
- •1. Сфера діяльності мПрП його роль в організації міжнародних економічних, наукових та культурних зв’язків.
- •2. Предмет мПрП
- •3. Приватні відносини з іноземним елементом.
- •4. Поняття та види іноземного елемента у відносинах цивільно-правового характеру.
- •5. Методи правового регулювання в мПрП.
- •8. Вибір застосованого права сторонами правовідносин (lex voluntatis)
- •9. Поняття мПрП.
- •10. Природа і функції норм мПрП.
- •11. Місце мпп в правовій системі.
- •13. Принципи та функції мПрП.
- •14. Джерела мПрП.
- •16. Види джерел мПрП в Україні та інших державах
- •17. Судова та арбітражна практика окремих країн як джерело мПрП
- •18. Питання про доктрину та „автономію волі” як джерела мПрП.
- •19. Внутрішнє законодавство як джерело мПрП.
- •22. Міжнародний договір як джерело мпп.
- •23. Види міжнародних договорів.
- •21. Закони про мПрП та інші нормативні акти зарубіжних країн.
- •26. Звичай як джерело мПрП. Торгові звичаї.
- •28. Об’єктивна необхідність колізійних норм.
- •29. Поняття, структура та види колізійних норм.
- •31. Основні формули прикріплення та сфера їх застосування
- •32. Застосування колізійних норм.
- •33. Проблема „конфлікту кваліфікацій” та методи його вирішення.
- •34. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •35. Застереження про публічний порядок.
- •36. Застосування імперативних норм
- •37. Наслідки обходу закону.
- •39. Поняття та види правового режиму.
- •40. Національний режим та режим найбільшого сприяння
- •41. Спеціальний режим
- •42. Взаємність та її види.
- •43. Матеріальна та формальна взаємність.
- •44. Реторсії в мПрП
- •45. Загальна характеристика суб’єктів мПрП.
- •47. Поняття особистого закону фізичної особи.
- •48. Опіка та піклування в мПрП.
- •50. Поняття особистого статуту та „національності” юридичної особи.
- •51.Доктрина та практика мПрП про визначення національності юридичної особи
- •54. Іноземні юридичні особи в Україні
- •55. Національний режим діяльності іноземних юридичних осіб в Україні.
- •56. Міжнародні транснаціональні компанії.
- •57. Особливості правового положення держави в міжнародних цивільних правовідносинах
- •58. Поняття та види імунітету держави в мПрП.
- •59. Теорія „функціонального імунітету”
- •60. Представництво в мПрП.
- •61. Закон, що застосовується до форми та строку дії довіреності.
- •62. Колізійні питання права власності.
- •63. Вирішення колізійних питань власності в Україні та інших країнах.
- •64. Правовий режим власності укр. Держави, громадян України та укр. Юридичних осіб за кордоном.
- •78. Поняття, види та особливості зовнішньоторговельних угод.
- •79. Суб’єкти зов.Торг. Угод. Загальні положення договірного права стосовно зовн.Торг. Угод.
- •80. Джерела правового регулювання відносин щодо зовнішньоторговельних угод.
- •81. Колізійні питання договорів.
- •82. Форма договорів.
- •85. Поняття договору.
- •86. Колізійні питання договору міжнародної купівлі-продажу. Віденська Конвенція оОн про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •87. Базисні умови договору.
- •88. Якість товару
- •92. Строк поставки
- •94. Умови розрахунків
- •95. Звільнення від відповідальності, відстрочка виконання чи припинення договору в силу особливих обставин.
- •97. Поняття та види лізингових операцій з іноземним елементом.
- •98. Агентські договори
- •100. Міжнародні дистриб’юторські договори
- •101. Поняття грошового зобов’язання
- •102. Валюта боргу
- •103. Валюта платежу
- •104. Види гарантійних валютних застережень.
- •105. Форми міжнародних розрахунків
- •106. Колізії законів, які регулюють Зобов'язання внаслідок завдання шкоди
- •107. Колізійні питання деліктних зобов’язань в українському законодавстві.
- •108. Зобов’язання із безпідставного збагачення та інші зобов’язання недоговореного характеру.
- •109. Колізійні норми щодо умов укладення шлюбу та його форми.
- •110. Колізійні питання розірвання шлюбу
- •111. Визнання розлучень, що здійсненні за кордоном
- •112. Колізійні питання усиновлення, опіки та піклування.
- •113. Колізійні питання спадкування за законом та за заповітом.
- •114. Спадкування нерухомості в Україні.
- •115. Питання спадкування в договорах про правову допомогу
- •116. Спадкові права громадян України за кордоном
- •117. Правове положення іноземних громадян у випадку спадкування в Україні.
- •118. Перехід спадщини до держави
- •119. Правила застосування іноземного трудового права.
- •120. Загальні положення про трудові права іноземців в Україні та громадян України за кордоном.
- •121. Трудові права іноземних працівників підприємств з іноземними інвестиціями.
- •122. Положення іноземних громадян в цивільному процесі.
- •123. Визнання та виконання іноземних судових рішень за українським законодавством та міжнародними угодами України.
- •124. Поняття арбітражу, його види та значення для зовнішньоекономічних відносин.
- •125. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України
- •126. Міжнародні комерційні арбітражі ad-hoc.
- •127. Виконання іноземних арбітражних рішень.
39. Поняття та види правового режиму.
Іноземні громадіни або особи без громадянства мають певний обсяг прав і обов”язків, перебуваючи в гетерогенній державі. Цей обсяг залежить від режиму їх здійснення, кий встановлюється національним законодавством або міжнародними угодами.
Існує 4 види правового режиму:
-
національний – іноземці користуються майже тим обсягом прав і мають майже ті самі обов’язки, що й громадяни своєї держави.
-
найбільшого сприяння – тобто особи мають права, якими користуються чи будуть користуватися громадяни будь-якої третьої держави.
-
Спеціальний – визначається, наприклад, щодо здійснення правосуб’єктності у вільних економічних зонах, стосовно інвестицій.
-
недискримінаційний – тобто іноземці підпорядковуються загальним правилам поведінки у іноземній для них державі.
40. Національний режим та режим найбільшого сприяння
Режим найбільшого сприяння - один з основних принципів торговельних договорів, що укладають з іноземними державами. У силу даного принципу іноземці користуються максимумом тих прав, які надані особам іншої держави. Зазначений принцип полягає в тому, що іноземним юридичним і фізичним особам у торгівлі, мореплаванні або в інших галузях надається такий же режим, який надається або буде надаватися в майбутньому юридичним і фізичним особам третьої країни. Той режим в галузі торгівлі, мореплавання, правового положення становища іноземних організацій, застосовуваний до однієї іноземної держави, з якою укладений торговельний договір, буде застосовуватися й до будь-якої іншої держави, з якою також укладений торговельний договір на основі принципу найбільшого сприяння. Таким чином, у силу цього принципу створюються рівні умови для всіх іноземних держав і їхніх організацій і фірм відносно тих питань торгівлі, які передбачені торговельним договором.
Національний режим - іноземним громадянам і юридичним особам надається такий самий режим, який надається вітчизняним громадянам і юридичним особам. Оскільки, на іноземних фізичних і юридичних осіб поширюються ті права й переваги, якими в даній країні користуються місцеві фізичні і юридичні особи, всі вони ставляться в рівне положення. Відмінність національного режиму від режиму найбільшого сприяння полягає в тому, що в силу останнього в рівне положення ставляться іноземні організації й іноземні громадяни між собою.
41. Спеціальний режим
Іноді спеціальний режим визначається у національному законодавстві та міжнародних угодах, наприклад щодо здійснення правосуб”єктності у вільних економічних зонах, стосовно інвестицій. Спеціальний режим запроваджується на певний строк.
спеціальний режим надається співробітникам дипломатичних і консульських представництв, а також міжнародних міжурядових організацій і передбачає вилучення зазначених осіб з-під юрисдикції держави перебування, як правило, з питань, пов'язаним зі здійсненням представницьких функцій.
42. Взаємність та її види.
43. Матеріальна та формальна взаємність.
При наявності іноземного елемента й застосуванні колізійних норм насамперед постає питання про дію старого юридичного правила, відповідно до якого іноземець не повинен мати більші права, ніж громадянин у своїй країні. Такий підхід виникає з початку рівності громадян і юридичних осіб у процесі міжнародного спілкування й спрямований на практичну реалізацію цього початку.
Сама взаємність може бути матеріальною (припускає надання рівного або хоча б схожого обсягу об'єму прав) і формальною (надання іноземцям прав, передбачених для власних громадян і організацій). Через істотні розходження внутрішнього права окремих країн матеріальна взаємність практично недосяжна, і мова може йти тільки про надання формальної взаємності. У сфері колізійного права взаємність має ту особливість, що припускає застосування іноземного права у двох відповідних державах.
Значення початку взаємності зберігається в спеціально передбачених правом випадках, не виключається звертання до нього юрисдикційних органів у гострих ситуаціях для охорони прав власних громадян і юридичних осіб.