1. Аналіз інформації, отриманої за допомогою соціологічного дослідження.

Соціологічне дослідження проводилося у формі опитування у формі анкетування.

Респонденти – студенти віком до 25 років, які проживали або проживають у сільській місцевості. В результаті дослідження було опитано 20 осіб.

Проведене дослідження було спрямоване на виявлення наступного соціологічного стану безробітної молоді на селі:

• Чи зайнята молода людина на селі?

• Чи шукають безробітні собі роботу?

• Чи важко знайти роботу?

• Чи надається інформація про вакансії?

• Як почувають себе емоційно безробітні люди?

• Чи сподіваються безробітні знайти собі роботу у сільській місцевості?

• В чому ви вбачаєте розвиток нашої країни?

Результати показали, що 85% опитаних стверджують, що роботу у сільській місцевості дуже важко знайти і те, що людям мало відомо про вакансії на роботу. Також 60% опитаних вказали на їхнє занепокоєня через відсутність роботи. Отож, можна стверджувати, що молоді люди у сільській місцевості знаходяться у важкому стані відносно їхньої зайнятості, що може спровокувати негативні соціальні наслідки.

Дещо нестандартним є останнє запитання. Його метою є визначення того, як діти ставляться до праці загалом. Воно було сформульоване в такому вигляді:

• В чому ви вбачаєте розвиток нашої країни?

Близько 55% респондентів відповіли, що шляхом до реального економічного розвитку України є розвиток сільського господарства; 25% - зазначили, що розвиток можливий завдяки розвитку інтенсивного виробництва та промисловості; 20% - вважають, що завдяки розвитку невиробничої сфери.

Аналізуючи дані результати не можна сказати, що якась відповідь є неправильною. Проте варто зазначити, що більшість акцентувала увагу на трудомісткому розвитку. Це означає, що праця в їхньому розумінні не лише спосіб для існування, але й одна з ключових елементів мети життя.

Ііі. Розділ. Підсумки проведеного дослідження.

1. Висновки і пропозиції.

Багато молодих людей чітко усвідомлюють необхідність особистої ініціативи і мають намір самостійно вибиратися з несприятливої ситуації, що відбувається, звичайно, не від хорошого життя, а в силу вимушених обставин, коли допомоги з боку чекати не доводиться.

Отже, більшість респондентів виходить з того, що краще всього використовувати власні канали працевлаштування. Багато хто обирає взаємодія з відповідною службою під егідою держави, або звернення на пряму до роботодавця, кожен десятий готовий скористатися оголошеннями в пресі.

Отож, можна зробити наступні висновки про наслідки безробіття: робота для людини продовжує залишатися однією з головних цінностей і соціальних реалій. За допомогою роботи здійснюються соціальну взаємодію і процес соціалізації людини; сформована у людини система трудових мотивацій визначає поведінку людини в момент втрати роботи; система мотивів праці визначає вимоги безробітних до очікуваного місця роботи. Ймовірно, відбувається деяка трансформація цієї системи; страх перед безробіттям не зводиться до страху залишитися без матеріальних засобів. Крім економічного безробіття має і соціальний «портрет». Спостерігається: Зростання психологічних і психічних розладів, зниження адаптивних властивостей людини, погіршення здоров'я, зміна взаємовідносин з оточуючими і близькими людьми.