, у тому числі комерційні (торговельні) кіоски та на­мети.

В умовах численних господарських зв'язків комерційні організації не в змозі розв'язати всі питання обігу власними зусиллями. Тому надійними партнерами тут виступають посе­редники. Представниками посередницьких структур є устано­ви та окремі особи, які знаходяться між підприємцем і спожи­вачем. Посередницькі фірми здійснюють не лише брокерські (посередницькі) операції, а й можуть також здійснювати торгів­лю на власний розсуд. Посередницький бізнес як різновид ко­мерційного підприємництва дедалі більше поширюється в рин­ковій економіці.

Фінансово-кредитне підприємництво — це діяльність, де об'єктом купівлі-продажу є специфічний товар — гроші, іно­земна валюта, цінні папери.

Сутність фінансово-кредитного підприємництва полягає в тому, що підприємець придбаває головний фактор підприємни­цтва у вигляді різних грошових коштів (грошей, валюти, цін­них паперів) за грошову суму (Гф) у володарів грошових коштів. Придбані грошові кошти (Гс) потім продаються покупцям за плату (Гт), що перевищує попередню грошову суму (Гф), у ре­зультаті чого утворюється підприємницький прибуток (рис.4.3.).