- •1.Руська трійця.
- •2.Нова українська література( Котляревський, Квітка Основ’яненко, Шевченко)
- •4.Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. 18-19 ст.
- •5.Боротьба православ’я та католицизму як ситуація культурного вибору.
- •6.Братський рух та його культурні здобутки.
- •7.Виникнення та розвиток друкарства в Україні
- •8.Візантійська релігійна традиція в українській культурі.
- •9.Внесок українськиї вчених світової культури і техніки.
- •10.Внесок української культури у світовий культурно – історичний процес
- •11. Вплив грецькоъ та римськоъ культури на культурний процес населення Пывнычного Причорноморя.
- •12.Вплив російської державно-культурної політики на формування української культури (XVIII-XX).
- •13.Вплив ситуації поліконфесцйності на культурний ландшафт сучасної України
- •14.Дисиденський рух в Україні.
- •15.Еволюція уявлень про культуру
- •16.Запровадження християнства на Русі і його значення для розвитку культури.
- •17.Західноєвропейські впливи в історії української культури
- •18. Звичаї та обряди українського народу 14-17 ст.
- •19. Здобутки і втрати культурного будівництва в Україні в 1960 -80 р.
- •21. Ідеологічна уніфікація творчості в культурно-мистецькому житті України в радянський період, її денаціоналізація.
- •22.Індивідулізмі і волюнтаризм у творчості Українки, Хвильового.
- •23.Індивідуалізм і колективізм в козацькій традиції
- •24. Історичні передумови виникнення української культури
- •25. Історичні умови культурного життя українського народу др. Пол. Хvіі-хvііі ст..
- •1. Особливості розвитку української культури у іі пол. Xviі - XVIII ст.
- •26 Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство
- •28 Культура антів
- •30 Культура україни під час кризи радянської системи (60-80ті роки).
- •31 Культура її зміст та функції у суспільстві.
- •32 Культурні здобутки Київської Русі (10-12 ст)
- •33 Культурні здобутки української діаспори.
- •34 Культурне надбання дохристиянської Русі.
- •35 Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •36 Культурно-просвітницька діяльність діячів греко-котолицької церкви( Шептицький, й.Сліпий)
- •37 Лицарський епос та його продовження в козацькій культурі.
- •38 Література, поезія , драматургія періоду українізації.
- •44. Народницький період національно-культурного відродження.Кирило-Мифодіївське брацтво.
- •45.Національно-духовне відродження і розвиток культури в Україні в сучасних умовах.
- •46. Нова українська література (Котляревський,Квітка – Основ’яненко,Котляревський).
- •47.Образ в Україні у творах романтиків XIX ст.
- •49.Освіта,наука,мистецтво за гетьманату в 20.Ст.
- •51.Особливості українського модернізму
- •52.Перспективи культурного розвитку України за умов незалежності та в контексті її геополітичного становища.
- •53.Піднесенні національно-культурного відродження в Україні на поч..XXст.
- •54.Побут,звичаї та обряди українського народу (поч..XIV – перша пол.XVII ст.)
- •55. Політика «Коренізації» в Україні в радянський період
- •56.Пореволюційний національно- культурний розвиток в Україні(1917-1930рр.)
- •57.Початок «відлиги» в культурному житті України.Активізація інтелігенції в 60- ті рр..
- •59.Проблема цивілізаційної приналежності української культури
- •61.Розвиток освіти та наукових знань на теренах України початку XIV перша пол. XviIстоліття
- •62. Розвиток філософської думки в Україні (г.Сковорода, п.Юркевич)
- •63.Роль Церкви в розвитку української освіти XIV- xviIсторіч.
- •64. Світове значення українського кіномистецтва (о.Довженко, с.Параджанов, і.Миколайчук).
- •65. Селянство, як носій культурного традиціоналізму.
- •66. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури кін. 18-19 ст.
- •67. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури на поч. 20 ст.
- •68. Співвідношення «земного» і «небесного» у бароковій культурі.
- •69. Стан освіти і шкільництво в Галичині.
- •70. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури на поч. 14 – кін. 17 ст.
- •71. Сучасні концепції культури.
- •72. Т.Шевченко та м.Драгоманов як провідники української національної ідеї.
- •73. Татарський та турецький впливи на український побут і національний характер.
- •74. Трипільська культура.
- •75. Українська демонологія та традиційні звичаї й обряди українців.
- •76. Українська культура в контексті «радянської багатонаціональної культури».
- •77.Українська культура в рамках міжнародних стосунків.
- •78.Українська культура в часи тоталітаризму(1930 – 1950 рр)
- •79.Українська культуру періоду Центральної Ради
- •80.Українська культура під гнітом татаро - монгольської навали.
- •81.Українське козацтво як культурний феномен.
- •82.Українське національно-культурне відродження 20 років
- •83.Феномен української греко-католицької церкви.
- •69. Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. Хіх – початок хх ст.).
- •Київська Русь
- •Середньовіччя
- •Кінець XVIII — початок XX ст.
- •Діаспора
- •Сучасність
- •Загальна характеристика
- •Історичний нарис Витоки
- •Культура Русі
- •XIII-XV століття
- •Музична і театральна культура України другої половини XVIII ст.
33 Культурні здобутки української діаспори.
Історія українського культурного процесу ХХ ст. характерна виникненням доволі чисельної еміграції. Ми майже нічого не знаємо про їх досягнення. Отже, надбання української діаспори ─ це тема, яка є доволі актуальною у сучасності. Українська культура почала розвиватися у різних країнах Європи, Американського та Австралійського континентів. Центрами української еміграції стали Прага та курортне містечко Подебради. З усіх українських митців найбільшої світової слави зажив Олександр Архипенко, який прибув до США ще в 1923 р. Він увійшов в історію мистецтва як один з основоположників культури модернізму. У Парижі створено бібліотеку ім. Симона Петлюри . Значним здобутком української діаспори стало відродження діяльності Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ) як спадкоємця заснованої в 1873 р. у Львові дослідницької установи тієї самої назви. У 1947-1951 pp. президія НТШ перебувала у Мюнхені, а потім переїхала в Сарсель, поблизу Парижа, де знаходиться й тепер.
Ціла мережа українських організацій була заснована в Австралії. Серед них можна виділити Жіночу асоціацію, молодіжні організації «Пласт», «СУМ», а також різноманітні профспілкові й творчі колективи.
34 Культурне надбання дохристиянської Русі.
Древні слов'янські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів. Основні заняття і суспільні відносини. Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов'янських племен. Для обробки землі предки сучасних українців застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней. До цього часу в лісостепу давно переважало двопілля - одне поле засівалося, а друге залишалося під паром. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво (лісове бджільництво) для основного населення Русі стали до того часу підсобними, хоч і дуже важливими, промислами.
Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Ковальська справа вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським. Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися майстри обробки шкір. Торгівля продуктами сільського господарства і ремесла, що зароджувалася, спочатку мала характер обміну як всередині общини, так і між племенами та землями. Згодом зародилися товарно-грошові відносини.
35 Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом,
що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в
період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін,
народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.
Серед них були письменники, поети, педагоги, перекладачі, вчені,
богослови, книговидавці, гравери, художники.Це Захарія
Копистеньский,письменник, автор історичного твору "Полинодія"(1622),
Памва Беринда- лінгвіст, гравер, енциклопедист, автор "Лексикону
славеноросського"(1627), удоєний в Києві титула "архитипографа церкви
Руської", Тарасій Земка, письменник, знавець мов, редактор, Лаврентій
Зизаній, автор підручників для шкіл, педагог, Кирило Дорофейович,
Олександр Митура, Тарасій Вербицький, Андрій Ніколаєвич та ін.
Просвітники гуртувались навколо друкарні Києво-Печерського
монастиря під покровом його архимандрита Єлисея Плетенецького.
Діяльність вченого гуртка справляла помітний вплив на патріотичні
почуття громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам.До них
належала й знатна киянка із шляхетського роду Волині Галшка
Гулевичівна.15 жовтня 1615р. вона вписала до Київських магістрацьких
книг дарчу, за якою свій дім з землею і "всіма до нього належностями"
дарувала під фундування монастиря й школи для дітей "народу руського,
православного...А щоб тая фундацій скуток свій брала,- писала
Гулевичівна,-тозараз...в той двір...школу впровадила й впроваджаю".Таким
чином 15 жовтня 1615р. розпочала свою діяльність школа, яка ввійшла в
історію я Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської
академії.