95. Звільнення від відповідальності, відстрочка виконання чи припинення договору в силу особливих обставин.

Розрізняють оперативні санкції та власне заходи відповідальності. До оперативних санкцій належать вимоги про зменшення покупної ціни, про заміну неякісного товару. Заходи відповідальності – це неустойка і відшкодування збитків (позитивних та упущеної вигоди).

Застосовувати оперативні санкції можна на підставі факту порушення контрактних зобов’язань, а заходи відповідальності – тільки у разі вини контрагента за договором. Це означає, що форс-мажорні обставини виключають цю вину і звільняють сторону від відповідальності. Сторона не відповідає за невиконання будь-якої умови договору, якщо доведе, що воно буде викликане перепоною поза її контролем і що від неї не можна було розумно очікувати врахування цієї перепони при укладені договору. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому нормативно-правовими актами порядку.

97. Поняття та види лізингових операцій з іноземним елементом.

Лізинг буває внутрішній та міжнародний.

При здійсненні внутрішнього лізингу, лізингодавець, лізингоотримувач і продавець – резиденти України. Регулюється законодавством України. При здійсненні міжнародного лізингу вони не є резидентами України.

Сублізинг – особливий вид відносин, через переуступку прав використання предметом лізингу 3-й особі, що оформлюється договором сублізингу. Права і обов’язки регулюються внутрішнім законодавством (внутрішній лізинг).

Міжнародний лізинг – регулюються згідно конвенцією Юнідрусе міжнародного фінансового лізингу.

- стосовно права, то вони обираються згідно з згодою сторін відносно конвенції.

Договір лізингу – якщо він має вказівку на напічне інвестування грошей в предмет лізингу і те, що є напічне передачі предмету лізин. Лізингоотримувачу.

- розв’язання конфлікту лізингу за правом, яке застосовувалося.

98. Агентські договори

Агентський договір є консенсуальним: сторони зобов’язані одна перед одною з моменту досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору. Він є двостороннім та оплатним.

На сьогодні у розвинених країнах агентський договір належить до пойменованих та унітарних.

• агент може діяти від імені принципала як повірений від імені довірителя. При цьому дії агента можуть бути спрямовані на здійснення юридичних фактів (укладення угод, передачу товару транспортним організаціям тощо);

• як і повірений, агент не набуває жодних прав та обов’язків за укладеними договорами (їх набуває лише принципал);

• особистісний характер виконуваного зобов’язання покладає на повіреного та агента певні обов’язки стосовно обрання свого заступника або замісника;

• агент, як і повірений, є повністю підзвітним принципалу і має точно виконувати його вказівки або мати вагомі підстави, щоб не дотримуватися їх;

• агент, як і повірений, одержує винагороду за свої дії в інтересах принципала, а також компенсацію за понесені витрати. Розмір винагороди визначається в агентському договорі.

Основним критерієм, за яким агентський договір відрізняється від договору доручення, є можливість вчинення агентом не тільки юридичних, а й фактичних дій, наприклад, пошук споживачів, обговорення з ними істотних умов продажу товарів принципала, передача принципалу замовлення споживача.