Лабораторние и практические

Крім того, належить подбати про те, щоб фермерському господарству видали одну копію довідки за формою №4-ОПП, яку потрібно пред'являти в установах банків, де буде відкрито поточні рахунки підприємства та в інших органах державної влади.

Однак візити до податкової інспекції на цьому не закінчуються, оскільки фермерському господарству відразу необхідно обрати систему оподаткування, обліку та звітності.

Крок сьомий. Фермерське господарство, як юридична особа, що використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), відповідно до законодавства є платником єдиного соціального внеску.

Взяття на облік в такому випадку здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням фермерського господарства на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей.

У день отримання зазначених відомостей органи Пенсійного фонду України направляють відомості про юридичних осіб до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який приймає рішення про віднесення до класу професійного ризику виробництва та не пізніше наступного робочого дня направляє органу Пенсійного фонду України повідомлення про віднесення фермерського господарства до класу професійного ризику виробництва.

Повідомлення про взяття фермерського господарства на облік як платника єдиного внеску безоплатно надсилається йому поштою з повідомленням про вручення наступного робочого дня після дня взяття на облік в органі Пенсійного фонду України.

У разі незгоди зі встановленим розміром єдиного внеску платник протягом десяти робочих днів з дня надходження повідомлення про взяття на облік має право звернутися до органу Пенсійного фонду України з письмовою заявою про зміну розміру єдиного внеску.

Крок восьмий. Враховуючи зміни, внесені у 2011 році чинним законодавством України для виготовлення печатки не передбачено дозволу органів Міністерства внутрішніх справ України. Тому, щоб її виготовити достатньо керівнику або довіреній особі звернутися до штемпельно-граверної майстерні, яка займається виготовленням печаток. Найчастіше, при її виготовленні вимагають лише оригінал виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та оригінал паспорта керівника (або його копію, якщо звертається довірена особа, для якої необхідно мати відповідну довіреність).

Крок дев'ятий. Перелік документів, необхідних для відкриття банківського рахунку, включає по різних банках від 7 до 18 позицій.

Але всі вони вимагають подання наступних документів:

- заяву на відкриття рахунку встановленого зразка. Її підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

- копію належним чином зареєстрованого Статуту фермерського господарства, засвідчену нотаріусом чи органом, який реєструє;

- копію документа (ф. №4-ОПП), що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріусом або уповноваженим працівником банку;

- картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів фермерського господарства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріусом або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитку печатки підприємства;

- довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України (оригінал). В обов'язковому порядку в зазначеній довідці має бути вказана установа банку. Уповноважений працівник банку, який приймає документи на відкриття рахунку, зобов'язаний відповідним чином оформити відривну частину довідки та повернути її клієнту для подання протягом 30 днів до органів Пенсійного фонду України;

- копію довідки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріусом або органом, що видав довідку, чи уповноваженим працівником банку.

Зазвичай установи банків вимагають додатково надати копії чотирьох сторінок паспорта та копії довідок про присвоєння ідентифікаційного коду усіх осіб, які мають право першого та другого підпису на фінансових документах, копії документів (накази, розпорядження, протоколи) про призначення осіб, які мають право першого та другого підписів у картці із зразками підписів, на відповідні посади.

Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Відмітки банку».

Протягом трьох робочих днів від дня відкриття рахунку, враховуючи й день відкриття, про це необхідно повідомити податкову інспекцію особисто або поштою (з повідомленням про вручення).

Паперові документи про реєстрацію юридичної особи у вищезгаданих органах потрібно отримувати безпосередньо у цих органах, або в «єдиному реєстраційному вікні» (якщо таке функціонує при місцевому органі державної реєстрації). Хоч в законодавстві і передбачений обов’язок відповідних державних органів відправляти документи поштою, на практиці це не завжди працює.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет водного господарства, будівництва та

землевпорядкування

Кафедра геодезії,

картографії та землеустрою

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

з дисципліни

“КАДАСТР ТА ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА

НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ”

Виконали:

студенти 4 курсу 3 групи ГКЗ

денної форми навчання

Яценко В. В.

Перевірив: асистент Польова І.С.

Херсон - 2018

Практична робота № 3

Тема: Кадастрове зонування земель населених пунктів.

Мета: Навчитися визначати та наносити на індексну карту села кадастрові номери кварталів та кадастрові номери земельних ділянок.

Кадастрове зонування – це одна зі складових частин державного земельного кадастру. Відповідно до статті 197 Земельного кодексу України кадастрове зонування охоплює:

а) місця розташування обмежень щодо використання земель;

б) межі кадастрових зон і кварталів;

в) межі оціночних районів і зон;

г) кадастрові номери (території адміністративно-територіальної одиниці).

Обмеження – це перелік дій (право третіх осіб), що обмежують права власника або користувача щодо розпорядження або користування земельною ділянкою.

Земельним кодексом України (ст. 90, 91, 95, 96) встановлено права та обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.

Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором через встановлення:

а) заборони на передачу в оренду (суборенду);

б) умов прийняття спадщини тільки визначеними спадкоємцями;

в) заборони на провадження окремих видів діяльності;

г) заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього вигляду нерухомого майна;

д) умови дотримання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

є) інших зобов’язань, обмежень або умов.

Особливим видом обмеження прав на землю, дія якого “прив’язана” до землі, є обтяження земельної ділянки.

Обтяження на використання землі – це право на земельну ділянку, включаючи право на заставу, оренду, сервітути, обмеження, обов’язки за договором, рішення суду про передачу прав та інші встановлені законодавством права щодо землі.

Одним із випадків встановлення обтяження земельної ділянки є використання її як об’єкта застави (іпотеки), за якої встановлюються обмеження щодо розпоряджання земельною ділянкою її власником на період до виконання іпотекодавцем свого іпотечного боргового зобов’язання. Обтяження земельної ділянки має місце і у разі встановлення земельного сервітуту, а також накладення за рішенням суду заборони щодо відчуження земельної ділянки з метою забезпечення позову тощо.

Об’єктами кадастрового зонування є зони особливого режиму використання земель:

- охоронна зона;

- зона санітарної охорони;

- прибережна захисна смуга;

- зона особливого режиму;

- санітарно-захисна зона;

- шумова зона;

- обмеження, обтяження і земельні сервітути;

- зони мінімальних відстаней;

- зони теплових мереж

Кадастровий номер земельної ділянки ‒ індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки [2].

В Україні створюється єдина система присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.

Кадастровий номер присвоюють земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об’єднання земельній ділянці присвоюють новий кадастровий номер. При цьому попередній отримує статус архівного і надалі не використовується.

Актуалізацію чергового кадастрового плану здійснюють територіальні органи Держкомзему.

Плату за присвоєння кадастрового номера земельній ділянці не стягують.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:

КОАТУУ : НКЗ : НКК : НЗД,

де, КОАТУУ ‒ десятизначний код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014—96, останніми двома цифрами якого є нулі;

НКЗ ‒ двозначний номер кадастрової зони ‒ сукупність кадастрових кварталів у межах або за межами населеного пункту (максимальна кількість кадастрових зон у межах одного об’єкта адміністративно-територіального устрою становить 99);

НКК ‒ тризначний номер кадастрового кварталу ‒ компактне об’єднання земельних ділянок із природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо, в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999);

Для встановлення меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яку здійснюють у процесі грошової оцінки земель.

За межами населеного пункту таке територіальне об'єднання, як кадастровий квартал, не виділяють, хоч, на думку науковців, може виникнути потреба виділити, наприклад, сівозмінний масив чи групу полів або ж підприємства іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення, але сама назва "квартал" для цього не дуже підходить.

Виділення кадастрових кварталів необхідне для забезпечення можливості створення резерву потенційно достатньої кількості кадастрових номерів в умовах виникнення значної кількості земельних ділянок у результаті виділення земельних часток (паїв) у натурі у вигляді окремих земельних ділянок, які в перспективі можуть бути залучені в земельний обіг.

Кадастровий квартал – це компактна зйомка у часі сукупності земельних ділянок на території кадастрової зони.

Як межі кварталів можуть використовуватися по осьовій лінії дороги, лінії тротуарів, межі землеволодіння, червоні лінії.

Межа кварталу поділяється полігоном або полілінією, що проходить через характерні точки, вузли з фіксованими координатами. Перспективнішим вважають хід, який базується на топологічному способі опису меж кадастрових кварталів, коли вони збігаються з межами землекористувань.

НЗД ‒ чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

індексної кадастрової карти ‒ графічне зображення кадастрових зон і кварталів, розташованих у межах адміністративно-територіальних утворень (село, селище, місто, район), із зазначенням їх номерів;

Практична робота № 4

Тема: Інвентаризація земель населених пунктів.

Мета: Ознайомитися з особливостями інвентаризації земель у населених пунктах.

Завдання 1. Опрацюйте теоретичний матеріал до відповідної теми.

Завдання 2. Складіть 12 тестових завдань різного рівня складності до відповідного теоретичного матеріалу.

Практична робота № 5

Тема: Обмір і облік земельної ділянки одержаної громадянином для використання у сільському господарстві

Мета: Навчитися визначати площу земельної ділянки і житлових будівель в камеральних умовах.

Основним завданням земельного кадастру є визначення фактичних розмірів землеволодінь і землекористувань у населених пунктах з розподілом їх за складом угідь.

Основою отримання інформації для обліку кількості земель є проведенні» великомасштабних зйомок. Це громіздка і дуже важка робота. Проте потреба швидкого отримання інформації часто вимагає, не чекаючи зйомок у повному обсязі, одержання її методом обліку земельних ділянок у межах кожного кварталу населених пунктів.

При проведенні обліку земель населених пунктів точність земельно- облікових даних повинна бути вищою, ніж земель за межами населених пунктів. Це пояснюється тим, що в населених пунктах земельні ділянки мають невеликі розміри, і з правової та економічної точки зору потребують більш точного відображення як на місцевості, так і на картографічному матеріалі.

Ведення Поземельної книги. Внесення відомостей до Поземельної книги здійснюється після внесення запису про земельну ділянку до Книги записів (реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі).

Поземельна книга містить інформацію, яка дає змогу відновити послідовність утворення (оформлення) об'єкта земельної власності і інших змін, що мали місце з часу внесення відомостей до Поземельної книги.

Формування нового запису (нового аркуша) в Поземельній книзі повинно здійснюватися у разі зміни відомостей щодо земельної ділянки. Формування нового запису (нового аркуша) Поземельної книги виконується відповідальним спеціалістом органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів із письмовим пояснення таких дій.

Новому аркушу присвоюється наступний номер аркуша відповідного розділу. На аркуші Поземельної книги, відомості якої втратили чинність здійснюється відповідний запис про закриття аркуша. Закритий аркуш зберігається довічно в Поземельній книзі.

Внесення змін (виправлень) до Поземельної книги здійснюється за заявою власника (користувача) земельної ділянки на основі обґрунтовуючих документів, завірених органом, який прийняв рішення або нотаріусом.

При купівлі-продажу, даруванні або будь-якій іншій формі передачі прав на земельну ділянку, без зміни її меж та цільового призначення, здійснюються відповідні записи у Поземельну книгу про зміну власника (користувача) земельної ділянки.

Відповідальність за ведення Поземельних книг покладається на осіб згідно з наказом начальника районного (міського) управління (відділу) земельних ресурсів.

Додаток А2

ЕСКІЗ АБРИС

Земельної ділянки гр. В населеному пункті _______________________________________________

« » 200 р.

Склав(технік,ст.т-к., інженер) Перевірив

Додаток А3

СХЕМА розбивки земельної ділянки па прості геометричні фігури для вирахування площі

« » 200 р.

Виконав:

Перевірив: