9. Прикладна політологія. Її суть, методи та основі сфери застосування.

Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики:

• розробка політичних технологій;

• прийняття політичних рішень;

• проведення виборчих кампаній, політичної реклами;

• врегулювання політичних конфліктів;

• проведення політичних переговорів;

• лобіювання;

• політичні прогнозування, планування й консультування;

• методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.

10. Співвідношення політології з іншими гуманітарними науками. Функції політології.

Як вже було сказано, політологія - самостійна наука і має свій специфічний предмет дослідження. Завдяки цьому вона і стала самостійною дисципліною. Але змістовно політологія пов’язана практично з будь - якою із соціальних наук . До таких наук відносяться, насамперед, філософія, теорія держави та права, політична економія, політична історія, соціологія, соціальна психологія, географія.

Філософія - це загальнометодологічна дисципліна. Її методи універсальні і є необхідною умовою вирішення завдань політології. Філософія розглядає загальні питання політики , навіть є такий напрямок - філософія політики. Отже, політологія використовує філософське обгрунтування політики для визначення методології та спрямованості аналізу політичних явищ.

Політологія та теорія держави співпадають в частині дослідження ролі держави як суспільного інституту та головного елемента політичної системи суспільства. Але предметом політології є теорія політики в широкому розумінні і у зв’язку із цим, відносно теорії держави, політологія є методологічною базою.

Політична історія досліджує процес розвитку політичного життя суспільства. Політична наука допомагає створювати теоретичну базу аналізу еволюції політичних процесів. З другого боку , історія та сучасна практика - не тільки критерій теоретичних висновків політології, але й основа нових висновків та узагальнень.

Із соціологією політологія пов’язана найбільше. Така область соціології як політична соціологія дуже схожа об’єктом та методами на політологію. Але, є дуже суттєва різниця у предметах досліджень цих дисциплін. Наприклад, політологія розглядає політику як процес, що підкорюється певним закономірностям. Соціологія політики вивчає процес не сам по собі, а тільки його "людський вимір". Соціологія по-перше за все цікавиться тим, як політика впливає на розвиток людських спільнот.

Соціальна психологія вивчає соціально-психологічні явища сучасного суспільства. Її предметом є суспільно-психологічні явища у сфері політики. Тому політологія та соціальна психологія - партнери у вивченні політики. Знання психологічних закономірностей дозволяє розкривати суть психологічних явищ, тоді як знання психологічних закономірностей дозволяє зазирнути в глибини політичних процесів.

Зараз на межі політології та соціальної психології створений та успішно розвивається самостійний науковий напрямок - політична психологія.

Навіть географія, яка на перший погляд слабко пов’язана з політологією, є її важливим партнером . Ще з давніх давен відомо, що географічні та кліматичні умови впливають на політичні процеси. Тому будь - який політологічний аналіз повинен враховувати дані географічної науки. У сучасній політології досить часто застосовується термін "геополітика" і навіть існує науковий напрямок з такою назвою.

Політологія взаємодіє не тільки з цими науками, але й з антропологією, демографією, логікою, кібернетикою, статистикою та багатьма іншими суспільними та природничими науками.

Політологія як наука здатна виконувати об’єктивно корисні для суспільства функції:

• пізнавальна, яка здійснюється в процесі утворення точного образу політики, виявленні основних закономірностей, тенденцій змін, формуванні уявлень про її компоненти;

• прогностична, що дозволяє здійснювати більш-менш точні передбачення майбутніх політичних подій;

• практична, реалізується як вплив на управління;

• ідеологічна, сприяє обгрунтуванню і пропаганді політичних ідеалів цінностей цілей реалізація яких об’єктивно відповідає інтересам соціальних спільнот визначає стратегію і тактику політичної діяльності політичної поведінки;

• культурна збагачує уявлення людей про засоби досягнення політичних цілей формує образи бажаних подій утворює ціннісні ідеали;

• виховна в ході реалізації якої складаються необхідні в демократичному суспільстві передумови навички участі громадян у політичному процесі.