3. Основні категорії статистики та її сучасна структура

У статистиці, як і в кожній науці, є свої, властиві їй, поняття і терміни. Основними з них є:

• статистична сукупність;

• ознака, статистична закономірність;

• статистичний показник.

Статистична сукупність – безліч (сукупність) однорідних явищ, узятих разом в певних межах часу і простору. За формою вираження ознаки діляться на:

• кількісні – ті, які можна виразити кількісно (числом);

• атрибутивні (якісні), які числом виразити не можна (стать, професія, сімейний стан).

Кількісні зміни значень ознаки в одиниць сукупності називаються варіацією, а самі ознаки – варіюючими.

ознака є статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається такою, що варіює, а відмінність, коливання значень ознаки — варіацією.

Статистична закономірність – це кількісна закономірність зміни в часі і просторі масових соціально-економічних явищ.

Статистичний показник – узагальнена кількісна оцінка (характеристика) властивостей явищ, що вивчаються.

Залежно від мети дослідження, статистичні показники поділяються на два види:

• обліково-оцінні, що характеризують розмір (обсяг, рівень) соціально-економічних явищ у конкретних умовах місця і часу;

• аналітичні, що характеризують особливості розвитку масового явища, що вивчається, – співвідношення його окремих частин, ступінь розповсюдження в просторі, зміни в часі, взаємозв'язок з іншими явищами, типовість тощо.

Статистичний показник характеризується чотирма обов'язковими атрибутами (властивостями, особливостями):

• смислове поняття (національний дохід, товарообіг);

• кількісна оцінка;

• місце;

• час.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.

2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

4. Сутність статистичного спостереження, його основні етапи, форми, види

Вивчення і відображення соціально-економічних процесів і явищ статистика здійснює за допомогою статистичних показників, одержуваних в результаті статистичного дослідження.

Статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів:

1 Статистичного спостереження.

2 Зведення і групування матеріалів, зібраних в результаті статистичного спостереження.

3 Обчислення узагальнюючих статистичних показників, що характеризують явище, що вивчається, та їх аналізу.

Статистичне спостереження – це планомірний, науково організований збір масових даних про явища і процеси суспільного життя.

Процес статистичного спостереження складається з:

• проектування (планування) статистичного спостереження (складання докладного плану);

• підготовки статистичного спостереження (підготовка бланків, інструкцій, підбір кадрів);

• здійснення статистичного спостереження;

• контролю одержаних матеріалів статистичного спостереження

До зібраних даних і до самого статистичного спостереження ставиться ряд вимог.

1 Дані повинні бути повними, а не уривчастими або випадковими.

Під повнотою розуміють:

А) повноту просторового охоплення, тобто повне охоплення одиниць досліджуваної сукупності;

Б) повноту охоплення сторін, тобто охоплення всіх істотних сторін явища, що вивчається;

В) повноту охоплення за часом, тобто наявність даних за максимально тривалі, безперервні проміжки часу

Особливою формою повноти даних є типові дані, які відображають всі основні сторони, властивості і специфіку досліджуваного явища або процесу.

2 Дані повинні бути достовірними і точними, тобто відповідати об'єктивній дійсності.

3 Дані повинні бути зіставними.

4 Дані повинні бути своєчасними (особливо важливо для оперативного управління).

Нині поширені три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність — це форма спостереження, згідно з якою кожний суб’єкт діяльності регулярно подає відповідну інформацію до державних органів статистики та певних відомств у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми. Звітність характеризується такими властивостями, як обов’яз­ковість, систематичність, вірогідність.

Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та діяльності, що не вловлюються звітністю (перепис, облік, спеціальне обстеження, опитування).

Почала відроджуватися така форма спостереження, як статистичний реєстр — список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування.

Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

1. За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.

   1. Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів. Винятком є перепис населення, який поєднує суцільне та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.

   2. Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати не всі одиниці сукупності, а лише їх певну частину. До таких спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

      1. Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку.

      2. Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження.

      3. Монографічне обстеження — це ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення

      4. Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

      5. Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

2. Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

   1. Поточне спостереження — це систематична реєстрація фактів щодо явищ, у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.

   2. Періодичне спостереження проводиться через певні проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих площ, технологій тощо, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.

   3. Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу..

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом.

Документальний облік — це обстеження, коли факти реєструють за даними, наведеними в документах первинного обліку.

Опитування може здійснюватись по-різному: експедиційним способом, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним шляхом.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Такий спосіб застосовується під час переписів населення в Україні.

Самореєстрація означає, що факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-облі­ковців.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій. Цей спосіб широко використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів, а також під час відстежування руху товарів у специфічних умовах ринку.