Розділ і. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища

1.1. Вихідні дані курсового проекту

Таблиця 1

Потужність розкривних порід, м	15
Потужність покладу корисної копалини, м	45
Ширина покладу, м	2500
Довжина покладу, м	3900
Річна продуктивність по корисній копалини, м3/рік	1100000
Розкривні породи	супісок
Порода корисної копалини	доломіт
Транспорт	залізничний
Об’ємна вага розкривних порід, т/м3	1,7
Об’ємна вага корисної копалини, т/м3	2,6
Коефіцієнт міцності по Протод’яконову р.п.	0,6
Коефіцієнт міцності по Протод’яконову к.к.	8
Тип вибухової речовини	Анемікс

1.2. Характеристика корисної копалини

Доломіт (рос. доломіт, англ. Dolomite, нім. Dolomit m) - породоутворюючій мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту (бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, інодi гіпсу, ангідріту та оксідів заліза.     Кристали, що володіють хорошою спайність, можуть бути безбарвними і прозорими, іноді світло-сірими, жовтуватими, рожевими. Блиск у безбарвних кристалів - скляний, але більш типовий перламутровий, особливо у сідлоподібних агрегатів. Доломіт може представляти собою суцільні маси щільного або сахаровидного складання, іноді кавернозні.    Хімічний склад. Подвійна сіль СаСО3 - МgСО3; окис кальцію (СаО) 30,4%, окис магнію (MgO) 21,7%, двоокис вуглецю (СО2) 47,9%; ізоморфні домішки: залізо, марганець (до декількох відсотків). Форма кристалів: ромбічні, грані кристалів часто викривлені. Кристалічна структура характеризується тим, що іони кальцію (Са) і магнію (Mg) чергуються уздовж потрійної осі. Діагностичні ознаки. Доломіт дряпається ножем і не дуже важкий. Від кальциту відрізняється тим, що не скипає при взаємодії з розведеними кислотами на холоді. Не плавиться, а розтріскується. У холодній НСl розчиняється повільно, а в підігрітій - швидше (з сильним скипанням); кальцит сильно скипає вже в холодній НСl.     Походження. Доломіт - дуже поширений мінерал, головна складова частина осадових карбонатних порід, доломіту і доломітізованних вапняків. Вони утворюються в основному в результаті дії морської води, збагаченої магнієм, на морські вапняні опади. При цьому відбувається поступове заміщення частини кальцію магнієм. Доломіт присутній також в деяких низькотемпературних гідротермальних жилах серед різних метаморфічних порід.     Родовища.  В Італії дуже поширений. В області П'ємонт кристалічний доломіт виявлений в тріщинах серед сахарообразних доломітів Кревола-д'Оссола. Чудові кристали відомі з рудників Броссо і Траверселла близько Туріну. В області Ломбардія доломіт у вигляді сідлоподібних кристалів виявлений у кварцовому порфіру в Гуассо-аль-Монте (провінція Варезе). Удосталь зустрічається в області доломітової формації, а також часто трапляється серед мармурів Каррари. Чудові зразки кристалів доломітів відомі в регіоні Наварра (Іспанія).     Застосування. Чистий доломіт є чудовою сировиною для добування металевого магнію, застосовуваного в основному при виробництві легких сплавів. З доломітів отримують солі магнію, використовувані в медицині. У промисловості будівельних матеріалів доломіт застосовують для виготовлення особливих марок цементу. Тонкодисперсні фракції доломітового борошна, рекомендовані до використання в якості наповнювача для гумово-технічної продукції, лінолеуму і покрівельних матеріалів, замість дорогої крейди, тальку і талькомагнезита. Доломіт має прекрасні властивості природного каменю: високу міцність, цікавий малюнок, що дозволяє створювати незвичайні композиції. Теплий охристий колір доломіту добре поєднується практично з усіма будівельними та природними матеріалами. Основними областями застосування доломіту є дорожнє і житлове будівництво. З доломіту виходять гарні стінки, виконані сухий кладкою або кладкою на розчин. Також камінь використовується для мощення доріжок і майданчиків. Завдяки новим технологіям розпилювання, доломіт ідеально підходить для обробки фасадів і внутрішнього інтер'єра будинків. Застосовується при облицюванні заміських будинків і котеджів. На відміну від штукатурки, що осипається і вицвітає вже на другий рік, доломіт прекрасно зберігає свої властивості. Його вигляд, максимально наближений до природи, дозволяє використовувати його в ландшафтній архітектурі, створюючи неповторні куточки природи далеко від галасливих і метушливих міст.