Господ та внуріш госпд розрх

Господарський та внутрішньогосподарський розрахунок

В умовах становлення ринкових відносин в Україні важливе значення мають економічні методи господарювання, тому підвищуються вимоги до організації, планування і управління виробництвом з метою підвищення рівня використання засобів виробництва й трудових ресурсів, матеріального стимулювання тощо. Одним з основним засобів втілення цих умов є господарський розрахунок.

Господарський розрахунок - це економічний метод організації вироб­ничої діяльності підприємств, який повинен забезпечувати рентабельність та самофінансування підприємства. А це означає, що за рахунок виручки від реалізації продукції і послуг підприємство покриває всі витрати на виробництво продукції і отримує прибуток, який дає змогу вести розширене виробництво.

В основі господарського розрахунку лежить матеріальна заінтересо­ваність у наслідках виробництва, що в свою чергу веде до збільшення виробництва продукції та підвищення її рентабельності, розподілу за працею, а також керування у своїй діяльності відповідними економічними категоріями: собівартість, ціна, чистий доход, прибуток, фінансування тощо.

У процесі впровадження і функціонування господарського розрахунку виникають дві основні форми економічних взаємовідносин – зовнішні і внутрішні. Зовнішні, зазвичай, включають взаємовідносини підприємства з державою та іншими підприємствами, організаціями. Внутрішні включають взаємовідносини підприємства і виробничих підрозділів.

Загальногосподарський розрахунок передбачає розв’язання питань діяльності підприємства як юридичної особи у цілому і питань його виробництва, сфери обігу та соціального розвитку а саме:

- виконання договорів (контрактів) на реалізацію продукції;

- матеріально-технічне забезпечення підприємства;

- організацію фінансово-кредитних відносин підприємства;

- податкову систему;

- встановлені для підприємства замовлення на товарну продукцію, рівень цін на неї.

Ефективність системи загальногосподарського розрахунку забезпечується при впровадженні внутрішньогосподарського розрахунку, тобто створення умов режиму економії праці і коштів на основі матеріальної заінтересованості та відповідальності в кожній виробничій одиниці.

Загальногосподарський і внутрішньогосподарський розрахунок тісно пов’язані між собою, але відрізняються організаційними формами, складом показників, які використовуються в процесі планування, обліку і контролю.

Внутрішньогосподарський розрахунок - це метод планової організації господарської діяльності підрозділів підприємства з виконання планових, завдань, збільшення виходу продукції високої якості при зниженні витрат на її одиницю па основі матеріальної заінтересованості в кінцевих результатах роботи.

Для впровадження внутрішньогосподарського розрахунку в структурних підрозділах підприємства потрібно:

- визначити склад внутрішньогосподарських підрозділів, які будуть переведені на господарський розрахунок;

- закріпити на постійно за госпрозрахунковими підрозділами землю, засоби виробництва, робочу силу;

- визначити відповідальність підрозділів за неефективне використання цих факторів виробництва;

- провести економічний аналіз всієї виробничо-господарської діяльності підрозділів; розробити і затвердити Положення про внутрішньо­господарський розрахунок;

- визначити характер взаємовідносин підрозділів і керівництва підприємства;

- розробити і довести до кожної госпрозрахункової одиниці планові завдання з виробництва продукції та ліміти матеріальних витрат і коштів;

- організувати облік та контроль за виконанням госпрозрахункових завдань;

- розробити та довести до госпрозрахункових підрозділів систему матеріального заохочення за результатами виробництва;

- визначити порядок підведення підсумків (економічної ефективності) при впровадженні внутрішньогосподарського розрахунку.