Іі. Розділ. Дослідження того як безробіття впливає на соціальний стан молоді..

1. Аналіз наукових досліджень з цієї теми.

Психологи виділяють декілька фаз розвитку специфічних стресових ситуацій при втраті роботи:

1. Фаза стану невизначеності та шоку. Людину охоплюють дуже важки переживання, особливо, якщо робота втрачена зовсім несподівано. Дуже часто на підставі цих переживань виникають серйозні хвороби або трапляються нещасні випадки.

2. Фаза настання суб'єктивного полегшення і психологічної адаптації до ситуації. Через декілька тижнів після втрати роботи і протягом перших трьох-чотирьох місяців, особливо за умов наявності певних грошових збережень, людина починає відчувати радість і задоволення життям, оскільки в неї з'являється можливість відпочити, виспатися та вільний час для особистих справ. Це викликає поліпшення здоров'я та настрою, що стимулює більш активні пошуки роботи.

3. Фаза загострення психологічного стану. Наступає після півроку вимушеної бездіяльності. У зв'язку з погіршенням фінансового, психологічного, соціального стану людину охоплює розпач. Дуже звужується коло спілкування, руйнуються життєві цілі та звички.

4. Фаза безпорадності та примирення з ситуацією. В наслідок постійних невдач у пошуках роботи у людини виникає апатія, розчарування та втрата надії. Безробітна особа припиняє пошуки роботи, звикає до стану бездіяльності та перестає бути часткою робочої сили.

На думку працівників Луганського центру профорієнтації громадян, як раз після шести місяців пошуку роботи починається найнебезпечніша фаза безробіття. Для фази характерні ознаки деструктивних змін особистості, а надалі — безпорадності і примирення з ситуацією. Людина починає звикати до бездіяльності, втрачає професіоналізм і здобуті навички. Але, на нашу думку, сьогодні найбільші негативні наслідки можуть мати не лише третя та четверта фази стресових ситуацій, що наступають внаслідок безробіття, а й перша. Оскільки до неї включається не лише безпосередня втрата робочого місця, а й очікування працюючою людиною можливості такого розвитку подій. Найбільші негативні наслідки викликає не саме звільнення, а його очікування, тривалий період невпевненості у власній долі. Як відомо «очікування смерті, гірше за саму смерть». Людина постійно перебуває у напруженому депресивному стані, що неминуче позначається і на її фізичному та психічному здоров'ї, та, як наслідок, на продуктивності праці.

Серед емоційних наслідків безробіття називають «низьку самооцінку, депресію, самогубство і необхідність психіатричного лікування в стаціонарі. Серед медичних проблем - порушення здоров'я, викликане стресами (зокрема, хвороби серця і нирок, алкоголізм і цироз печінки). У працівників, які до оголошення про звільнення мали нормальний артеріальний тиск, відразу ж після звістки про звільнення вона підвищувалася і залишалося високим до тих пір, поки вони знову не знаходили роботу. Стреси, викликані безробіттям, можуть скоротити тривалість життя і, отже, підвищити рівень смертності »Існує зв'язок між погіршенням відносин у родині (порушенням функціонування сім'ї) і дитячою смертністю, жорстким поводженням з дітьми, розлученням, конфліктами між батьками і дітьми, Необхідністю передачі дітей на опікунство. У дітей в сім'ях безробітних частіше, ніж у сім'ях працюючих, зустрічаються відхилення у поведінці, порушення роботи шлунково-кишкового тракту і безсоння. У подружжя безробітного спостерігаються ті ж психосоматичні симптоми, що й у нього самого. По всій імовірності, безробіття чинить негативний вплив на всіх, кого вона прямо чи опосередковано зачіпає.

Вчені виявили безсумнівну зв'язок між безробіттям і вбивствами, насильством і тюремним ув'язненням. «Вивчення справ правопорушень показує, що до 70% ув'язнених у момент арешту не мали роботи, що рецидивізму можна пояснити відсутністю роботи» Вплив безробіття на фінансове становище незаперечно. Працівникам та їх сім'ям часто доводиться жити на заощадження, продавати речі і мириться з більш низьким рівнем життя. Кому-то доводиться відмовлятися від будинку, автомобіля, оголошувати про банкрутство і навіть жити на допомогу по соціальному забезпеченню.

Мало відомо про "порозі терпимості", коли члени сім'ї безробітного ще зберігають здатність піклуватися один про одного. Є підстави вважати, що стрес, пов'язаний з безробіттям, знижує таку здатність, в результаті чого підлітки частіше втікають з дому, утриманців доводиться поміщати в установи системи соціального забезпечення; сім'я відторгає тих, кого вважає обтяжливими.

Незважаючи на зусилля соціальних працівників привернути увагу безробітних до свого тяжкого становища як до політичної проблеми, багато безробітних не схильні до політичної активності. Причина криється в остраху йти врозріз із загальноприйнятими нормами поведінки, побоюванням поставити під загрозу свої шанси знову знайти роботу.

За даними одного з досліджень, проведеного американськими вченими, збільшення безробіття серед молоді на 1%, за умови збереження його протягом 6 років, призводить у США до зростання загальної смертності на 2%, кількості самогубств на 4,1%, кількості вбивств на 5,7%, збільшення числа ув'язнених на 4%, збільшення кількості психічно хворих на 4% [4, с. 4]. Зрозуміло, що аналогічні наслідки спостерігатимуться і в інших країнах світу, зокрема й в Україні. Але молодіжне безробіття супроводжується ще більш вагомими негативними наслідками, які загострюються у кризовій ситуація на сільській території.

Дослідники, на жаль, ще не встановили повний перелік труднощів, які пов'язані з пошуком роботи, і тих складнощів отримання нової роботи, які існують в суспільстві, що не забезпечує загальну зайнятість. У державних службах працевлаштування офіційно реєструється тільки 12% вакантних робочих місць.