115. Питання спадкування в договорах про правову допомогу

Норми цих договорів встановлюють принцип рівності громадян договірних держав. Договори містять колізійні норми з питань успадкування рухомого і нерухомого майна, форми. Регулюється можливість переходу майна до договірної держави та умови спадкування. У цих договорах передбачено компетенцію дипломатичного представництва консульських установ, та державних установ. Принцип рівності майже у всіх міжн. Договорах про надання допомоги у цивільних сімейних, кримінальних справах за участю України. Громадяни 2-х договірних держав прирівнюються в правах.

Всі договори про правову допомогу мають колізійні норми, яі вказують за яким правом здійснювалося спадкування.

Спадкування рухомого майна: - громадянином якої держави був заповідач під час смерті;

- останнього місця проживання спадкодавця;

Спадкування нерухомого майна: - місце знаходження.

Визначення юридичної долі майна: рухоме майно – до держави спадкодавець в момент смерті, нерухоме – де знаходиться.

116. Спадкові права громадян України за кордоном

Українська практика виходить з визнання в Україні прав спадкування, що виникли на підставі відповідних іноземних законів.

Українські суди встановлюють на прохання громадян факт існування родинних відносин для захисту прав спадкування, що виникли відповідно до іноземних законів.

Сприяння українським громадянам у захисті за кордоном їхніх спадкоємних прав, які виникли під дією іноземних законів, роблять консульські установи України. Консул приймає міри до охорони майна, що залишилося за кордоном після смерті громадянина України.

Термін прийняття спадщини обчислюється з дня повідомлення дипломатичного або консульського представництва про смерті спадкодавця.

117. Правове положення іноземних громадян у випадку спадкування в Україні.

іноземні громадяни та особи без громадянства користуються в Україні цивільною правоздатністю нарівні з українськими громадянами, тому вони після смерті громадянина України можуть входити в коло його спадкоємців як за законом, так і за заповітом.

Спадкоємець - іноземний громадянин чи особа без громадянства зобов'язані у встановлений чинним законодавством України 6-місячний термін прийняти спадщину шляхом здійснення певних дій. Якщо вони перебувають в Україні, то їх особисте прибуття до держаної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і подання там відповідної заяви буде свідченням прийняття спадщини. Якщо вони знаходяться за межами України, то заявити претензію на спадщину вони можуть: шляхом відправлення рекомендованою поштою відповідної заяви до одержаної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини чи до одного із українських спеціалізованих адвокатських об'єднань, яке в якості їх представника виконає подальші необхідні процесуальні дії; шляхом подання відповідної заяви до консульської установи України за кордоном, яка зобов'язана надіслати таку заяву за призначенням; шляхом звернення за допомогою до свого консула в Україні.

Сам факт, що спадкоємець не проживає в Україні, не є підставою для продовження строку на прийняття спадщини. Але це можливо. При оформленні своїх спадкових прав іноземний громадянин чи особа без громадянства повинні подати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини перелік документи, які є доказом їх родинних та інших відносин зі спадкоємцем. Нотаріальне провадження в спадковій справі завершується видачею свідоцтва про право на спадщину