Практична робота 7

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7

Тема: застосування кадастрових даних для організації раціонального використання земель населених пунктів.

Мета: набути навички під час застосування кадастрових даних для організації раціонального використання земель населених пунктів.

Хід роботи.

1. Опрацюйте теоретичний матеріал.

2. Дайте письмову відповідь на запитання.

3. Що на вашу думку являє собою раціональне використання земель населених пунктів? Яким чином можна вплинути на організацію раціонального використання земель населених пунктів? Свою думку обґрунтуйте.

Завдання 2. Запитання.

1. Що включає в себе державний земельний кадастр населених пунктів?

Державний земельний кадастр населених пунктів включає: кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, державну реєстрацію земельних ділянок, облік і якості земель.

2. Які показники необхідні для обліку якості земель?

• тип ґрунту;

• механічний склад;

• забезпеченість ґрунтів поживними речовинами;

• кислотність;

• еродованість;

• засоленість;

• солонцюватість;

• солончаковість тощо.

3. Якими показниками характеризуються дані про бонітування ґрунтів?

• площа земельних ділянок;

• бал бонітету;

• економічна оцінка.

4. Які методи використовуються для отримання земельно-кадастрових даних?

Для обчислення площ земельних ділянок проводяться зйомки місцевості.

Для визначення показників природних властивостей ґрунтів – обстеження земель.

Для економічної оцінки – збір, обробка й аналіз статистичних даних про господарське використання земель.

5. Що передбачає кадастрова зйомка території?

• геодезичне встановлення меж земельних ділянок;

• погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами;

• відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

• встановлення меж частин земельної ділянки, які мітять обмеження та обтяження щодо використання землі;

• виготовлення кадастрового плану.

6. Що таке земельно-кадастрові роботи?

Це не разовий захід, а постійний процес й оновлення даних про стан земель.

7. Від чого залежить достовірність даних ДЗК?

Залежить від способів одержання даних про правовий, природний і господарський стан земель.

8. Що є джерелом одержання кадастрових даних?

Картографічні матеріали, текстові документи, дані кадастрових зйомок.

9. Яку вимогу земельного кадастру повинні задовольняти картографічні матеріали?

Картографічні матеріали повинні забезпечувати необхідну точність земельно-кадастрових відомостей.

В умовах дрібної контурності масштаб 1 : 10 000.

У степу – 1 : 25 000.

У районах і господарствах з великою питомою вагою багаторічних плодових насаджень – 1 : 5 000.

В містах, селищах і селах – 1 : 2 000 і 1 : 500.

10. Яку інформацію отримують із матеріалами аерофотозйомки?

• межі окремих земельних ділянок;

• площі;

• межі переходу ґрунтових відмінностей;

• межі ділянок з різною трав’янистою рослинністю.

Завдання 3. Що являє собою раціональне використання земель населених пунктів?

Планомірне і раціональне використання земель населених пунктів досягається через управління цими землями, зокрема, при розв'язанні питань планування і забудови, зумовлених рівнем розвитку продуктив­них сил, характером виробничих відносин.

Управління здійснюється у таких архітектурно-планувальних формах, як схема районного плану­вання, генеральний план, проект детального планування, правила забу­дови, проект земельно-господарського впорядкування території. Вони мають важливе практичне значення для регулювання землекористу­вання в населених пунктах.

Для виконання архітектурно-планувальних робіт щодо прогнозування використання земель і перспективного роз­витку населених пунктів необхідно мати вихідну інформацію про сучас­ний правовий, природний та господарський стан земель. Така інформа­ція забезпечується в процесі проведення земельного кадастру.