- •1. Сфера діяльності мПрП його роль в організації міжнародних економічних, наукових та культурних зв’язків.
- •2. Предмет мПрП
- •3. Приватні відносини з іноземним елементом.
- •4. Поняття та види іноземного елемента у відносинах цивільно-правового характеру.
- •5. Методи правового регулювання в мПрП.
- •8. Вибір застосованого права сторонами правовідносин (lex voluntatis)
- •9. Поняття мПрП.
- •10. Природа і функції норм мПрП.
- •11. Місце мпп в правовій системі.
- •13. Принципи та функції мПрП.
- •14. Джерела мПрП.
- •16. Види джерел мПрП в Україні та інших державах
- •17. Судова та арбітражна практика окремих країн як джерело мПрП
- •18. Питання про доктрину та „автономію волі” як джерела мПрП.
- •19. Внутрішнє законодавство як джерело мПрП.
- •22. Міжнародний договір як джерело мпп.
- •23. Види міжнародних договорів.
- •21. Закони про мПрП та інші нормативні акти зарубіжних країн.
- •26. Звичай як джерело мПрП. Торгові звичаї.
- •28. Об’єктивна необхідність колізійних норм.
- •29. Поняття, структура та види колізійних норм.
- •31. Основні формули прикріплення та сфера їх застосування
- •32. Застосування колізійних норм.
- •33. Проблема „конфлікту кваліфікацій” та методи його вирішення.
- •34. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •35. Застереження про публічний порядок.
- •36. Застосування імперативних норм
- •37. Наслідки обходу закону.
- •39. Поняття та види правового режиму.
- •40. Національний режим та режим найбільшого сприяння
- •41. Спеціальний режим
- •42. Взаємність та її види.
- •43. Матеріальна та формальна взаємність.
- •44. Реторсії в мПрП
- •45. Загальна характеристика суб’єктів мПрП.
- •47. Поняття особистого закону фізичної особи.
- •48. Опіка та піклування в мПрП.
- •50. Поняття особистого статуту та „національності” юридичної особи.
- •51.Доктрина та практика мПрП про визначення національності юридичної особи
- •54. Іноземні юридичні особи в Україні
- •55. Національний режим діяльності іноземних юридичних осіб в Україні.
- •56. Міжнародні транснаціональні компанії.
- •57. Особливості правового положення держави в міжнародних цивільних правовідносинах
- •58. Поняття та види імунітету держави в мПрП.
- •59. Теорія „функціонального імунітету”
- •60. Представництво в мПрП.
- •61. Закон, що застосовується до форми та строку дії довіреності.
- •62. Колізійні питання права власності.
- •63. Вирішення колізійних питань власності в Україні та інших країнах.
- •64. Правовий режим власності укр. Держави, громадян України та укр. Юридичних осіб за кордоном.
- •78. Поняття, види та особливості зовнішньоторговельних угод.
- •79. Суб’єкти зов.Торг. Угод. Загальні положення договірного права стосовно зовн.Торг. Угод.
- •80. Джерела правового регулювання відносин щодо зовнішньоторговельних угод.
- •81. Колізійні питання договорів.
- •82. Форма договорів.
- •85. Поняття договору.
- •86. Колізійні питання договору міжнародної купівлі-продажу. Віденська Конвенція оОн про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •87. Базисні умови договору.
- •88. Якість товару
- •92. Строк поставки
- •94. Умови розрахунків
- •95. Звільнення від відповідальності, відстрочка виконання чи припинення договору в силу особливих обставин.
- •97. Поняття та види лізингових операцій з іноземним елементом.
- •98. Агентські договори
- •100. Міжнародні дистриб’юторські договори
- •101. Поняття грошового зобов’язання
- •102. Валюта боргу
- •103. Валюта платежу
- •104. Види гарантійних валютних застережень.
- •105. Форми міжнародних розрахунків
- •106. Колізії законів, які регулюють Зобов'язання внаслідок завдання шкоди
- •107. Колізійні питання деліктних зобов’язань в українському законодавстві.
- •108. Зобов’язання із безпідставного збагачення та інші зобов’язання недоговореного характеру.
- •109. Колізійні норми щодо умов укладення шлюбу та його форми.
- •110. Колізійні питання розірвання шлюбу
- •111. Визнання розлучень, що здійсненні за кордоном
- •112. Колізійні питання усиновлення, опіки та піклування.
- •113. Колізійні питання спадкування за законом та за заповітом.
- •114. Спадкування нерухомості в Україні.
- •115. Питання спадкування в договорах про правову допомогу
- •116. Спадкові права громадян України за кордоном
- •117. Правове положення іноземних громадян у випадку спадкування в Україні.
- •118. Перехід спадщини до держави
- •119. Правила застосування іноземного трудового права.
- •120. Загальні положення про трудові права іноземців в Україні та громадян України за кордоном.
- •121. Трудові права іноземних працівників підприємств з іноземними інвестиціями.
- •122. Положення іноземних громадян в цивільному процесі.
- •123. Визнання та виконання іноземних судових рішень за українським законодавством та міжнародними угодами України.
- •124. Поняття арбітражу, його види та значення для зовнішньоекономічних відносин.
- •125. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України
- •126. Міжнародні комерційні арбітражі ad-hoc.
- •127. Виконання іноземних арбітражних рішень.
62. Колізійні питання права власності.
Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження майном.
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже у всіх державах є поділ майна на рухоме й нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власності, форма й умови переходу права власності на це майно.
Щодо нерухомого майна законодавства, судова практика, доктрина багатьох держав свідчить, що право власності регулюється законом місцезнаходження речі. Таким вважається закон держави, на території якої знаходиться річ на момент виникнення факту, що викликає правові наслідки.
Питання колізійного регулювання правового статусу рухомого майна є дещо складніше. У таких випадках часто застосовують прив'язку до закону місцезнаходження речі. Крім цієї колізійної прив'язки можуть застосовуватися й інші, наприклад, особистий закон власника. Але переважно цей принцип застосовується як виняток або в окремих країнах (Аргентина, Бразилія).
Загальновизнано, що коли річ певній державі правомірно перейшла у власність іншої особи за законами цієї держави, то в разі зміни місцезнаходження речі право власності на неї зберігається за її власником.
У законодавстві багатьох держав колізійне регулювання права власності пов’язане з інститутом набувальної давності, зміст якого полягає в тому, що фізична чи юридична особа, яка хоч і не є власником майна, але добросовісно і для себе здійснює володіня цим майном, наче власним, упродовж тривалого строку, набуває право власності на це майно.
63. Вирішення колізійних питань власності в Україні та інших країнах.
Визначальним у формуванні колізійних норм щодо питань права власності майже у всіх державах є розподіл майна на рухоме і нерухоме. Від цього залежить визначення права власності, форма й умови переходу права власності на це майно.
Щодо нерухомого майна зак-во, судова практика, доктрина багатьох держав свідчить, що право власності регулюється законом місцезнаходження речі.
Питання колізійного регулювання прав статусу рухомого майна є трохи складніше. У таких випадках часто застосовують прив'язку до закону місцезнаходження речі. Крім цієї колізійної прив'язки можуть застосовуватися й інші , наприклад, особистий закон власника. Але переважно цей принцип застосовується як виключення або в окремих країнах (Аргентина, Бразилія).
Загальновизнано, що коли річ у визначеній державі правомірно перейшла у власність іншої особи за законами цієї держави, те у випадку зміни місцезнаходження речі право власності на неї зберігається за її власником.
64. Правовий режим власності укр. Держави, громадян України та укр. Юридичних осіб за кордоном.
Власність держави знаходиться в особливому положенні, вона користується імунітетом. Імунітет власності тісно зв'язаний з імунітетом держави. У той самий час власність держави може розглядатися як самостійний вид майна. Тому, наприклад, майну іноземної держави в області оподатковування надається особливий режим. Це закріплено як у внутрішньому законодавстві держав, так і в різних міжнародних угодах.
На власність іноземної держави не поширюється дія принципу "закон місцезнаходження речі", або, у відношенні цієї власності повинні робитися вилучення з загального поширення на власність іноземних осіб чинності закону країни місцезнаходження майна.
Імунітет власності іноземної держави знаходить вираження й у тому, що органи іншої держави не можуть входити в розгляд питання про те, чи належить власність іноземній державі, коли вона знаходиться в його владі, якщо іноземна держава заявляє, що майно належить йому.