- •Лабораторна робота №1 освоєння методики роботи на персональних машинах. Особливості роботи з тр
- •Команди екранного редактора.
- •Лабораторна робота № 2 програми лінійної структури
- •Пріоритети виконання операцій
- •Лабораторна робота №3 розгалужені обчислювальні процеси
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №4 програмування циклічних обчислювальних процесів
- •Теоретичні відомості
- •{ Приклад №3
- •Лабораторна робота №5 табулювання функції
- •Організація циклу з відомою кількістю повторень
- •{ Приклад №4
- •Лабораторна робота №6 одномірний масив
- •{ Приклад №5
- •Лабораторна робота № 7 двовимірний масив
- •Теоретичні відомості
- •Задання елементів масиву.
- •2) Порядково.
- •{ Приклад №6
- •Лабораторна робота № 8 процедури тp-програми
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 9 функції тp-програми
- •Теоретичні відомості
- •Література
Лабораторна робота № 7 двовимірний масив
МЕТА РОБОТИ: освоїти методику розробки програм для обробки двомірного масиву.
Теоретичні відомості
Двомірний масив A[n,m] = - матриця з n стовпчиків і m рядків.
Кожен елемент двомірного масиву характеризується двома індексами: 1-ий- номер рядка, 2-ий – номер стовпчика; A[i,j] – (аij ) елемент i- ого рядка, j- стовпчика.
Опис двомірного масиву аналогічний опису одномірного масиву.
Const
m=10; n=30;
Var
А: array[1..m,1..n] of real;
Задання елементів масиву.
1) Поелементно.
for i:=1 to n do
for j:= 1 to m do Begin
Writeln(‘задайте елемент з номером:’,i,’ ’,j);
Readln(a[i,j]);
end;
2) Порядково.
for i:=1 to m do Begin
Writeln(‘задайте всі елементи рядка:’,i);
for j:=1 to n do
Readln(a[i,j]);
end;
ЗАВДАННЯ 7.
-
Ознайомитися із теоретичним матеріалом по даній лабораторній роботі.
-
Набрати на ЕОМ наступну програму :
{ Приклад №6
Формулювання задачі. Задано двомірний масив А[i,j]. Переставити місцями мінімальний і другий (A[1,2]) елементи масиву.}
program Z_6;
Const n=2; m=3;
Var
A:array[1..n,1..m]of real;
s,min:real; i,j,imin,jmin:integer;
Begin
for i:=1 to n do
for j:=1 to m do
begin
write(a[',i,',',j,']=');
readln(a[i,j]);
end;
min:=a[1,1];
imin:=1;
jmin:=1;
for i:=1 to n do
for j:=1 to m do
if min>a[i,j] then begin
min:=a[i,j];
imin:=i;
jmin:=j;
end;
a[imin,jmin]:=a[1,2];
a[1,2]:=min;
for i:=1 to n do
for j:=1 to m do
write('a[',i,',',j,']=',a[i,j]:8:2);
end.
3. Натиснути комбінацію клавіш 'ALT' + 'F9'. Якщо не виявлено помилок- натиснути комбінацію клавіш 'CTRL' + 'F9'. На екрані з'явиться повідомлення:
a[1,1]=
4. Ввести з клавіатури перший елемент масиву (в кінці вводу - 'ENTER'):
2
5. Аналогічно ввести поелементно всі наступніі елементи масиву (через - 'ENTER'):
a[1,2]=1
a[1,3]=3.4
a[2,1]=-10
a[2,2]=4
a[2,3]=1.1
6. На екрані з'явиться результ виконання програми:
a[1,1]=2.00 a[1,2]=-10.00 a[1,3]=3.40 a[2,1]=1.00 a[2,2]=4.00 a[2,3]=1.10
7.Одержаний результат переписати з відеотерміналу у звіт лабораторної роботи.
8. Модифікувати програму таким чином, щоб
8.1 знайти мінімальний елемент масиву;
8.2 знайти максимальний елемент масиву;
8.3 обчислити добуток парних елементів масиву;
8.4 обчислити суму парних елементів масиву.
9. Виконати пункти 3-6 після кожної наступної модифікації.
10. Звіт по виконаній лабораторній роботі здати викладачу.
Контрольні питання
1. Який масив називається двовимірним?
2. Назвіть відмінності між одно- та двовимірним масивами.
Лабораторна робота № 8 процедури тp-програми
МЕТА РОБОТИ: вивчити і освоїти методику програм розв’язування задач з використанням процедур.
Теоретичні відомості
Процедура - це незалежна частина програми, призначена для виконання деяких заданих дiй. Вона складається з заголовку i основної частини. Використання iмені процедури в програмi називається оператором процедури або викликом процедури.
Заголовок процедури має вигляд:
PROCEDURE <ім’я> (<список- параметрів>);
де PROCEDURE – службове слово; ім’я – ім’я процедури, яке визначається відповідно до загальних правил побудови ідентифікаторів; список параметрів перелік імен для позначення вихідних даних і результатів роботи процедури з вказуванням їх типів. Параметри, перераховані в списку, називаються формальними.
Основна частина процедури представляє собою блок і складається із описового розділу (міток, констант, типів, змінних, процедур і функцій) і розділу операторів, обмеженого операторними дужками Begin – End. Закінчується блок процедури “ ; ”.
ЗАВДАННЯ 8.
-
Ознайомитися із теоретичним матеріалом по даній лабораторній роботі.
-
Набрати на ЕОМ наступну програму :
{ ПРИКЛАД 7
Піднесення до степені: z=am , де m- ціле число і а0. Степінь з цілим показником визначається наступним чином:
}
program step7;
var
m:integer;
a,z:real;
Procedure step1 (n:integer; x:real; var y:real);
var
i:integer;
Begin
y:=1;
for i:=1 to n do
y:=y*x
end;
Begin
read(a,m);
if m=0 then z:=1 else if m>0 then step1(m,a,z)
else step1(-m,1/a,z);
writeln (a:8:1,'в степені',m:3,'=',z:3:2);
end.
3. Натиснути комбінацію клавіш 'ALT' + 'F9'. Якщо не виявлено помилок- натиснути комбінацію клавіш 'CTRL' + 'F9'. Ввести з клавіатури число і степінь (через - 'ENTER'):
5
2
-
На екрані з'явиться результ виконання програми:
5.0 в степені 2= 25.00
-
За допомогою даної програми обчислити:
5.1 ;
5.2 ;
5.3 ;
де N-номер варіанту.
-
Звіт по виконаній лабораторній роботі здати викладачу.
Контрольні питання
1. Що називається оператором процедури?
2. Що представляє собою основна частина процедури?