
- •1.Сутність поняття «модель». Особливості математичної моделі.
- •2. Сутність методології математичного моделювання.
- •3. Особливості і принципи математичного моделювання. Cхема математичного моделювання економічних процесів.
- •4. Поняття економіко-математичної моделі. Особливості процесу математичного моделювання економічних систем.
- •5. Особливості економічних спостережень і вимірів.
- •6. Охарактеризуйте основні етапи економіко-математичного моделювання.
- •8. Основні засади щодо класифікації економіко-математичних моделей. Наведіть приклади та дайте відповідні пояснення.
- •9. Сутність аналітичного та комп’ютерного моделювання
- •10. Роль прикладних економіко-математичних досліджень
- •11. «Павутиноподібна» модель. Гіпотези, що приймаються в моделі.
- •12. Стійка рівновага у «павутиноподібній» моделі. Умови існування стійкої рівноваги у «павутиноподібній» моделі.
- •13. Постановка задачі економіко-математичного моделювання. Сутність понять: «параметри», «змінні», «цільова функція», «система обмежень», «оптимальний план».
- •14. Предмет математичного програмування. Приклади економічних задач математичного програмування.
- •15. Багатокритеріальна оптимізація економічних систем.
- •16. Класифікація задач математичного програмування.
- •17. Загальна постановка задачі лінійного програмування. Приклади економічних задач лінійного програмування.
- •18. Форми запису задачі лінійного програмування, охарактеризувати їх.
- •19. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування. Властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
- •Основні властивості розв’язків задачі лінійного програмування
- •20. Означення планів задачі лінійного програмування (допустимий, опорний, оптимальний).
12. Стійка рівновага у «павутиноподібній» моделі. Умови існування стійкої рівноваги у «павутиноподібній» моделі.
«павутиноподібна» модель – це модель, що описує процес формування попиту і пропозиції певного товару чи виду послуг на конкурентному ринку (за умов досконалої конукренції).
Розглядаючи «павутиноподібну» модель, приймають гіпотезу, що функції пропозиції і попиту залежать лише від ціни товару:
, ,
де — кількість товару, яку товаровиробники доставляють на ринок, тобто пропозиція; — деяка монотонно зростаюча функція; — кількість товару, який можна продати на ринку, тобто попит; — деяка монотонно спадна функція.
Графіки
попиту і пропозиції перетинаються у
точці рівноваги, а ціна, що відповідає
цій точці
,
і є рівноважною ціною. Враховуючи
властивості кривих попиту і пропозиції,
рівноважний розв’язок є стійким у тому
сенсі, що якщо ціна строго фіксована і
рівна рівноважній ціні, то товаровиробник,
максимізуючи прибуток, доставляє на
ринок товар у кількості
;
одночасно споживач, що намагається
максимізувати свою функцію корисності,
формує попит
.
При встановленні рівноважної ціни на
ринку досконалої конкуренції кількість
товару, що пропонується товаровиробником
за цією ціною, дорівнює попиту споживача:
.
Рівноважний стан «павутиноподібної» моделі буде стійким, якщо існують границі:
де
— рівноважна ціна.
Математичні співвідношення, що відображають закон попиту — пропозиції, можуть бути проілюстровані рис. 2.2.2.
Г
Ціна,
X
13. Постановка задачі економіко-математичного моделювання. Сутність понять: «параметри», «змінні», «цільова функція», «система обмежень», «оптимальний план».
Подамо схематично довільну економічну систему у такому вигляді:
Параметри сk (k = 1, 2, ..., l) є кількісними характеристиками системи.
Частина параметрів сk для певної системи може бути сталими величинами, а частина — змінними, тобто залежатиме від певних умов.
Змінні величини бувають незалежними чи залежними, дискретними чи неперервними, детермінованими або випадковими.
Вхідні змінні економічної системи бувають двох видів: керовані xj (j=1,2,...,n), значення яких можна змінювати в деякому інтервалі; і некеровані змінні yi (і=1,2, ..., m), значення яких не залежать від волі людей і визначаються зовнішнім середовищем. Залежно від реальної ситуації керовані змінні можуть переходити у групу некерованих і навпаки.
Кожна економічна система має певну мету свого функціонування. Ступінь досягнення мети, здебільшого, має кількісну міру, тобто може бути описаний математично.
Нехай F – вибрана мета (ціль). За цих умов вдається, як правило, встановити залежність між величиною F, якою вимірюється ступінь досягнення мети, вхідними змінними та параметрами системи:
F = f (x1, x2, ..., xn; y1, y2, ..., ym; c1, c2, ..., cl). (1)
Функцію F наз. цільовою функцією. Для екон. с-ми це є ф-ія ефективності її функціонування та розвитку, оскільки значення F відображує ступінь досягнення певної мети.
У заг. вигляді задача економіко-матем.модел-ня формулюється так:
Знайти такі значення керованих змінних xj, щоб цільова функція набувала екстремального (максимального чи мінімального значення).
Отже, потрібно відшукати значення
.(2)
Можливості вибору xj завжди обмежені зовнішніми щодо с-ми умовами, параметрами виробничо-екон.ї с-ми тощо.
Ці процеси можна описати системою математичних рівностей та нерівностей виду:
(3)
Тут
набір символів (
,
=,
)
означає, що для деяких значень поточного
індексу і
виконуються нерівності типу
,
для інших – рівності (=), а для решти –
нерівності типу
.
С-ма (3) наз. системою обмежень задачі. Вона описує внутрішні технологічні та екон. процеси функціонування й розвитку виробничо-економічної системи, а також процеси зовнішнього середовища, які впливають на результат діяльності системи. Для економічних систем змінні xj мають бути невід’ємними:
. (2.4)
Залежності (2)—(4) утворюють економіко-математичну модель економічної системи. Розробляючи таку модель, слід дотримуватись певних правил:
1. Модель має адекватно описувати реальні технологічні та економічні процеси.
2. У моделі потрібно враховувати все істотне, суттєве в досліджуваному явищі чи процесі, нехтуючи всім другорядним, неістотним у ньому.
3. Модель має бути зрозумілою для користувача, зручною для реалізації на ЕОМ.
4. Необхідно, щоб множина змінних xj була не порожньою.
План, за якого цільова функція набуває екстремального значення, наз-ся оптимальним. Оптимальний план є розв’язком задачі економіко-математичного моделювання (2)—(4).