49. Націоналізм як ідеологія. Різновиди доктрин націоналізму.

Національна ідея становить платформу націоналізму. Адже останній, на думку Сміта, це „ідеологічний рух за досягення й утвердження незалежності, єдності, ідентичності нації”. Необхідно визнати прогресивний зміст наіоналізму, його конструктивну політичну спрямованість, позитивний, формотворчий, тобто націотворчий потенціал, мобілізуючу роль у соціальній творчості нації. На думку Гелнера, концепція „своєї” держави, що охоплює одну культуру і має уряд, який належить до цієї культури, і є сутністю націоналізму. Останній стає політичним принципом, який передбачає, що „політичне і національне ціле повинні збігатися”. Нація, тобто носій політичного суверенітету, народжується з націоналізму, а не навпаки.

Більше того, правильна оцінка націоналізму (а нині відомо кілька десятків визначень цього поняття) уможливлює оптимальну етнополітику, що обов’язково передбачає і мінімізацію всіляких політичних спекуляцій та деформацій на грунті націоналізму, які в теоретичному плані набувають вигляду етноцентризму, а в практично-політичному — міжнаціональних конфліктів.

Проте не слід забувати, що націоналізм, на жаль, може мати різні вияви або форми:

1. творчий націоналізм, прогресивний, який здатний створити спрятливі умови для суспільного поступу.

2. агресивний націоналізм, руйнівний, зоологічний, що переростає у шовінізм (фашизм, нацизм, расизм).

Для того, щоб здоровий націоналізм не переростав у збочені форми, у національній політиці, слід збалансовувати націоналізм з інтернаціоналізмом та космополітизмом.

Інтернаціоналізм — це система поглядів та відповідна політика, що виражає збіг корінних інтерсів або прагнення до поєднання зусиль різних держав, націй чи соціальних груп і верств. Об’єктивна основа інтернаціоналізму — процес інтеграції у галузі виробництва, інформаційного обміну, науково-технічного, культурного розвитку. Інтернаціоналізм зумовлює поступовий глобальний поворот від національного розбрату до міжнаціональної співпраці. Розробка і реалізація ідей інтернаціоналізму як ідейно-політичної основи взаємодії, необхідної для виживаня людства, потребують балансу інтересів нації, етносів, соціальних груп.

Космополітизм — (від лат. громадянин світу) теорія, яка обгрунтовує відмову від національного начала в політиці заради єдності людського роду, ідеї „світового громадянства” під лозунгом „людина — громадянин світу”. За змістом космополітизм відображає провідну тенденцію світового розвитку — інтегрування (політичне, економічне, соціально-культурне), створення світового наднаціонального уряду, планування і розвитку за єдиними показниками цілих континентів, формування міжнародної правосуб’єктності особистості, світого права.

50. Політичне рекламування: етапи. Функції. Вимоги.

Політ рекламування – сукупність прийомів і засобів, які спрямовані на формування необхідного політ іміджу партіям, кандидатам, метою яких є прихилення виборців і перемога.

Етапи: дослідження характеристик ідеального іміджу, реального іміджу; проектування іміджу; розробка методів просування; реалізація зробленого іміджу через ЗМІ ; аналіз і корегування дій.

Функції: привернення уваги; інформаційна; переконуюча; спонукальна

Вимоги щодо: мети; електорату; стратегії; особливостей регіону; різнобарвної інфи.