[Ред.]Хід операції

Пам’ятний знак депортованим українцям з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя у місті Самборі (Львівщина)

[Ред.]Формальний привід

Приводом до початку Операції Вісла стала загибель 28.03.1947 в районі с. Яблонкі (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА(ком.-майор С.Хрін) заступника міністра оборони (ІІ віце-міністр національної оборони) Польщі генерала К.Свєрчевського. Цього ж дня на засіданні політбюро ПРП було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства — Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське.

28 березня — постанова Політбюро ЦК ПРП: «W ramach akcji represyjnej wobec ludności ukraińskiej postanowiono: 1. W szybkim tempie przesiedlić Ukraińców i rodziny mieszane na tereny odzyskane (przede wszystkim Prusy płn.), nie tworząc zwartych grup i nie bliżej niż 100 km od granicy».

29 березня — Політбюро ЦК ПРП повідомляє про свою постанову в справі виселення українців посла СРСР у Варшаві Віктора Лебедєва.

30 березня — Воєвідський комітет безпеки в Ряшеві приймає постанову про виселення і «організацію концтаборів для українців, що шкодять Державі»

 [розгорнути] 

Оригінальний текст (пол.)

11 квітня — постановою Політбюро з завданням проведення «akcji ukraińskiej» («української акції») твориться штаб оперативної групи, яку очолює генерал Моссор.

11 квітня — рапорт Оперативного відділу Генерального штабу Польського війська у справі генерала Свєрчевського:

«

«Приналежність організованої банди, котра вчинила напад, не можна встановити, так як нікого з учасників не затримано. (…) Не виключено, що за генералом постійно цілий час протягом його подорожі стежили диверсанти з-поміж реакційних елементів Центральної Польщі, і замах був організований ними власне у такій місцевості, де підозра впаде на українців. Уважаю за свій обов'язок подання такого припущення, щоб призначені до подальшого розслідування органи не притримувалися хибної думки, що злочин могли вчинити лише українські фашисти, і щоб не шукали виконавців тільки серед них»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

16 квітня — на засіданні Державної комісії безпеки представлено проект організації „Akcji specjalnej «Wschód»“ („Спеціальна акція «Схід»“), згодом переіменованої на Аkcja «Wisła», який починався від речення:

«

«Остаточно вирішити українську проблему у Польщі. У тому числі:а)перемістити з південного та східного кордону усіх осіб української національності на північно-західні землі, розселити їх там, за можливості, якнайрозпорошеніше; b) евакуації будуть піддані усі українські народності з Лемками включно (…)»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

17 квітня — звіт спеціальної комісії Міністерства безпеки і оборони в справі вбивства генерала Свєрчевського:

«

« У результаті проведених операцій не виявлено нікого з виконавців нападу, вчиненого 28 березня 1947 р. У зв'язку із вищесказаним, як і з тим, що ми зовсім не маємо агентури у підпіллі, стан справ виключає швидке встановлення злочинців, як виконавців, так і інспіраторів та організаторів вбивства генерала Свєрчковського»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

18 квітня — Посол Польщі в Москві повідомляє міністра закордонних справ СРСР про акцію «Вісла».

20 квітня — план дій Оперативної групи «Вісла»:

«

«Негайно приступити до встановлення осіб та розробки української інтелігенції та церковників, котрі є головним двигуном діяльності українського підпілля. Скласти детальні списки для їхнього цілковитого виселення»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

22 квітня — інструкція командування Оперативної групи «Вісла» для командира конвою транспорту з виселеними українцями:

«

«Не допускати контактів виселених з населенням під час транспортування. (…) Під час всієї подорожі конвойні повинні пильнувати, щоб всі вагони з однієї сторони були постійно зачинені. У нічний час, натомість, після вечірньої перевірки стану вагонів, вагони належить зачиняти з обох сторін»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

22 квітня — у Сяноці починає «працювати» Військовий суд Оперативної групи «Вісла». Протягом трьох місяців засудив він 173 українців на смертну кару, 58 на довічне ув'язнення і 79 на кару до 15 років ув'язнення.

23 квітня — постанова Політбюро ЦК ПРП у справі ув'язнення «podejrzanych Ukraincow» у концтаборі в Явожні.

23 квітня — інструкція командування ОГ «Вісла» для командира виселенського відділу: «Celem umożliwienia im spokojnego życia i pracy, uniknięcia niepotrzebnych o.ar ludności cywilnej przy zwalczaniu bandytyzmu w rejonie wiosek i w samych wioskach, zarządzeniem władz naczelnych ludność zostaje przesiedlona na tereny odzyskane. Ktokolwiek z nieupoważnionych zostanie po wysiedleniu, będzie uważany za członka bandy i jako taki traktowany».

23 квітня — інструкція командування ОГ «Вісла» для коменданта полкового збірного пункту:

«

«Полковий збірний пункт є першим етапом переселення. Тут відбувається селекція переселенців. Селекція має на меті виявлення ворожих та сумнівних елементів»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

23 квітня — з΄являється наказ для вояків перед їх виїздом на акцію «Вісла»:

«

«Жовніри! Ми йдемо захищати права народу!! Матері і діти, плачучи, благають про допомогу своїх синів у війську, щоби покласти край діяльності фашистських бандформувань під знаком Української Повстанської Армії, створеної гітлерівськими фашистами і керованими офіцерами СС»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

24 квітня — з Варшави відправлено залізничним транспортом 15 тонн колючого дроту для побудови перехідних виселенських таборів.

24 квітня — згідно з наказом командира ОГ «Вісла» починаються масові арешти українців, запідозрюваних у співпраці з УПА.

28.04.1947 о 4.00 годині ранку шість польських дивізій (бл. 17 тис.чол.) та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (назва органів польської служби безпеки) оточили території, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Операція Вісла проводилась під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Р.Жимерські та ген. С.Моссора.

28-29 квітня — на засіданні Пленарної Конференції єпископату Польщі Примас Польщі Кардинал Август Гльонд повідомляє, що Святійший Отець іменував його делегатом для Церков східного обряду в Польщі — Греко-Католицької і Вірменської. Просить польських владик, щоб з великою розсудливістю і гідністю ставилися до греко-католиків, щоб «nawet nie dawać pozorów, że przyczyniają się do likwidacji Cerkwi». Просить також, щоб з українських церков не забирали іконостасів.

29 квітня — зі станції Куляшне від'їжджає перший транспорт з виселенцями. Це мешканці Должиці Сяніцького повіту.

1 травня — командування 9 Дивізії Польського війська повідомляє, що 1 травня в Перемишлі

«

„… у зв'язку з розпочатком травневих свят в костелі отців Францісканців, один з ксьондзів у своїй проповіді виразив глибокий жаль та співчуття з приводу великого нещастя, котре спіткало «наших братів» (Українців?), сказаних з причини виселення на поневіряння; взивав він вірних до молитв за «братів», котрих спіткало лихо“.  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

9 травня — командування 7 Дивізії Польського війська повідомляє, що

«

«На обслуговуючих станціях виселена людність дякувала війську за надану допомогу і за добре перевезення. Виїжджаюча людність маювала вагони зеленню та вивішувала біло-червоні прапорці»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

9 травня — з Освєнціма до концентраційного табору в Явожні прибуває перша група українців. В'язнем № 1 є Марія Баран, дочка Петра й Анни, нар. 10.III.1929 р. в Луковій Ліського повіту.

15 травня — краківський щоденник «Naprzód» повідомляє про акцію «Вісла».

«

«Ця акція, з одного боку, причиниться певною мірою до присмирення озвірілих банд УПА, а з іншого боку, призведе до динамічного опольщення Відшуканих Земель»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

22 травня — у лісі біля Лішної Сяніцького повіту розстріляно у збірній екзекуції першу групу 19 українців, засуджених на смерть Військовим судом Оперативної групи «Вісла». Серед страчених була дівчина Розалія Мілько.

27 травня — таємна, вручну написана, інструкція головного прокурора Польського війська полковника Генрика Гольдера для Військового суду Оперативної групи «Вісла»:

«

Смертні вироки, видані Військовим Трибуналом Групи «Вісла», виконувати відразу після оголошення вироку. Особливо що стосується «упівців»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

21 червня — у Любачові відбулася врочиста зміна назви вулиці Шашкевича на вул. «генерала Свєрчевського».

6 липня — наказ командування ОГ «Вісла» № 006 про створення спеціальних військових «Grup Kontrolnych», завданням яких є перевірити ще раз кожну виселену місцевість у пошуках українців:

«

«Перевірити, чи на їх теренах не залишилися родини, особи, котрі повинні бути виселені, або ж чи немає утікачів з транспортів, котрі повернулися на своє старе місце проживання. У разі підтвердження таких випадків, ці особи повинні бути виселені і під конвоєм доставлені до найближчих збірних пунктів»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

15 липня — Державна комісія безпеки вирішує, щоб від 1 до 25 липня ОГ «Вісла» провела «kontrolę terenów i oczyszczenie z pozostałych resztek» (тобто — «зачистку території»).

16 липня — наказ № 0010 командира ОГ «Вісла» генерала Моссора про арешт і заслання в концтабір Явожно «Ukraińców, wysiedlonych i bezprawnie powracających» («…виселених українців, що незаконно повертаються») .

19 липня — наказ № 063 командира 7 Дивізії Польського війська полковника Бобровського:

«

«Усіх виселених українців, що з'являються на теренах відповідальності Дивізії, нібито з метою жнив урожаю, — арештовувати і віддавати Службі Безпеки з ціллю їх висилання до концентраційних таборів»  [розгорнути]  Оригінальний текст (пол.)

»

29 липня — закінчує свою діяльність Оперативна група «Вісла». Її завдання переймає Оперативна група Краківської округи.