Тема 3. Функцiї управлiння

1.Функцiї управлiння.

Функції управління — це об'єктивно обумовлені загальні напрями або сфери діяльності, які у сукупності забезпечують ефективну кооперацію спільної праці.

1. Функція планування

Вирішує те, якою повинна бути мета організації і що мають робити члени організації, щоб досягти її. За своєю суттю, функція планування відповідає натри основні питання:

1.Де ми знаходимось па даний час? 2. Куди ми хочемо рухатись? З.Як ми збираємось це зробити?

2. Організація

Організовувати - значить створювати певну структуру. Існує багато елементів, які необхідно структурувати, щоб організація могла виконувати свої плани і досягти таким чином, своєї мети.

3. Мотивація

Завдання функції мотивації полягає в тому, щоб члени організації виконували роботу у відповідності з делегованими їм обов'язками і узгоджуючись з планом.

4. Контроль

Контроль - це процес забезпечення досягнення мети.

10. Принцип єдиноначалля. Принцип, согласно которому полномочия руководства в компании, организации, подразделении концентрируются в руках одного лица - руководителя. ПРИНЦИП ЕДИНОНАЧАЛИЯ — принцип организации управления, свойственный централизованным, линейным структурам управления, состоящий в том, что главные функции и полномочия руководства на предприятии, в учреждении, подразделении концентрируются в руках.

2.Основнi пiдходи до видiлення функцiй управління.

1. Процесний підхід розглядає управління взаємопов’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у такій послідовності:як серію

Кожна функція управління, в свою чергу, складається з взаємопов’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій.

2. Системний підхід. Його представники стверджують, що організацію слід розглядати як систему у єдності частин, з яких вона складається та зв’язків з її зовнішнім середовищем. Тільки такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління. Схематично системний підхід до управління можна представити так:

3. Ситуаційний підхід визнає, що хоча загальний процес управління і є однаковим, специфічні прийоми, які використовує керівник повинні змінюватися залежно від ситуації.

Сутність ситуаційного підходу можна краще усвідомити у процесі співставлення принципового та ситуаційного мислення.

3.Сутнiсть, функцiї та вигоди стратегiчного планування. Стратегічне планування являється однією з основних функцій стратегічного управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Стратегії мають ряд особливостей: 1) процес розробки стратегії не завершується якоюсь негайною дією. Він закінчується встановленням загальних напрямків, рухаючись по яких фірма

досягне успіху. 2) сформульована стратегія використовується для розробки стратегічних проектів методом пошуку. 3) під час формування стратегії не можна передбачити всі можливості, які виникнуть в майбутньому. 4) поява більш точної інфрмації спроможна піддати сумнівну обгрунтованість первісного стратегічного вибору.

Процес стратегічного планування складається із трьох фаз:

Фаза А - формулювання стратегії.

Фаза В — надання стратегії конкретної форми.

Фаза С — оцінка і контроль.

Однією з умов формулювання фірмою своєї стратегії являється виникнення раптових змін в навколишньому середовищі. Їх причиною може бути насичення ринку, технологічні зрушення, непередбачений успіх нового товару, поява числених нових конкурентів і т.д.

4. Цiлi органiзацiї та фактори, якi їх визначають. Цели — это конкретное состояние отдельных характеристик организации, достижение которых является для нее желательным и на достижение которых направлена ее деятельность. Существует четыре сферы, в которых организации устанавливают свои цели: 1) доходы организации; 2) работа с клиентами; 3) потребности и благосостояние сотрудников; 4) социальная ответственность.

При определении миссии организации необходимо учитывать:

- формулировку задачи организации с точки зрения производства ею товаров или услуг, а также основных рынков и ключевых технологий, используемых в организации; - положение фирмы по отношению к внешней среде; - культуру организации: какой рабочий климат существует в данной организации; какой тип работников привлекает данный климат; каковы основы взаимоотношений руководителей фирмы с рядовыми сотрудниками; - кто является клиентами (потребители), какие потребности клиентов (потребителей) фирма может успешно удовлетворить.