3. Торгівля зброєю.

Об’єми торгівлі зброєю в сучасному світі дуже виликі. Так, за офіційними американськими оцінками, якщо сукупна його продажа в світі оцінювалась у 1964 р. в 4 мільярди доларів США, то в 1987 р. вона складала вже 82,4 мільярди. І сьогодні, не дивлячись на закінчення «холодної війни», торгівля озброєннями не припинилась. Основні її поставки йдуть у країни, що розвиваються. Саме в них спостерігається найбільш нестабільна політична та економічна ситуація. Загальна сума від торгівлі зброєю в 1991 – 1997 рр., за даними М. Лєбєдєвої, перевищила 250 мільярдів доларів, причому ¾ куплено країнами, що розвиваються. Лідируючу роль у якості ринку озброєнь замає Близький Схід. М. Лєбєдєва наводить дані, що якщо в 1967 р. поставки зброї на Близький Схід становили 11 % загального числа поставок, то в період з 1991 по 1994 р. ця цифра збільшилась до 77%.

Основними експортерами озброєнь у часи «холодної війни» були США та СРСР. ЇХ поставки складали від 50 до 75 % всього ринку озброєнь. Після ж закінчення холодної війни в цьому процесі стали явно домінувати США. Так, за офіційними американськими джерелами, їм належало понад 40% експорту озброєнь. В кінці 90-х – на початку 2000 рр. Росія активізувалась у поставках озброєнь, однак і до сьогодні на цьому ринку продовжують лідирувати США. М. Лєбєдєва наводить дані, що з 1995 по 1998 рр. світовий ринок озброєнь мав наступну структуру: США – 28,3%, основні західноєвропейські країни – 31,2 %, Росія – 18,4 %, Китай – 3,6 %, всі інші держави – 18,5 %.

Прибутки від продажу зброї ідуть на дальший розвиток військово-промислового комплексу. Однак мотивами цих поставок за кордон можуть бути не тільки економічні, а політичні цілі, що особливо було характерним для епохи «холодної війни». Очевидно саме політичними мотивами користувались у 80-ті роки Сша, посталяючи зброю у 59 країн та СРСР – у 42.

Торгівля зброєю у світі викликає занепокоєння тому, що поряд з економічними плюсами для країн-постачальників, вона має і ряд негативних наслідків. Так, збільшення кількості озброєнь може вести до загастрення конфліктів, особливо у випадку нестабільності режиму, який її отримує. За оцінками цілого ряду дослідників існує пряма кореляція між торгівлею зброєю і збройними конфліктами. Це багато в чому пояснюється тим, що купівля зброї однією з конфліктуючих сторін веде за собою аналогічні дії з боку іншої. Причому нерідко обидві сторони купують зброю в однієї і тієї ж держави –постачальника.

Можливість купівлі зброї ставить керівників держав перед дилемою, яку журналісти формулюють як «пушки або масло». Особливо гостро вона постає у країнах, що розвиваються, які частіше вирішують її не на користь останнього. В результаті бідність основної маси населення веде міжнародне співтовариство до необхідності вирішувати безліч інших проблем – боротьба з голодом, хворобами тощо. У зв’язку з цим виникає питання, пов’язане з моральною відповідальністю за поставки зброї.

Варто також відзначити, що у збройних конфліктах на території держав, що розвиваються нерідко беруть участь діти. За даними, які наводить М. Лєбєдєва, до 300 тисяч дітей у 50 різних країнах залучені до збройної боротьби. Моральний аспект є і в тому випадку, якщо зброя поставляється в країну з авторитарним режимом, що дозволяє йому зберігати владу. Не виключено також, що країна-постачальник сама зіштовхнеться із своєю ж зброєю, спрямованою проти неї. Так, перед вторгненням у Кувейт Ірак активно купував зброю у Франції, Великобританії та ін., які потім виступили проти окупації ним Кувейту.

Необхідно також згадати і про торгівлю продукцією подвійного призначення, тобто тією, яка може використовуватись як у мирних, так і у військових цілях (наприклад, ряд хімічних сполук). В умовах конфліктів чи нестабільності політичних режимів на продаж цього виду продукції часто накладаються обмеження.

Останнім часом все більшу тривогу викликають неконтрольовані поставки зброї конфліктуючим країнам, а аткож різним терористичним організаціям. За різнимитоцінками, понад 10% всієї торгівлі зброєю приходиться на нелегальний ринок, тобто коли зброю поставляють міжнародні злочинні угруповування.