7.Відкриття гальванічної електрики.

Перші кроки до гальванічної електрики зробив Гальвані, який досліджував “істотну електрику”. Він проводив досліди на жабах. Як висновок вважав, що “істотна електрика” має ту саму природу, що й “машинна” електрика. І що «ця електрика накопичується в нерівноважному стані у м`язових тканинах; через м`язевий нерв вона переходить у металеву дугу, а через неї – знову повертається у м`яз.» Згодом Вольт досліджував гальванічну електрику і це привели його до створення першого гальванічного елемента.

8.Експериментальні дослідження г. Деві.

Відкрив або отримав у чистому вигляді хімічні елементи: кальцій, барій, магній, стронцій, хлор, калій, натрій, літій. Відкрив фосген. Деві відкрив одурманючу дію закису азоту, названого веселящим газом, запропонував електрохімічну теорію хімічної спорідненості, розвинуту далі Й. Берцеліусом, отримав металевий натрій і калій при електролізі їхніх гідроксидів, виділив бор із борної кислоти, підтвердив елементарність хлору, описав явище так званої електричної дуги й відзначив залежність електропровідності від температури.

9. Деві: відкриття лужних та лужноземельних металів.

Деві отримав металевий натрій і калій при електролізі їхніх гідроксидів, які раніше вважалися нерозкладними речовинами. За допомогою електролізу отримав амальгами кальцію, стронцію, барію, магнію. Магній відкрив у 1808 при електролізі злегка зволоженої білої магнезії з ртутним катодом, отримавши амальгаму нового металу, який виділив відгонкою ртуті і назвав магнезієм. У 1807 р. Г. Деві електролізом твердого їдкого калій (KOH) виділив калій і назвав його потассієм. Назва елементу кальцію походить від латинського calx, calcis — вапно («м'який камінь»). Деві змішував вологе гашене вапно з оксидом ртуті HgO на платиновій пластині, яка була анодом. Катодом служив платиновий дріт, занурений в рідку ртуть. В результаті електролізу виходила амальгама кальцію.

10.Історія еквівалентів Воластона.

Воластон привёл таблицу эквивалентных масс элементов, которые большей частью совпадали с величинами атомных весов по Дальтону. Однако он противопоставлял понятие "эквивалент" дальтоновскому понятию "атом". Ето привело к путанице в химической теории.

11.Історія закону об'ємних відносин газів Гей-Люсака.

В1808 Люссак експериментально відкрив закон об'ємних відносин: «При постійних температурі і тиску об'єми газів, які вступають у реакцію, відносяться між собою і до об’ємів газоподібних продуктів реакції, як невеликі прості числа.» Інтерпретація цього закону в ряді випадків суперечила даними Дальтона, що викликало різкі виступи останнього.

12.Гіпотеза Авогадро. Історія питання.

Інтерпретація закону об'ємних відносин газів Гей-Люсака в ряді випадків суперечила даними Дальтона, що викликало різкі виступи останнього. Але в 1811 р. італійський хімік Амедео Авагадро (1776-1856) сформулював свій закон про те, що при однакових зовнішніх умовах (температура і тиск) в рівних обсягах газів міститься рівна кількість часток. Так як 1 моль будь-яких газів містять однакову кількість молекул — 6,02 • 10²³, це число називають сталою Авогадро і позначають N_A.